Лялька

З давніх-давен майже в кожній українській хаті були власні традиції та звичаї у виготовленні ляльок. В деяких традиціях традиційним лялькам не робили обличчя, задля того, щоб дитина могла сформувати в своїй уяві власний образ своєї подружки та ангела-охоронця. В деяких традиціях створювали обличчя, щоб діти з дитинства тягнулись до прекрасного та спілкувались з лялькою.

Ляльки знаходять у найдавніших поселеннях людей. Спочатку вони були зроблені з дерева, гілок, шматків. Пізніше трапляються ляльки з глини, каменю.

У гробниця фараонів знаходять фігурки людей з дерева, кості, випаленої глини. Вважають що це були ляльки для дівчаток. Деякі з них мали на собі одяг.

Деякі історики вважають, що лялька в сучасному вигляді виникла в 50 році коли Римом правив Нерон. Молоді римляни робили малі статуетки по образу його дружини Помпеї і всюди носили їх. Ці статуетки називали «попеї». Від них пішла французька назва ляльки „La poupee” та німецька „die Puppe”.

• Мотанка — вузликова лялька, зроблена з тканини.
• Акуаба — дерев'яна ритуальна лялька, яка символізує жіночу родючість, поширена у народності ашанті, Гана
• Пупс
• Реборн
• Аміґурумі - в'язана лялька,іграшка

• «Кувади», «хваталки», «чоловічок з сучком», «жіноча суть»: лялькам-мотанкам присвячений семінар [Архівовано 8 квітня 2017 у Wayback Machine.]
• Історія ляльок [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Лялька пімсти [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 875. — 1000 екз.