Кашлюк
Кашлю́к, також коклю́ш (лат.
| Коклюш / Кашлюк | |
|---|---|
 Хворий на коклюш хлопчик характерно закашлюється | |
| Спеціальність | інфекційні хвороби |
| Симптоми | ринорея, гарячка, кашель, апное, перевтома і блювання |
| Причини | B. pertussisd[1] |
| Ведення | антибіотик |
| Препарати | еритроміцин[2], demeclocyclined[2] і гвайфенезин[2] |
| Класифікація та зовнішні ресурси | |
| МКХ-11 | 1C12.0 |
| МКХ-10 | A37 |
| DiseasesDB | 1523 |
| MedlinePlus | 001561 |
| eMedicine | emerg/394 |
| MeSH | D014917 |
 Pertussis у Вікісховищі | |
Назва «коклюш» походить від фр. coqueluche, утвореним від лат. cucullus («чепчик для немовляти, кукіль»), зближеним з фр. coq («півень», з огляду на те, що кашель схожий на його крик). «Кашлюк» — результат зближення запозиченого слова «коклюш» з основою іменника «кашель» під впливом народної етимології.
Причини і поширення хвороби
Збудник кашлюку — Bordetella pertussis (паличка Борде-Жанґу, названа так на честь бельгійського науковця Ж. Борде і французького — О. Жанґу, які вперше її описали в 1906 році).
Збудник передається крапельним шляхом при кашлі, чханні хворого. Контагіозність (імовірність зараження при контакті з хворим) є дуже високою — становить до 90 %.
Кашлюк традиційно вважають дитячою хворобою (близько половини усіх випадків припадає на дітей до 2 років). Хоча після першого захворювання на кашлюк імунітет зазвичай є слабким, повторна інфекція (в разі її виникнення) має переважно слабший перебіг, і нерідко при цьому кашлюк навіть не діагностують. Також від хвороби немає вродженого, обумовленого материнськими антитілами, імунітету.
Захворювання може набувати епідемічного характеру.
У 1937 році досліджено й виділено мікроорганізм, подібний за природою на бактерію кашлюку — Bordetella parapertussis[en] (паракашлюкова паличка), яка спричинює паракашлюк, який перебігає загалом легше за кашлюк.
Клінічні прояви
Інкубаційний період при кашлюку триває 7–9 діб (за деякими даними 2–14 діб). Клінічні форми захворювання за тяжкістю перебігу:
- легка
- середньої тяжкості
- тяжка
Катаральний період
Після інкубації настає катаральний період, який триває 10-14 днів і характерний сухим кашлем, нежитем, підвищенням температури тіла до 37,5–38 °.
Спазматичний період
У наступні дні кашель поступово посилюється, переходить у конвульсивний (напади кашлю закінчуються виділенням в'язкого мокротиння, іноді — блюванням). Цей період триває 2–8 тижнів і довше. Під час кашлю можуть утворюватись крововиливи під шкіру повік, в кон'юнктиву ока, бувають кровотечі з носа, зовнішніх слухових проходів тощо. Внаслідок того, що на висоті кашлю відбувається реприза — затримка дихання, дитина може померти від цього. Такий стридорозний кашель з репризами є патогномонічним симптомом хвороби.
Період реконвалесценції
Поступово кашель слабшає, напади стають рідшими й не такими тривалими, настає період реконвалесценції (видужання).
Перебіг кашлюку може ускладнюватися, найчастіше, запаленням легень.
Профілактика і лікування
Запобіганням подальшого передавання кашлюка у популяції є рання ізоляція хворого до його повного видужання, карантин на 21 день дітей, що були в контакті з хворим, активна імунізація дітей у 5–7 місяців, потім через 9–12 місяців, далі кожні 2–3 роки до 14 років (тобто у шкільному віці).
Лікування включає: максимальне перебування хворого на свіжому повітрі, повноцінне харчування, антибіотики, введення специфічного антикашлюкового гамма-глобуліну, баротерапія.
Госпіталізації підлягають: хворі з тяжкими формами; із загрозливими життю ускладненнями (порушення мозкового кровообігу та ритму дихання); із середньотяжкими формами з негладким перебігом, несприятливим преморбідним тлом, загостренням хронічних захворювань; діти раннього віку.
За епідеміологічними показниками госпіталізують дітей із закритих дитячих установ (незалежно від тяжкості захворювань) і сімейних вогнищ.
Режим — щадний (зменшення негативних психоемоційних навантажень) з обов'язковими індивідуальними прогулянками.
Дієта — збагачена вітамінами, що відповідає віку. Пацієнтів з тяжкими формами захворювання рекомендовано годувати частіше і меншими порціями; після блювання дітей догодовують.
Етіотропна терапія — призначення антибіотиків (макроліди, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини 3 покоління).
Патогенетична терапія — препарати, що заспокоюють кашель, протисудомні препарати, загальнозаспокійливі засоби.
Симптоматична терапія — відсмоктування слизу з верхніх дихальних шляхів, аерозольна терапія, фізіотерапія, масаж, дихальна гімнастика.
У періоді реконвалесценції — препарати, які сприяють підвищенню рівня неспецифічної реактивності організму (препарати ехінацеї, настоянка елеутерококу), курсом від 1 до 8 тижнів, вітамінно-мінеральні комплекси.
Див. також
Примітки
Джерела
| Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (липень 2019) |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 5., К., 1980, стор. 269
- Воробьев А. В., Быков А. С., Пашков Е.П, Рыбаклва А. М., Микробиология: Учебник — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 2003. — 336 с.: ил — (Учеб. лит. Для студ. фарм. вузов). — ISBN 5-225-04411-5 (рос.)
 | Це незавершена стаття про інфекційні захворювання. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Кашлюк, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.