Маріо Монті

Економіст, довічний сенатор, голова Ради Міністрів Італії від 12 листопада 2011 до 24 квітня 2013 року.

Маріо Монті Mario Monti
54-й Голова Ради Міністрів Італії
16 листопада 2011 — 24 квітня 2013
Президент:	Джорджо Наполітано
Попередник:	Сільвіо Берлусконі
Спадкоємець:	Енріко Летта
Європейський комісар з питань конкуренції
15 вересня 1999 — 30 жовтня 2004
Попередник:	Карель Ван Мірт
Спадкоємець:	Нелі Крус
Європейський комісар з питань внутрішньої торгівлі та послуг, податків і зборів
18 січня 1995 — 15 вересня 2009
Попередник:	Марін Мануель
Спадкоємець:	Фріц Блокенштейн
Ім'я при народженні:	італ. Mario Monti
Народження:	19 березня 1943(1943-03-19)[1][2][3] (81 рік) Варезе, Ломбардія, Королівство Італія[4]
Країна:	Італія
Релігія:	католицька церква
Освіта:	Університет Луїджі Бокконі і Єльський університет
Ступінь:	докторський ступінь[4]
Партія:	Громадянський вибір (партія)
Діти:	дочка Федеріка, син Джованні
Автограф:
Нагороди:	медаль Робера Шуманаd (2004) Глобальна премія з економікиd (2016) Почесний доктор Падуанського університетуd honorary doctorate of CEU San Pablo Universityd
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

Закінчив Університет Луїджі Бокконі, де здобув ступінь у галузі економіки. Потім закінчив аспірантуру в Єльському університеті, де навчався в лауреата Нобелівської премії з економіки Джеймса Тобіна.

З 1970 року по 1985 рік викладав економіку в Туринському університеті. У 1989 році призначений ректором університету Бокконі, а з 1994 року був його президентом.

У 2005 році став першим президентом інституту економічних досліджень «Брейгель». Крім цього, Монті є одним з ключових членів тристоронньої комісії, а також Більдерберзького клубу.

Монті є міжнародним радником таких компаній, як Goldman Sachs і The Coca-Cola Company.

Політична діяльність

• З 1995 року по 2004 рік був європейським комісаром від Італії. У 2004 році його місце зайняв Франко Фраттіні.
• З 1995 року по 1999 рік обіймав посаду Європейського комісара з питань внутрішньої торгівлі та послуг, а від 1999 до 2004 року — Європейського комісара з питань конкуренції.
• У 2009 році призначений членом комісії з питань майбутнього ЄС.
• 15 вересня 2010 офіційно підтримав ініціативу «групи Спінеллі».
• 9 листопада 2011 призначений довічним сенатором президентом Італії — Джорджо Наполітано.
• 12 листопада 2011 призначений головою Ради міністрів Італії.
• 19 грудня 2012 прем'єр-міністр Італії Маріо Монті подав президентові країни Джорджо Наполітано прохання про відставку, яке було прийняте

• Кавалер Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (29 листопада 2004 року).
• Командор ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (27 грудня 1992 року).

Одружений, має двоє дітей.