Музей

Щороку 18 травня святкується Міжнародний день музеїв, у який у деяких країнах проводиться Ніч музеїв.

Основними напрямами музейної діяльності є культурно-освітня, науково-дослідна, інформаційна діяльність, комплектування музейних зібрань, експозиційна, фондова, видавнича, реставраційна, пам'яткоохоронна робота. Музеї є юридичними особами, крім тих, що створюються і діють при підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах.

Стародавній світ

У ІІ тис. до н. е. писарі Ура та інших міст Межиріччя почали збирати літературні та наукові тексти, написані клинописом на глиняних табличках. Таким чином виникали приватні і царські бібліотеки. Найбільшою з них була бібліотека Ашшурбаніпала (VII ст. до н. е.), яка нараховувала понад 30 тисяч табличок. У VI ст. до н. е. вавилонський цар Набонід збирав старожитності, займався розкопками і навіть відновив частину Ура халдейського.

Античність

У Давній Греції мусейонами (музеями) називалися вівтарі для жертвоприношення музам, які вважалися божествами джерел, а пізніше — покровительками мистецтв і наук. Подібні вівтарі містилися у філософських школах Платона й Арістотеля для здійснення обрядів. Іноді мусейони слугували не лише місцями для поклоніння музам, але й проведення творчих змагань поетів. У Феспійському святилищі раз на п'ять років проводилися загальногрецькі святкування на честь муз — Мусеї. У самому святилищі і його околицях містилися статуї богинь, виконані скульпторами Кефісодотом і Праксителем, статуї Діоніса роботи Мирона і Лісіппа, відомий мармуровий Ерос Праксителя.

Ці статуї, а також предмети декоративно-прикладного мистецтва, реліквії, військові трофеї, присвячувалися богам на честь одержаної над ворогом перемоги, у надії отримати зцілення чи задовольнити будь-яке прохання. Із цих дарів створювалися перші колекції, які зберігалися в святилищах, храмах, скарбницях. Спеціальні служителі переймалися їхньою охороною й обліком. Вони складали детальні списки речей, де вказували назву предмета, матеріал, з якого його виготовлено, масу, особливі ознаки, стан, ім'я бога, якому він присвячувався, привід і дата присвячення, ім'я та етнічна приналежність того, хто дарує. Речі, які перебували у зруйнованому стані, заносилися у списки речей на вилучення, які затверджувалися радою храму. Оскільки руйнувати ці предмети не дозволялося, то вироби із золота і срібла переплавлялися на зливки, які потім присвячувалися богам, інші — закопувалися у храмові резервуари чи підземні сховища.

Середньовіччя

Відродження

• Александрійський мусейон
• Александрійська бібліотека
• Пергамська бібліотека

За своїм профілем музеї поділяються на такі види:

• історичні
• археологічні
• краєзнавчі
• природничі
• літературні
• меморіальні
• мистецькі
• етнографічні
• технічні
• галузеві тощо.
• ретро

На основі ансамблів, комплексів пам'яток та окремих пам'яток природи, історії, культури та територій, що становлять особливу історичну, наукову і культурну цінність, можуть створюватись історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Останнім часом зелений туризм на Київщині пропонує відпочинок у формі екскурсій до музеїв-садиб старовинного побуту з повноцінним харчуванням. Щоправда це ще молодий напрям туризму, і дещо поступається можливостям карпатського регіону з його гірськими, культурними, та готельними принадами.

 

На території, відведеній для музею, забороняється діяльність, що суперечить його функціональному призначенню або може негативно впливати на стан зберігання музейного зібрання, а також інша діяльність, яка є несумісною з діяльністю музею як закладу культури. На цій території згідно з статутом музею може бути виділено зони:

• заповідна — для зберігання і охорони найцінніших історико-культурних комплексів і окремих об'єктів;
• експозиційна — для стаціонарного демонстрування великогабаритних музейних предметів і використання в культурно-пізнавальних цілях;
• наукова — для проведення науково-дослідної роботи;
• рекреаційна — для відпочинку та обслуговування відвідувачів музею;
• господарська — для розміщення допоміжних господарських об'єктів.

•  
  Качанівка, план паркової зони
•  
  Воронцовський палац (Алупка), Зимовий сад.

• Всесвітня виставка
• Віртуальний музей
• Експонат
• Реставрація (мистецтво)
• Музейний фонд України
• Скансен
• Садиба
• Музейна пам'ятка

• Громадські музеї Львівщини: Довідник: У 2 т. / Авт.-упоряд.: Л. Перейма, Я. Огоновська, М. Зобків, Г. Івановська; Наук. ред.: О. Роман, Л. Перейма, О. Перелигіна; Літ. ред. Я. Тучапський; Худ.-тех. ред. Ю. Поляков; Відп. за вип. Б. Чайковський; Львівський історичний музей. — Львів: Проман, 2007.

Т. 1. — Л.: [б.в.], 2007. — 243 с.: іл. — Бібліогр.: с. 242. — ISBN 978-966-96146-4-3.
Т. 2. — Л.: [б.в.], 2007. — 243 с.: іл. — Бібліогр.: с. 241—242. — ISBN 978-966-96146-4-3.

• Загальна музеологія: Посібник / Ф. Вайдахер; перекл. з нім. В. Лозинський, О. Лянг, Х. Назаркевич]. — Л.: Літопис, 2005. — 632 с.
• Закон України «Про музеї та музейну справу»
• Музеєзнавство: Навч. посіб. / М. Й. Рутинський, О. В. Стецюк. — К.: Знання, 2008. — 428 с.
• Музеєзнавство (на матеріалах музеїв Української РСР) / Г. Г. Мезенцева. — К.: Вища школа, 1980. — 120 с.
• Музей: менеджмент і освітня діяльність: зб. наук. праць. — Л.: Літопис, 2009. — 224 с.
• Музей як комунікативний та освітній простір: навч. посіб. / П. В. Вербицька, Р. Е. Пасічник; Національний університет «Львівська політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2017. — 229 с.: табл., портр.; 22 см. — Бібліогр.: с. 223—229 (89 назв). — 100 пр. — ISBN 978-966-941-018-4.
• Нариси музейної справи / М. М. Бондар, Г. Г. Мезенцева, Л. М. Славін. — К., 1959. — 466 с.
• Словник-довідник музейного працівника / Овчарова О., Яушева-Омельянчик Р., Сургай Л. — К.: Кий, 2013. — 464 с., іл.
• Словник-довідник термінології музейництва / Роман Микульчик, Петро Слободян, Єлизавета Діденко, Тарас Рак. — Л.: Вид-во Львівської політехніки, 2012. — 128 с.
• О. С. Сапанжа Современный художественный музей: на службе человечеству или человеку? // В поисках музейного образа: Материалы науч. конф. — СПб, 2007. — С. 6—17. (рос.)
• Т. Е. Максимова Виртуальные музеи: типология и функциональная специфика. — М.: Экон-информ, 2014. — 160 с. — ISBN 978-5-9506-1148-3. (рос.)
• Lexikon der Kunst. — Karl Müller Verlag, 1998. (нім.)
• W. Prinz Die Entstehung der Galerie in Frankreich und Italien. — Berlin: Gebr. Mann Verlag, 1970. — 61 р. (нім.)
• K. Hudson A Social History of Museums: What the Visitors Thought. — London: Palgrave Macmillan, 1975. — 217 p. — 1st ed. — ISBN 978-1349017591. (англ.)

• Музей // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Музей // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1052. — 1000 екз.
• Музей // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 80-81.
• Сайт "Музеї України"
• Музейний простір України.
• Музей природи Галицького національного природного парку
• Ad altereum mente captorum
• Історико-етнографічний музей народної архітектури у селищі Пирогів
• Руденко, С. Б. Музейна пам'ятка: соціокультурна сутність та місце в системі історико-культурних цінностей: монографія. — К. : НАКККІМ, 2012. — 120 c.