Південнокорейська Вона: офіційна валюта Південної Кореї

В обігу перебувають монети номіналом 10, 50, 100 і 500 вон та банкноти 1 тис., 5 тис., 10 тис. і 50 тис. вон. Центральний банк - Банк Кореї.

Південнокорейська вона кор. 원, кор. 圓
Монети і банкноти південнокорейської вони
Держава(и)	Південна Корея
Банкноти	1000, 5000, 10 000, 50 000 вон
Монети	10, 50, 100, 500 вон
Символ	₩
Літерний код	KRW
Центральний банк	Банк Кореї
Вебсайт	bok.or.kr
Валютні курси
1 USD =	1309 KRW (4 січня 2024)
1 EUR =	1434 KRW (4 січня 2024)
1 UAH =	34,45 KRW (4 січня 2024)
Південнокорейська вона у Вікісховищі

За даними Банку міжнародних розрахунків, південнокорейська вона входить в топ-20 найпоширеніших за часткою торгівлі валют у світі.

Паперові банкноти вперше з'явилися в Кореї у 1910 році — в обіг увійшли купюри номіналом 1 вон.

Після окупації Кореї Японією основною грошовою одиницею в країні була єна, назва якої звучала корейською як «вона». У той час єна складала приблизно один долар і ділилася на монети менших номіналів, які в Японії мали назву «сіна», а в Кореї — «чона». Центральний банк Кореї, який контролювала японська колоніальна адміністрація, займався емісією валюти, що діяла в Кореї. В обігу перебували купюри номіналом 1, 5, 10 і 100 вон.

У 1945 році радянські війська використовували гроші («вони»), які друкувалися в СРСР. Вони являли собою банкноти номіналом 1, 5, 10 і 100 вон військового випуску.

Власна валюта Південної Кореї була випущена лише у 1950 році. На цих купюрах був зображений портрет першого південнокорейського президента Лі Синмана, який правив у той час. Його зображення залишалося на корейських купюрах до квітня 1960 року, поки Лі Синман не був скинутий в результаті «Квітневої революції». Національна валюта періоду Першої Республіки відрізнялася великою кількістю ієрогліфіки. Китайські ієрогліфи використовувалися для написання практично всіх текстів на купюрах того часу. Згодом тексти на корейських банкнотах були виконані корейською мовою, а час від часу зустрічалися і написи англійською.

Національна валюта Південної Кореї не завжди позначалася терміном «вона». У період з 1953 по 1962 роки вона мала назву «хвана».

Сучасна історія

Сьогодні на території країни в обігу перебувають купюри номіналом 1 тис., 5 тис., 10 тис. та 50 тис. вон. Також використовуються банківські чеки номіналом від 100 тис. вон і більше (при розрахунках чеком на його зворотному боці необхідно написати номер паспорта власника, а також адресу і телефон в Кореї).

У 2006 році гостро постала проблема підробки банкнот Банку Кореї. Наприклад, банкнота 5000 вон у 50% випадків — підробка. Це змусило уряд вводити нову серію банкнот, зі зміною, в першу чергу, банкноти 5000 вон. Пізніше, у 2007 році, були випущені банкноти 1000 і 10000 вон. Сучасні банкноти охоплюють понад 10 функцій захисту в кожному номіналі. Багато сучасні функції захисту, які можна знайти в євро, фунті стерлінгів, канадському доларі, японській єні, використані в південнокорейських вонах.

23 червня 2009 року Банк Кореї випустив банкноту 50000 вон. На лицьовій стороні зображений портрет Шин Саймдан, відомої художниці XVI ст., каліграфістки і матері корейського вченого Юльгока, якого зображено на банкноті 5000 вон. Це перша корейська банкнота на якій зображений портрет жінки.

До 1966 року єдиними монетами, що були в обігу, були 10 і 50 хван, які використовувались як 1 і 5 вон відповідно. Нові монети, з номіналом у вонах, були випущені Банком Кореї 16 серпня 1966 року. Це були 1, 5 і 10 вон. У цих монетах вперше було використано не корейський календар, а дати, від початку нашої ери. Монети 10 і 50 хван були вилучені з обігу 22 березня 1975 року.

У 1968 році монета номіналом 1 вон виготовлена з латуні була замінена на алюмінієвий аналог, оскільки вартість її виробництва почала перевищувати номінал. З метою подальшої економії при карбуванні монет, у 1970 році були випущені нові монети 5 і 10 вон з латуні замість бронзи. В той же рік з обігу виведена мідно-нікелева монета 100 вон, а у 1972 році — 50 вон.

12 червня 1982 року, через інфляцію та через зростаючу популярність торговельних автоматів, в обіг було введено монету номіналом 500 вон. У січні 1983 року, з метою стандартизації монетного ряду, було випущено нову серію монет: 1, 5, 10, 50 і 100 вон. Монети були виконані в тому ж стилі, що і 500 вон, але зі збереженням тем старих монет.

Зображення		Номінал (вон)	Діаметр (мм)	Маса (г)	Товщина (мм)	Матеріал	Гурт	Аверс	Реверс	Дати
Аверс	Реверс									випуску	карбування	вилучення
		1	17,2	1,70	1,14	латунь 60 % мідь 40 % цинк	гладкий	Гібіск сирійський, номінал, назва банк	номінал, назва банку, рік карбування	16 серпня 1966	1966, 1967	1 грудня 1980
				0,73	1,54	алюміній				26 серпня 1968	1968—1970, 1974—1982	1992
					1,2			гібіск сирійський, номінал		15 січня 1983	1983—1985, 1987—1991, с 1995	в обігу
		5	20,4	3,90	1,48	Бронза 88 % мідь 12 % цинк	гладкий	Кобуксон, номінал, назва банку	номінал, назва банку, рік карбування	16 серпня 1966	1966	1992
				2,95	1,33	латунь 65 % медь 35 % цинк				16 липня 1970	1970—1972, 1978—1982	1992
								Кобуксон, номінал		15 січня 1983	1983, 1987—1991, 1995—1997, с 1999	в обігу
		10	22,9	4,22	1,45	бронза 88 % мідь 12 % цинк	гладкий	Таботхап, номінал, назва банку	номінал, назва банку, рік карбування	16 августа 1966	1966—1970	в обігу
				4,06	1,4	латунь 65 % мідь 35 % цинк				16 липня 1970	1970—1975, 1977—1982
					1,43			Таботхап, номінал		15 січня 1983	1983, 1985—2009
			18,0	1,22	1,2	алюміній, вкритий міддю 48 % мідь 52 % алюміній				18 грудня 2006	з 2006
		50	21,6	4,16	1,6	70 % мідь 18 % цинк 12 % нікель	рубчастий	квітка рису, номінал	номінал, назва банку, рік карбування	1 грудня 1972	1972—1974, 1977—1982	в обігу
					1,52					15 січня 1983	1983—1985, з 1987
		100	24,0	5,42	1,6	Мідно-нікелевий сплав 75 % мідь 25 % нікель	рубчастий	Лі Сунсін, номінал, назва банку	номінал, рік карбування	30 листопада 1970	1970—1975, 1977—1982	в обігу
								Лі Сунсін, номінал	номінал, назва банку, рік карбування	15 січня 1983	з 1983
		500	26,5	7,70	2			Журавель, номінал	номінал, назва банку, рік карбування	12 червня 1982	1982—1984, 1987—1997, с 1999	в обігу

Серія 1950—1953 років

Зображення		Номінал	Розміри	Основні кольори	Опис		Дати
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	друку	вилучення
		100 вон	158×78	коричневий	Кванхвамун	Номінал	22 липня 1950	17 лютого 1953
		500 вон	145×61	синій	Лі Син Ман	пагода Гонвон у Сеулі	10 жовтня 1952
		1000 вон	171×78	зелений		Номінал	22 липня 1950
			145×61	синій		пагода Гонвон у Сеулі	10 жовтня 1952

Серія 1962 року (Thomas De La Rue)

Зображення		Номінал (вон)	Розміри (мм)	Основні кольори	Опис		Дати
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	друку	вилучення
		1	94×50	рожевий	символ Банку Кореї	номінал	10 липня 1962	20 травня 1970
		5		синій				1 травня 1969
		10	108×54	зелений				1 вересня 1962
		50	156×66	помаранчевий	кам'яний острів Хегимган поряд з містом Кодже	смолоскип, номінал		20 травня 1970
		100		зелений	ворота незалежності			14 лютого 1969
		500		сірий	Суннемун			3 лютого 1967
Масштаб зображень — 1,0 пікселя на міліметр.

Банкнота присвячена проведенню у країні Зимової Олімпіади та Паралімпіади у 2018 році.

Зображення	Номінал	Розміри	Основні кольори	Опис			Дата	Зазначення серії
Аверс та Реверс				Аверс	Реверс	Водяний знак	друку
	₩2000	140 × 75 мм	Сірий	Сім зимових видів спорту (біатлон, хокей, керлінг, ковзанярський спорт, стрибки з трампліна, санний спорт і бобслей)	Сонхаменходо (картина з зображенням тигра і сосни, створена художником часів Чосон Кім Хон До)	Олімпійський стадіон у Пхьончхані	11 грудня 2017	Серія I (가)

Південнокорейська вона має режим вільного плавання валютного курсу. Значне знецінення вони відбувалося внаслідок Азійської фінансової кризи 1997 року та Глобальної фінансової кризи 2008 року. Хоча в обидвох випадках, за деякий час, південнокорейська валюта повертала значні частини втрачених позицій.

 

 

 

Графіки валютних курсів південнокорейської вони по відношенню до долара США, японської єни та євро (к-сть вон за один долар, єну та євро відповідно)

• Банк Кореї (кор.) -(англ.)