Антифемінізм: ідеологія та рух проти прав жінок

Антифеміністи кінця ХІХст. та початку ХХст. головним чином чинили опір становленню жіночому виборчому правом, декотрі антифеміністи наприкінці ХХ століття в Сполучених Штатах виступали проти поправки щодо рівних прав. Інші, особливо в ХХІ столітті, бачать антифемінізм як відповідь на ідеологію, що корениться у ворожнечі до чоловіків.

Причиною антифемінізму можуть бути релігійні, політичні, соціальні або й суб'єктивні переконання, як окремих представників соціуму, так і групи людей за різними ознаками.

У XIX столітті антифемінізм виступав проти виборчого права жінок. Противники навчання жінок у вищих навчальних закладах стверджували, що освіта є надто великим фізичним навантаженням для них. У книзі Sex in Education: or, a Fair Chance for the Girls (1873) професор Гарвардського університету Едвард Кларк стверджував, що, якщо жінки вступають до коледжу, їхній мозок дедалі більше зростає, внаслідок чого їхнє черево (матка) атрофується. Він підтверджував це спостереженням, що жінки із вищою освітою мають менше дітей, ніж жінки без вищої освіти.

Сучасні антифеміністи бачать своє завдання у протидії крайнощам жіночого руху та жіночому сексизму.

Сучасні антифемністські практики можна пояснити зростанням релігійного права наприкінці 1970-х років.

Деякі антифеміністи розглядають фемінізм, як заперечення вроджених відмінностей між статями^[en] та спробу психологічно перепрограмувати людей проти їхніх біологічних тенденцій. Антифеміністи також часто стверджують, що фемінізм, незважаючи на вимоги дотримуватися рівності, ігнорує права людини, унікальні для чоловіків. Деякі вважають, що феміністичний рух досяг своїх цілей і зараз шукає для жінок вищого соціального статусу та унікальних соціальних привілеїв, ніж для чоловіків за спеціальними правами та винятками, такими як стипендії, що надаються жінками; позитивну дискримінацію; та гендерні квоти.

Деякі антифеміністи стверджують, що фемінізм спричинив зміни до колишніх норм суспільства, що стосуються сексуальності, які вони вважають шкодять традиційним цінностям або релігійним переконанням. Наприклад, повсякденність випадкового сексу і занепад шлюбу згадуються, як негативні наслідки фемінізму. Деякі з цих традиціоналістів виступають проти вступу жінок до лав робочої сили, політичного кабінету та процесу голосування, а також зменшення чоловічої влади у сім'ях. Антифеміністи стверджують, що зміна жіночих ролей є руйнівною силою, яка загрожує сім'ї або суперечить релігійній моралі. Наприклад, Пол Готфрід^[en] стверджує, що зміна жіночих ролей «стала соціальною катастрофою, яка продовжує поширюватися на сім'ю» та спричиняла «збільшення, все більш роз'єднаних до соціального хаосу, людей».

Часописи «BBC» та «Time», серед інших ЗМІ, охопили описом тенденцію «Жінки проти фемінізму^[en]» в соціальних мережах в 2014 році. Ці антифеміністки стверджують, що фемінізм «демонізує» чоловіків і, що жінки не пригноблюються в західних країнах ХХІ століття. Британська газета «The Guardian» і вебсайт «Jezebel» також повідомляють про все більшу кількість жінок та жінок-знаменитостей, які відкидають фемінізм, а замість цього підписуються на гуманізм. Як відповідь на профеміністську промову австралійської сенаторки Пенні Вонг^[en], кілька жінок, які визначають себе як гуманістки та антифеміністки, стверджували в статті для «The Guardian», що фемінізм є дискримінаційною ідеологією і продовжує малювати жінок як жертв.

У листопаді 2014 року журнал «Time» включив слово «фемініст» у свій щорічний список слів пропонованих до «вигнання» (від англ. "banished"). Після того, як спочатку слово отримало більшість голосів (51 %), редактор часопису «Time» вибачився за включення цього слова в опитування та видалив його з результатів.

• Червона пігулка
• Поправка в Конституції США щодо рівних прав^[en]
• Філліс Шлафлі^[en]
• Жінки проти фемінізму^[en]
• Чоловіки, що йдуть своїм шляхом

• Cynthia D. Kinnard, Antifeminism in American Thought: An Annotated Bibliography (Boston: G. K. Hall & Co., 1986, ISBN 0-8161-8122-5)
• Helen Andelin, Fascinating Womanhood (2007) ISBN 0-553-38427-9
• Schreiber, Ronnee (2008). Righting Feminism. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-533181-3.
• Nathanson, Paul; Young, Katherine K. (2001). Spreading misandry: the teaching of contempt for men in popular culture. Montreal, Quebec: McGill-Queen's University Press. ISBN 9780773522725.
• Nathanson, Paul; Young, Katherine K. (2006). Legalizing misandry: from public shame to systemic discrimination against men. Montreal Ithaca: McGill-Queen's University Press. ISBN 9780773528628.
• Nielsen, Kim E. (2001). Un-American womanhood: antiradicalism, antifeminism, and the first Red Scare. Columbus: Ohio State University Press. ISBN 9780814250808.