Австралійська Лейбористська Партія

Її витоки — у австралійському профспілковому русі, з яким вона підтримує тісні зв'язки. Партія є членом Соціалістичного інтернаціоналу.

Австралійська лейбористська партія Australian Labor Party
Країна	Австралія
Голова партії	Ентоні Албанізі
Дата заснування	1890-і
Штаб-квартира	Канберра
Ідеологія	Соціал-демократія
Молодіжна організація	Australian Young Labord
Членство в міжнародних організаціях	Прогресивний альянс
Кількість членів	53 930
Місць у Палаті представників	55 / 150
Місць у Сенаті	25 / 76
Офіційний сайт	Australian Labor Party

У партії існує індивідуальне і колективне членство (аффільовані профспілки, які спільно визначають політику партії, обирають керівні органи і визначають кандидатів на державні пости). Більшість профспілок аффільовані з АЛП, та їхні членські внески складають значну частину фінансів партії. У партії також присутні приблизно 50 тис. індивідуальних членів.

Лідера партії обирають парламентарі, які входять до лейбористської фракції.

У партії завжди були ліве і праве крила, але з 1970-х вони сформувались в офіційні фракції. Найбільшими з них є:

• «Labor Unity» (праве) — підтримує принципи вільного ринку і союз із США
• «National Left» (ліве) — виступає за збільшення державного втручання до економіки і проти союзу зі США.

Починаючи з 1980-х років, Лейбористська партія наближається за своїми поглядами з ліберально-національною коаліцією, тому відмінності між ними полягають, практично, у незначних нюансах.

• підтримка державного втручання до економіки і суспільного життя. Держава має забезпечити базові прибутки і «пристойний рівень життя» для усіх членів суспільства, якісне і доступне житло, освіта і охорона здоров'я.
• підтримка принципів вільного ринку, зниження торговельних перешкод, дерегулювання промисловості. При цьому лейбористи обіцяють пом'якшувати наслідки цих заходів для простих людей і здійснювати їх більш повільними темпами.
• підтримка більш високих рівнів імміграції, захист прав аборигенів, додаткових прав сексуальних меншин, права на аборт і евтаназію.
• критика деяких аспектів відносин Австралії із США і Великою Британією. При цьому партія офіційно підтримує збереження тісного альянсу з США. Лейбористи виступили проти вторгнення США до Іраку (2003), але підтримали вторгнення до Афганістану (2001).
• Підтримка тіснішої інтеграції з країнами Азії.

• Кріс Вотсон 1901-08 (прем'єр-міністр 1904)
• Ендрю Фішер 1908-15 (прем'єр-міністр 1908-09, 1910-13, 1914-15)
• Біллі Г'юз 1915-16 (прем'єр-міністр 1915-23, виключений з партії у 1916 і створив Націоналістичну партію Австралії)
• Френк Тьюдор 1916-22
• Метью Чарлтон 1922-28
• Джеймс Скаллін 1928-35 (прем'єр-міністр 1929-32)
• Джон Кертін 1935-45 (прем'єр-міністр 1941-45)
• Бен Чіфлі 1945-51 (прем'єр-міністр 1945-49)
• Ґерберт Еватт 1951-60
• Артур Колвелл 1960-67
• Го Вітлем 1967-77 (прем'єр-міністр 1972-75)
• Білл Гейден 1977-83
• Боб Говк 1983-91 (прем'єр-міністр 1983-91)
• Пол Кітінг 1991-96 (прем'єр-міністр 1991-96)
• Кім Бізлі 1996—2001
• Саймон Крін 2001-03
• Марк Лейтем 2003-05
• Кім Бізлі 2005-06
• Кевін Радд 2006-10 (прем'єр-міністр 2007-10)
• Джулія Гіллард 2010—2013 (прем'єр-міністр 2010—2013)
• Кевін Радд 2013 (прем'єр-міністр 2013)
• Білл Шортен 2013—2019
• Ентоні Албанізі з 2019 (прем'єр-міністр з 2022)

• Офіційний сайт [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]