Бербе́рські (бербе́ро-ліві́йські) мо́ви — мови берберів, одна з двох підсімей берберо-давньоканарської сім'ї, що входить до афразійської макросім'ї.
Другою підсім'єю є маловивчені давньоканарські (канарські) мови (відомо кількасот одиниць словника гуанчів), які можуть бути однією з гілок берберських мов. Загальна кількість мовців точно не відома й оцінена від 17 до 25 млн осіб.
Берберські мови Берберо-лівійські мови, Тамазигт | |
---|---|
Поширені: | Північна Африка |
Класифікація: | Афразійські мови Берберські мови |
Групи: | Західна гілка Північна гілка Східна гілка Давньолівійські мови |
Кількість носіїв: | від 17 до 25 млн. |
ISO 639-2 and 639-5: | ber |
Райони поширення берберських мов |
Назва «бербери» походить від грец. βάρβαροι, лат. barbari або араб. ʔal-barbaru; їхня самоназва — imaziɣən (імазіген), однина amaziɣ (амазіг), звідки самоназва мови — tamaziɣt / ⵜ ⴰ ⵎ ⴰ ⵥ ⵉ ⵖ ⵜ (тамазігт). Назва «берберо-лівійські» вказує на включення можливо споріднених давніх мов Північної Африки («лівійських»), точне співвідношення яких із сучасними берберськими мовами не зовсім зрозуміле: вони можуть бути однією з окремих гілок або входити до різних відомих відгалужень.
Берберські мови поширені на території Північної Африки від Середземноморського узбережжя до річок Сенегал та Нігер на півдні і від Атлантичного узбережжя до західного Єгипту на сході. Вони представлені в таких країнах:
Відокремлення носіїв праберберо-давньоканарських від близьких їм прачадців і прахемітів відбулося в долині Нілу в 6 тисячоліття до н. е., після чого перші рушили на захід (це відбито в наскельних зображеннях Сахари). З початку 3 тисячоліття до н. е. праберберо-лівійці зафіксовані як західні сусіди Єгипту (в текстах Давнього царства і єгипетському мистецтві). Мова-предок сучасних берберських мов розділилась в кінці 2 тисячоліття до н. е. після значних поразок «народів моря» і їхніх союзників-лівійців від єгиптян, що, можливо, спричинило відхід частини лівійських племен від кордонів Єгипту та їхнє розсіяння в західному і південно-західному напрямках. Колонізувавши середземноморське узбережжя, вони в VII–XI ст., частково витиснуті арабами вглиб континенту, частково перейшли на арабську мову.
Загальновизнано виділення західної, північної і південної гілок; щодо східно-берберських мов існують різні думки. Окремо розглядають давні лівійські мови, про які збережено дуже мало відомостей. Загалом відомо близько 45 живих мов і кілька вимерлих. За конфесійною ознакою виділяють єврейсько-берберські діалекти.
Складена з однієї мови — зенага (200–300 осіб на південному заході Мавританії і, можливо, північному заході Сенегалу).
Складена з 3 груп: атласька, зенетська і кабільська.
Кабільська група (північно-східний Алжир; 4–5 млн осіб): кабільська мова з діалектами Великої і Малої Кабілії.
Часто розглядають як дві незалежні гілки, до того ж з різним наповненням. 7 живих мов і щонайменше 1 вимерла: гадамеська, сокна, фоджаха, тмесса, ауджа, джагбубська, зурська (куфра) (оази Лівії; близько 20 тисяч носіїв), сиванська (сива, сіуа; оаза Сива в північно-західному Єгипті; близько 20 тисяч носіїв).
Близько 1,9 млн носіїв поширені в Сахарі: Алжир, Малі, Нігер, Лівія, Буркіна-Фасо, Нігерія, Чад. Поділяють на 3 групи, які відповідно до рефлексів * z (зокрема в самоназві * tămāzəq) називаються sha (тамашек, південно-західна), za (тамажек, південно-східна) і ha (тамахак, північна).
Мертві мови трьох груп пам'яток: фецансько-триполітанських, західно-нумідійських і східно-нумідійських, що належать до кінця 1-го тисячоліття до н. е. — першої половині 1-го тисячоліття н. е.). Записані давньолівійською абеткою, а також кілька написів латинкою.
Від давньолівійської абетки походить берберський алфавіт, який дійшов до наших днів завдяки туарегам Сахари, — тифінаг. Останнім часом його прагнуть застосувати і до північноберберських мов, зокрема в Марокко він офіційно впроваджений у шкільне викладання. В Алжирі популярніша латинська писемність (особливо для кабільської мови), яка є офіційною також у Нігері й Малі. Арабська абетка, яку застосовують для берберських мов з Середніх віків, зараз збережена переважно в Марокко і Лівії.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Берберські мови, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.