Коефіцієнт Пуассона

Коефіцієнт Пуассона є характеристикою речовини. Він позначається грецькою літерою ν або грецькою літерою μ і є величиною безрозмірною. Часто при записі деформаційних співвідношень використовують величину, обернену до величини цього коефіцієнта ${\displaystyle m={\frac {1}{\nu }}}$. Цю величину називають числом Пуассона.

При розтягу стержня (одновісна деформація) його поперечні розміри змінюються. Міра цієї зміни задається коефіцієнтом Пуассона за допомогою формули

${\displaystyle u_{xx}=u_{yy}=-\nu u_{zz}}$ ,

де ${\displaystyle u_{zz}}$  — поздовжня компонента тензора деформації, ${\displaystyle u_{xx}}$  та ${\displaystyle u_{yy}}$  — поперечні компоненти тензора деформації.

Значення коефіцієнта Пуассона лежить в межах від -1 до 1/2. Для абсолютно нестискуваного тіла ν = 1/2. Прикладом майже нестискуваного тіла є вода. Для більшості матеріалів коефіцієнт Пуассона лежить в межах від 0 до 1/2. Для сталі й інших металів він близький до 0,3. Коефіцієнт Пуассона може бути від'ємним, хоча така ситуація екзотична. Це значить, що при розтягу поперечні розміри тіла збільшуються. Матеріали з такими властивостями отримали назву «ауксетики».

• Модуль Юнга
• Модуль зсуву
• Коефіцієнти Ламе
• Модуль всебічного стиску

• Ландау Л.Д., Лившиц Е.М. (1987). Теоретическая физика. т. VII. Теория упругости. Москва: Наука.