Блокада Західного Берліна, Берлінська криза 1948—1949 — блокада військами Радянського Союзу залізничних і автомобільних шляхів до західних секторів Берліна, що були під контролем США, Великої Британії та Франції.
Було запропоновано приєднати статтю Берлінський повітряний міст до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з травня 2022. |
Блокада Західного Берліна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Холодна війна | |||||||
Берлінці спостерігають за приземленням Douglas C-54 Skymaster у аеропорті Темпельгоф , 1948 | |||||||
| |||||||
Командувачі | |||||||
Василь Соколовський | Роберт Ловетт Люціус Клей Брайн Робертсон | ||||||
Втрати | |||||||
Нема | Нещасний випадок з літаком: загинули 39 англійців і 31 американець загинули 15 німецьких цивільних |
Метою радянського керівництва було
«…припинення тиску на геополітичні інтереси СРСР в післявоєнній Європі» шляхом «проведення великих акцій з повного перекриття сухопутних трас, які пов'язували Берлін із західними зонами, з метою недопущення в місто нової валюти і «видавлювання» з нього союзників.» «…це була боротьба за недопущення розширення західної сфери впливу. Москва прагнула не допустити утворення західнонімецької держави і його включення в західний блок. Блокада Берліна покликана була створити ситуацію, в якій СРСР міг би вести переговори по німецькій проблемі з позиції сили. У разі відмови західних держав піти на серйозні політичні поступки залишалася спроба послабити їх позиції в Берліні, включивши все місто в фінансово-економічну систему радянської зони окупації» . |
Спочатку припустивши, що неможливо запустити повітрянне постачання такого обсягу, совіти відчували чимраз більше збентеження від тривалого успіху повітряного мосту утвореного західними державами. 12 травня 1949, через економічні негаразди у східній частині Берліну, СРСР припинив блокаду Західного Берліну. І все ж, ще деякий час американці й англійці продовжували постачати місто повітрям, бо вони переживали, що радянське керівництво лише намагається розірвати ланцюги постачання і відновить блокаду пізніше. Повітряне доставляння офіційно завершилось 30 вересня 1949 і тривало п'ятнадцять місяців. Повітряні сили США доставили 1 783 573 тон (76,40% від усього) і RAF доставили 541 937 тон (23,30% від усього), що у сумі становило 2 334 374 тон, близько двох третин з цього становило вугілля, на 278 228 рейсах до Берліна. У доповнення канадські, австралійські, новозеландські і південноафриканські пілоти допомагали RAF під час блокади. Французи також брали участь, але лише у постачанні свого військового гарнізону.
Одна з перших криз холодної війни (24 червня 1948 — 12 травня 1949).
Головними прорахунками керівництва СРСР була недооцінка, по-перше,— рішучості західних держав в реалізації курсу на створення західнонімецької держави, а по-друге,— фінансово-економічних та військово-технічних можливостей Заходу.
Радянський Союз зазнав політичної та пропагандистської поразки під час Берлінської кризи.
Замітки
Цитування
This article uses material from the Wikipedia Українська article Блокада Західного Берліна, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.