Люксембу́рзька мо́ва (люксемб.
Вкупі з німецькою і французькою мовами є однією з трьох адміністративних мов країни. Кількість носіїв — 400 тисяч.
Люксембурзька мова | |
---|---|
Lëtzebuergesch | |
Люксембурзька мова в смузі поширення франкомозельських діалектів | |
Поширена в | Люксембург, Бельгія, Франція, Німеччина |
Регіон | Європа |
Носії | 391 200 осіб (2012)[1] 79 000 осіб (2016)[1] 303 000 осіб (2012)[1] 79 000 осіб (2016)[1] |
Писемність | латиниця |
Класифікація |
|
Офіційний статус | |
Державна | Люксембург |
Офіційна | Люксембург |
Регулює | Conseil Permanent de la Langue Luxembourgeoise (CPLL) |
Коди мови | |
ISO 639-1 | lb |
ISO 639-2 | ltz |
ISO 639-3 | ltz |
SIL | ltz |
Належить до індоєвропейської сім'ї мов (германські мови). За німецької діалектології мова класифікується як західнонімецький, середньонімецький культурний діалект, що відноситься до мозельсько-франкських (середньонімецька група є підгрупою верхньонімецької).
За класифікацію люксембурзької як окремої мови говорить те, що носії стандартної німецької (верхньонімецької — Hochdeutsch) як рідної зазнають великих труднощів у розумінні люксембурзької мови. Проте, немає чітких мовних кордонів люксембурзької мови з сусідніми німецькими діалектами.
Існують різні діалектні форми люксембурзької: Areler, Eechternoocher, Kliärrwer, Miseler, Veiner, Weelzer тощо. Із заходу на схід люксембурзька поступово переходить в інші мозельсько-франкські діалекти.
До особливостей люксембурзької мови, що відрізняють її від стандартної німецької, можна віднести наступне:
Писемність на основі латинського алфавіту. Єдині та обов'язкові правила правопису затверджені указом від 10 жовтня 1976 року, невеликі зміни внесені 30 липня 1999 року.
Кількість носіїв у світі — близько 400 тис. людей, велика частина з них — у Великому Герцогстві Люксембург, інші — в Бельгії (т. з. Арлонські землі в провінції Люксембург), в Німеччині (прикордонні області на південному заході гір Айфель під Бітбург і в долині Мозеля в околицях Тріра), у Франції (частина департаменту Мозель під Тіонвіля), в Румунії (Трансильванія), в США (штати Іллінойс і Вісконсин).
Люксембурзький Закон про мову, затверджений 24 лютого 1984 р. (оригінал — французькою мовою), містить такі статті:
Для отримання громадянства необхідно скласти тест на знання люксембурзької мови.
Люксембурзька є основною мовою повсякденного спілкування. Нею також вказують назви населених пунктів на дорожніх вказівниках після французького найменування (у тому числі й у районах Бельгії, де переважає люксембурзька мова). Особисті листи, запрошення, листівки пишуться переважно люксембурзькою мовою, а офіційні повідомлення — переважно французькою. Продавці в традиційних магазинах говорять люксембурзькою, в той час, як у великих торгових центрах часто працюють жителі Франції чи Німеччини, які говорять французькою чи німецькою.
Через відносно обмежений словниковий склад люксембурзької мови, в різних ситуаціях мовці використовують слова з розповсюдженіших мов, переважно з французької, але також і з літературної німецької.
Люксембурзькі діалектизми вживають і в німецькій літературній мові в Люксембурзі. До них відносять лексичні діалектизми, наприклад Schmier'' — «хліб з маслом» (нім. Butterbrot), Karnickel — «кріль» (нім. Kanninchen), і семантичні, наприклад Tracht — «костюм» та «ноша» (у нім. — тільки «костюм»).
У початковій школі Люксембурга заняття проводять люксембурзькою або німецькою мовою. Французьку вивчають із 2-го класу. З 10-го класу всі предмети (за винятком мовних) викладають французькою мовою.
У парламенті до Другої світової війни говорили німецькою і французькою. Після війни місце німецької мови зайняла люксембурзька. Сьогодні депутати вживають французьку мову рідко, переважно при цитуванні текстів законів і в протокольних випадках.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2011) |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Люксембург. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Люксембурзька мова, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.