Габро: магматична інтрузивна рівномірнозерниста порода

Термін «габро» використовувався в 1760-х роках для назви набору гірських порід, які були знайдені в офіолітах Апеннінських гір в Італії. Його назвали на честь містечка Габбро, муніципалітет Розіньяно-Мариттімо в Тоскані. Потім, у 1809 році, німецький геолог Леопольд фон Бух використав цей термін більш вузькому значенні у своєму описі італійських офіолітових порід. Він дав назву «габро» гірським породам, які сьогодні геологи називають «метагабро» (метаморфізоване габро).

Густина 2,8—3,2.

Текстура масивна, однорідна.

Колір чорний, темно-зелений, рідше плямистий.

Габро — глибинний аналог базальту. Хім. склад (%): SiO₂ — 48,24; Al₂O₃ — 17,88; Fe₂O₃ — 3,16; FeO — 5,95; MgO — 7,57; CaO — 10,99; Na₂O — 1,55; K₂O — 0,89; TiO₂ — 0,97.

Другорядні мінерали: титаномагнетит, біотит, нефелін та інші фельдшпатоїди, іноді кварц і ортоклаз.

Характерні акцесорні мінерали: апатит, піротин, плеонаст, хроміт і пікотит.

За мінеральним набором розрізняють габро: анортозити, норити, троктоліти. Анортозити позбавлені темнокольорових мінералів, багаті на плагіоклаз (85-90 %). З них відомі лабрадорити — анортозити, або плагіоклазити, що складаються здебільшого з лабрадору. Вони часто мають красиву блакитнувату, фіолетову або зеленувату гру кольорів, пов'язану з оптичними властивостями лабрадора, званими іризацією. Норити — габро, що містить крім моноклінного, ще й ромбічний піроксен в помітних кількостях. Троктоліти — це габро, що складається тільки з плагіоклазу та олівіну. Габро, що містить у помітних кількостях олівін (> 5 %) називається олівіновим габро.

Габро анальцимове, — інтрузивна гірська порода, те ж, що й тешеніт.

Габроїди (також відомі як габроїчні породи) — це сімейство грубозернистих магматичних порід, подібних до габро.

Габро формує лаколіти, лополіти, інтрузивні поклади, дайки і штоки.

Масиви габро зустрічаються як в континентальних, так і в океанічних областях і мають різний вік починаючи з архейського.

Майже всі габро зустрічаються в плутонічних тілах, хоча габро можна знайти як грубозернисту фацію деяких лав. Габро може утворюватися як масивна однорідна інтрузія шляхом кристалізації піроксену та плагіоклазу in situ, або як частина шаруватої інтрузії у вигляді кумуляту, утвореного в результаті осадження піроксену та плагіоклазу.

Габро і габроїди зустрічаються в деяких батолітах, але ці породи є відносно незначними компонентами цих дуже великих інтрузій, оскільки їх вміст заліза та кальцію зазвичай робить габро та габроїдну магму занадто щільною, щоб мати необхідну плавучість. Однак габро є важливою частиною океанічної кори, і його можна знайти в багатьох офіолітових комплексах у вигляді шаруватого габро. Ці шаруваті габро, можливо, утворилися з відносно невеликих, але довгоживучих магматичних камер, що лежать під серединно-океанічними хребтами.

Шаруваті габро також характерні для лополітів, які являють собою великі блюдцеподібні інтрузії, переважно докембрійського віку. Яскраві приклади лополітів включають Бушвельдський комплекс у Південній Африці, інтрузію Мускукс на північно-західних територіях Канади, інтрузію На острові Рум архіпелагу Внутрішні Гебриди, входить до складу адміністративної одиниці Лохабер, Шотландія, комплекс Стіллуотер у Монтані та шаруваті габро поблизу Ставангера, Норвегія. Габро також присутні в породах, пов'язаних з лужним вулканізмом континентального рифтингу.

В Україні є в межах Українського щита, зокрема Коростенського плутону; на Кіровоградському блоці — у Корсунь-Новомиргородському плутоні й на Приазовському блоці — долинах рр. Кальміусу та Кальчика. Родовища габро — в Житомирській обл. (Головинське, Турчинське, Рудня Шляхова та ін.).

Використовується як облицювальний і штучний камінь, щебінь.

Різновид габро — лабрадорит — декоративний будівельний матеріал.

Габро часто містить цінні кількості сульфідів хрому, нікелю, кобальту, золота, срібла, платини та міді. Наприклад, риф Меренського є найважливішим джерелом платини у світі.

Габро відоме в будівельній галузі під торговою назвою чорного граніту. Однак габро важко обробляти, що обмежує його використання.

• Базальтовий шар
• Інтрузивні гірські породи
• Габроїд

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Габро // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• А. Я. Радзивілл . Габро // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27927 [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] (дата звернення: 09.07.2021)

• Ocean drilling program gabbro petrology [Архівовано 29 листопада 2019 у Wayback Machine.]
• Scientists find the elusive gabbro [Архівовано 5 вересня 2008 у Wayback Machine.]