Мантра

Корінь man (в перекладі із санскриту) — мислити, суфікс tra — інструмент, локалізація (місце). Тобто мантра — це звук, який є інструментом мислення. Мантра може складатися як з одного складу (наприклад — ОМ), так і з поєднання звуків та складів — ОМ ТАТ САТ!

Мантри не слід плутати з молитвами і формами, призначеними для словникового самонавіювання, оскільки вони можуть не мати змістовного навантаження (хоча можуть і мати сакральний зміст). Не є принципово важливим і символічний аспект мантри, хоч деякі мантри мають символічний сенс, наприклад, шість складів основної мантри тибетського буддизму ОМ МАНІ ПАДМЕ ХУМ співвідносяться з шістьма світами буддійської космогонії, але це швидше виняток.

Один із механізмів впливу мантр — резонансний вплив на ендокринну і вегетативну системи: таким чином, за рахунок вібрації відбувається внутрішній масаж ендокринних залоз.

Незважаючи на те, що механізми впливу мантр мало вивчені, їх часто використовують під час арттерапевтичних практик, зокрема практики медитативного живопису.

Зазвичай зустрічаються мантри на санскриті, але аналог мантр зустрічається у сикхізмі, зороастризмі, даосизмі, «умне ділання»^{[джерело?]} (тобто багаторазове повторення іісусової молитви) в ісихазмі, зікри в суфізмі. У японських та китайських культурах крики «ос»та «кійа» — явища, відповідні поняттю мантри. У японській традиції сингонії слово Сінгон означає мантру.

Мантри мають ведичне, індуїстське походження, лише пізніше вони були адаптовані у буддизмі й джайнізмі. Мантри часто порівнюють з молитвами і заклинаннями. Мантри також — основа трансцендентальної медитації та мантра-йоги.

Окрім того, що мантри записують, існує традиція у тибетському буддизмі висікати мантри на каменях, наприклад, камені мані‎.

Ознаки мантри (виділені Шталем при вивченні тантричних ритуалів):

- звук мантр не може бути змінений; - порядок елементів в мантрах не може бути змінений (спеціальна структура: биджа-звук, як правило, йде на початку, але в тантричних мантрах також і в кінці заклинання); - мантри не є змістовними пропозиціями — вони не містять значущих виразів, і вони не створюють мову, але вони з очевидністю випливають граматичним правилам (синтаксис домінує над семантикою); - поширення та передача мантр відбувається часто без традиції пояснення сенсу цих формулювань.

В індуїзмі вважають, що всі звуки і слова, які використовують люди, виражають вплив розуму на матерію. Якщо слова використовуються і організовуються людиною, що володіє знаннями в цьому питанні, то можуть формуватися так звані «слова сили» або «фрази сили». Таку людину в древній Індії називали мантракара (санскр. मन्त्रकर,\"творець мантр\"). Священні тексти містять безліч великих мантр, найвеличнішим з яких є слово «Ом» ( ). Мантра це не молитва, оскільки в мантрі важливий не стільки сенс, скільки точне відтворення звуків, згідно передачі.

Індуїсти вважають, що мантра — це певна форма мови, що робить істотний вплив на розум, емоції і навіть на зовнішні предмети. Ідея того, що певні слова і фрази можуть бути так само ефективні, заснована на переконанні, що будь-який рух супроводиться звуком, хоча багато рухів в природі видають звуки, недоступні людському вуху. Більш того, ці звуки насправді є словами або твердженнями, значення яких може зрозуміти лише знавець, — у цьому випадку можливе розуміння «досконалого зв'язку», або опанування «універсальної мови». Далі, відповідно до того факту, що в реальному світі функція передує структурі, виголошеному слову передує думка, яка у свою чергу є творчою силою.

Мантра — це технічний прийом, спрямований на регулювання і налаштування розуму.

Мантри — це звуки мови Всесвіту. Існує безліч мантр, кожна з яких має власні якості, ритм і дію. Звуки, що їх виголошує людина, змушують її фізичне і енергетичне тіло налаштовуватися, резонувати і синхронізуватися зі своєю енергією і частотою. Поєднання звуків, резонансу і ритму мантри призводить до зміненого стану свідомості, яка встановлює образ для потоку думок. Багато що зі створеного людиною проводиться її підсвідомим автоматичним програмуванням через вимовлення або промовляння слів і звуків.

Згідно з філософією буддизму, мантри мають «силу» лише після проходження посвяти і прямої усної передачі від Гуру до учня (посвяченого). Не менш важливим елементом є повторення. Пробудження «мантр», «мантра-Чайтанья» — особлива тантрична практика, заснована на суто езотеричному ставленні до «мантри», звукової формули, що має в індуїзмі, тибетському буддизмі сакральний характер. Звичайне промовляння «мантр» в екзотеричній практиці індуїзму, на думку тантристів, лише позначає божественну присутність, але не реалізує її на практиці. На думку Тантри, такого використання «мантр» недостатньо, оскільки «мантри» залишаються в такому випадку в «сплячому стані», а отже, вони неефективні для процесу ініціації. Процес пробуждення мантр у Тантрі полягає в розпалюванні її матеріальними звуковими формами ментального вогню та її переведення в тонкий стан, у стан «світла». Таке «пробуждення» супроводжується ефективним зіткненням присвяченого з «девата», «божеством», пов'язаним із цією мантрою, «субтильним тілом», яким вона, власне кажучи, і є. В тантричній традиції «мантри» передавались тільки усно від вчителя до учня, і конкретний спосіб пробуждення кожної з них утримувався в суворій таємниці. Вважалося, що езотеризм «мантр» має чисто божественне походження, і наука «мантр» була довірена людям богами.

Коли ми повторюємо мантру, ми відтворюємо вібрації Безкінечного, які розташовані поза часом і простором. Мантра є вираженням цих вібрацій у слові. Спочатку ми робимо це свідомо і вголос, потім у думках. Якщо ритм повторення правильний і ми повністю зосереджені, то повторення відбувається само собою, а ви просто слухаєте. Внутрішня безмовність настає, коли замовкає его. Розум вібрує мовчки у досконалій гармонії з безкінечним «я». Безмовність наповнена вібрацією «Анахат». Коли ви досягаєте досконалості в практиці мантри, подібно до музиканта, що майстерно володіє своїм інструментом, ви зможете видобувати з неї радість, зцілення, співчуття або будь-який інший стан.

• Ом (мантра)
• Ом мані падме хум
• Гаятрі-мантра
• Махамрітьюмджая-мантра
• Янтра

• (рос.)Тендзин Вангьял Ринпоче. Тибетское исцеление звуком. — Перевод с англ.: СПб.: Уддияна, 2008. — 112 с. ISBN 978-5-94121-040-4
• (рос.)Кедруб Дже «Основы буддийских тантр», М.: Шечен 2000 – 240 стр. Перевод с тибетского и примечания Ф.Лессинга и А.Ваймана. Перевод с английского: Ф.Маликова. ISBN 5-93980-003-3
• (рос.)Шаланграма дас. Мантра-йога и медитация.-СПб.:Фонд физ.культуры, 2000.- 136 с. ISBN 5-93346-021-4

• Мантра // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 13.
• 5 особливих мантр з буддизму [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.] Червень 12, 2011
• Ведичні елементи в мантрах натхів [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.]
• Тибетські мантри [Архівовано 5 квітня 2018 у Wayback Machine.]
• (рос.)Будда Ваджрасаттва, мантри [Архівовано 16 березня 2013 у Wayback Machine.]
• (англ.)(санс.)Мантри