Мі́сячні поро́ди — гірські породи з Місяця — природного супутника Землі.
Місячні породи — тверді гірські породи густиною 3,1—3,4 г/см3. За хімічним, мінералогічним складом та структурою не схожі на земні породи. В місячних породах у порівняно значних кількостях містяться рідкісні на Землі елементи — хром, титан, цирконій, проте менше натрію і калію. Місячні породи бідні на залізо, воду та леткі компоненти — тільки один мінерал місячних порід — акаганеїт — містить сполуки заліза та водень. Провідними сполуками є силікати та оксиди, попутними — фосфати, сульфіди, карбіди, та фосфіди.
Зразки місячних порід, доставлені «Аполлоном-11», мають вулканічне походження і кристалізувалися з розплаву. Далі відбувалося перетворення порід під дією ударів метеоритів і метаморфізму (ударного, термічного), а також спікання. Основними мінералами місячних порід є піроксен, плагіоклаз, ільменіт та меншою мірою олівін. Розрізняють чотири (за іншими класифікаціями — три і шість) типи місячних порід: дрібнозернисті пухирчасті вивержені породи; крупнисті кристалічні породи; брекчії — уламки вивержених порід і мінералів; реголіт — дрібні частинки, пил. У місячному пилу присутні скляні кульки розміром біля сотень мікрон. Вік місячних порід — 3—4 млрд років, а за останніми даними 4,51 мільярда років.
Описано близько 50 мінералів, які містяться в місячних породах. Загалом виявлено близько 100 видів мінералів (на Землі близько 3000). Усі виявлені мінерали поділяють на три групи:
Слід відзначити суттєву відмінність у складі порід морських та материкових районів Місяця. Морські породи — це олівіни, глиноземисті та титанисті базальти з різним вмістом лугів; материкові — це габро-норит-анортозитовий комплекс порід, глиноземисті базальти та крип-базальти з високим вмістом лугів, рідкісноземельних елементів та фосфору.
За оцінками вчених, на Місяці може бути близько 1 млн т ізотопу гелію-3 — складової «сонячного вітру». На початку XXI ст. висунуте припущення про можливість промислового використання у майбутньому гелію (3Не) як ядерного палива при термоядерному синтезі. Такі міркування, однак, потребують ретельного аналізу і порівняння термоядерних реакцій з використанням дейтерію (ресурси якого у водах Світового океану дають змогу отримати енергію у мільярд разів більшу від енергії від усіх запасів органічного палива на Землі) і гелію-3.
Японія, поряд з США і ЄС, проявляє інтерес до технології пошуку корисних копалин на космічних тілах, зокрема, на Місяці. США розробили відповідне законодавство.
У музеї астронавтики у Вашингтоні виставлений зразок місячної породи, до якої може доторкнутися будь-який відвідувач. Крім того, музей має ряд експозицій місячних порід, дані про їх склад тощо.
Місячна Місія | Маса зібраних зразків |
---|---|
Аполлон-11 | 22 кг |
Аполлон-12 | 34 кг |
Аполлон-14 | 43 кг |
Аполлон-15 | 77 кг |
Аполлон-16 | 95 кг |
Аполлон-17 | 111 кг |
Луна-16 | 101 г |
Луна-20 | 55 г |
Луна-24 | 170 г |
На сьогодні на Землі є зразки місячної породи, що потрапили на Землю з таких джерел:
У березні 2022 року офіційні особи НАСС вирішили дозволити вивчення останніх із 2196 зразків ґрунту місії «Аполлон-17», щоб отримати додаткові висновки, до тих, що зробили дослідники півстоліття тому.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Місячні породи |
Це незавершена стаття про Місяць. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Місячні породи, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.