Кім Кі Дук: корейський режисер, сценарист

вимова: [kimɡidʌk] ( прослухати); нар. 20 грудня 1960(19601220), Собьок — пом. 11 грудня 2020, Рига) — південнокорейський кінорежисер та сценарист.

Кім Кі Дук
김기덕
Кім Кі Дук на Венеційському кінофестивалі, 2012
Дата народження	20 грудня 1960(1960-12-20)
Місце народження	Собьок, Понхва, Північна Кьонсан, Республіка Корея
Дата смерті	11 грудня 2020(2020-12-11) (59 років)
Місце смерті	Рига, Латвія
Громадянство	Південна Корея
Національність	корейці
Професія	режисер, сценарист
Кар'єра	1996—2020
Magnum opus	Весна, літо, осінь, зима... і знову весна і П'єта
Нагороди	«Срібний ведмідь» (2004), «Золотий лев» (2012)
IMDb	ID 1104118
Кім Кі Дук у Вікісховищі

Народився в селищі Собьок (서벽) повіту Понхва (봉화) провінції Північна Кьонсан. Невдовзі сім'я переїхала до Сеула, де хлопця віддали на навчання до сільськогосподарської школи. Не закінчивши навчання, Кім Кі Дук у віці 17 років пішов працювати на завод. У 20 років розпочав службу в армії, 5 років він провів на службі в морській піхоті. Після повернення з армії подався до храму для незрячих, де провів ще два роки, маючи намір стати священником. Саме в цей період життя Кім Кі Дук захопився живописом і для розвитку власних здібностей поїхав до Парижа. Там в 1990—1992 рр. вивчав живопис, архітектуру, скульптуру та музику.

Кінокар'єра

Уже 1995 року він розпочав свою кар'єру як сценарист, здобувши нагороду за найкращий сценарій до фільму «Художник та злочинець, засуджені до смерті». Згодом майбутній режисер подорожував світом і проводив виставки своїх картин. Утім після ще двох нагород за найкращі сценарії Кім Кі Дук узявся до знімання фільмів безпосередньо. Так світ побачив перші фільми — «Крокодил» (1996) і «Дикі тварини» (1996). Фільми мали сенсаційні відгуки від корейських критиків за складність та неоднозначність учинків і характерів героїв, шокувальний візуальний ряд та неочікувані висновки, які підводив режисер. У 2004 році він отримав нагороди за найкращу режисуру на двох різних кінофестивалях за два різні фільми. На Берлінському міжнародному кінофестивалі він був нагороджений за фільм "Самаритянка" (2004), а на Венеційському кінофестивалі - за фільм "3-Ірон" (також 2004). У 2011 році його документальний фільм "Аріранґ" отримав нагороду за найкращий фільм у категорії "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю. У 2012 він отримав «Золотого лева» на 69-му Венеційському кінофестивалі за фільм «П'єта». У 2015 році в Пекіні на секції "Азійські блискучі зірки" майбутнього Берлінського міжнародного кінофестивалю було оголошено, що Кім буде режисером свого найбюджетнішого на сьогодні фільму "Хто такий Бог?", продюсерами якого є голлівудські продюсери Стівен Кастор і Джим Райґіл (триразовий лауреат премії "Оскар") під прапором своєї продюсерської компанії Its Just Us Productions, а також китайська продюсерська компанія Film Carnival (Ханчжоу). Фільм був профінансований CITIC Guoan, Huafeng Investment Consultation та Its Just Us Productions (China Daily News).

Контроверсії та цензура

Британська комісія з класифікації фільмів затримала випуск фільму Кім Кі Дука «Острів» (2000) у Великій Британії через випадки жорстокого поводження із тваринами у фільмі. Щодо сцен, на яких із жаби здирають шкіру після побиття до смерті, а риб калічать, режисер заявив: «Ми приготували всю рибу, яку використовували у фільмі, і з'їли її, висловивши свою вдячність. Я вчинив багато жорстокості щодо тварин у своїх фільмах. І мене мучитиме совість до кінця свого життя», — пояснив режисер.

Американському інтерв'юеру, який припустив, що такі сцени тривожать і створюють перешкоду для розповсюдження стрічки в інших країнах, Кім сказав: «Як я бачу, їжа, яку ми їмо сьогодні, нічим не відрізняється. В Америці ви їсте яловичину, свинину і вбиваєте всіх цих тварин. І люди, які їдять цих тварин, не стурбовані їхнім забоєм. Тварини є частиною цього циклу споживання. На екрані це виглядає більш жорстоким, але я не бачу різниці. І так, існує культурна різниця, і, можливо, американці матимуть із цим проблеми, але якщо вони можуть бути просто більш чутливими щодо того, що прийнятно в різних країнах, я сподіваюся, у них не буде занадто багато проблем із тим, що відображається на екрані».

У 2013 році фільм Кіма Кі Дука «Мебіус» фактично заборонили до прокату в Республіці Корея. У ньому йдеться про чоловіка, який виріс у неблагополучній родині, зруйнованій подружньою невірністю батька (у фільмі є сцена, у якій батько каструє себе). Зрештою, головний герой відрікається від світу.

Корейська комісія з віковим рейтингами надала фільму статус «для обмеженого розповсюдження», тим самим прирівнявши його до порнографії, — це означло, що нову картину Кіма могли показувати тільки в місцях, куди закритий доступ неповнолітнім, а таких кінотеатрів у Кореї немає.

Звинувачення в сексуальних домаганнях і виправдання

У 2017 році був звинувачений анонімною акторкою в насильницькому примушуванні до знімання у сцені сексу у фільмі «Мебіус», на які вона нібито не давала згоди. Наступного року ще три жінки звинувачували його в сексуальному насильстві. Кім Кі Дук виступив із зустрічними позовами у зв'язку з помилковими звинуваченнями і дифамації. У січні 2019 суд зняв із Кіма звинувачення в сексуальному нападі, однак він мав сплатити близько 4 450 доларів США штрафу за напад.

Смерть

11 грудня 2020 року помер внаслідок ускладнення від COVID-19, перебуваючи в Ризі (Латвія). За словами режисера Віталія Манського, Кім Кі Дук прибув до Латвії 20 листопада. З 5 грудня він не виходив на зв'язок. У ніч на 11 грудня він помер у лікарні. Корейський режисер мав намір придбати будинок у Юрмалі й оформити посвідку на проживання в Латвії. Після того як режисер не з'явився на призначену зустріч, колеги почали шукати його, уточнюючи інформацію в латвійських лікарнях. Через жорсткі правила щодо захисту особистих даних цей пошук був затруднений.

Героями Кіма стали люди пересічні, з нижніх прошарків суспільства. В екстремальних умовах боротьби і гротеску режисер відчував та передавав людську невинність. У своїх фільмах Кім Кі Дук часто апелює до почуттів. Він не шукає вирішення глобальних проблем, він не знає відповіді на соціально значущі запитання. Його цікавить людська душа — щирість, любов, злість, злоба, правда і брехня, мінливість думок тощо. Часто у фільмах режисера з'являється образ природи. Кім Кі Дук свідомо уникає розвитку сюжету на тлі глобалізації, великих міст та трагедій сучасності задля кращого усвідомлення глядачем емоцій та переживань героїв.

«Кім Кі Дук — рідкісний режисер у тому розумінні, що він знімає свої фільми послідовно, у суворій відповідності до логіки сценарію. Тобто він вигадує, як зробити красивим цей епізод, дістає задоволення від його зйомок і лише потім починає думати над тим, як відзняти гарно й наступний, — саме тому його стрічки такі гарні», — Юрій Гладильщиков.

• Корейський режисер Кім Кі Дук помер від коронавірусу /Укрінформ, 11.12.2020/ [Архівовано 11 грудня 2020 у Wayback Machine.]

• Кім Кі Дук [Архівовано 19 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на HanCinema (англ.)
• Кім Кі Дук [Архівовано 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на Korean Movie Database (англ.)
• Ким Ки Дук — arthouse.ru(рос.)
• Ким Ки Дук — kinopoisk.ru [Архівовано 27 листопада 2011 у Wayback Machine.](рос.)
• Гладильщиков Ю.Справочник грёз. Путиводитель по новому кино. — М.: КоЛибри, 2008. — 528 с.(рос.)