Перемишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv: церква в Польщі

Собо́р свято́го Іва́на Хрести́теля (нині парафіяльний костел святої Терези при монастирі ордену отців кармелітів босих) — пам'ятка сакральної архітектури XVII-XX століть у місті Перемишль Підкарпатського воєводства Польщі.

Між 17841946 роками кафедральний собор греко-католицької Перемиської єпархії.

Собор святого Івана Хрестителя
Перемишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv: Історія, Архітектура, оздоблення, Давні реліквії
49°46′48″ пн. ш. 22°46′15″ сх. д. / 49.78000000002777625° пн. ш. 22.77111111002777832° сх. д. / 49.78000000002777625; 22.77111111002777832 22°46′15″ сх. д. / 49.78000000002777625° пн. ш. 22.77111111002777832° сх. д. / 49.78000000002777625; 22.77111111002777832
Тип споруди собор[1]
Розташування Корона Королівства ПольськогоРіч Посполита Двох НародівКоролівство Галичини та ВолодимиріїЗахідноукраїнська Народна РеспублікаПольська республікаСРСРТретій РайхСРСРПольська Народна РеспублікаПольщаПеремишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv: Історія, Архітектура, оздоблення, Давні реліквії Перемишль
Архітектор Ґалеаццо Апіані; Юліан Захарієвич (автор проекту реконструкції ХІХ століття)
Початок будівництва 1620
Стиль ренесанс, бароко
Належність
Стан об'єкт культурної спадщини Польщі
Собор святого Івана Хрестителя — IV (Перемишль). Карта розташування: Польща
Собор святого Івана Хрестителя — IV (Перемишль)
Собор святого Івана Хрестителя — IV (Перемишль) (Польща)
CMNS: Собор святого Івана Хрестителя — IV у Вікісховищі

Історія

Початки

До 1398р. на цьому місці знаходилася православна церква невідомої назви. Після зникнення храму, яке, очевидно, було пов'язане із, підтримуваною польською державою, експансією римо-католицької церкви, територію храму передано ордену кармелітів, котрі почали будову своєї споруди. Фундатором нового храму став подільський воєвода Мартин Красицький (1574—1633).

Перший римо-католицький період

У XVIII столітті було виготовлено статуї для вівтарів у костелі. Зразком для них були статуї в костелі Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Бучачі.

Греко-католицький період

24 квітня 1784 р. надвірним декретом імператор Йосип ІІ призначив на соборну церкву Івана Хрестителя колишній храм ордену отців кармелітів босих, а приміщення вивільненого римо-католицькими ченцями монастиря на резиденцію єпископа і катедрального духовенства. 28 червня 1784 р. комплекс колишнього монастиря кармелітів босих був офіційно переданий греко-католикам.

Архипресвітер отець Андрій Якубинський 5 липня 1785 р. провів перше Богослужіння в українсько-візантійському обряді. Невдовзі появилася необхідність побудови дзвіниці, яку збудували з дерева того ж року. Однак у 1829 р. буря її сильно пошкодила, а в 1834 р. вона остаточно розвалилася. У 1837—1841 рр. збудували нову муровану дзвіницю і наприкінці квітня 1841 р. повісили на ній дзвони зі старої вежі. У ці ж роки змінено на сучасний вхід до церкви (раніше були 76 дерев'яних незручних сходин).

1880 р. приступили до повної обнови церкви. Керував роботами крилошанин о. Антін Юзичинський. Реставрацію почали від даху, було вирішено замість маленької бані спорудити велику. План і кошторис на неї зробив будівничий Іван Лапинський (22.03.1880 р.). Наступного 1881 р. о. А. Юзичинський запросив з Відня архітектора Карла Кеніґа (König) з метою оглядин кафедральної церкви і розробки проекту її обнови. Проф. Кеніґ розробив проект, вибрав фірми і митців. 4 статуї при вході до церкви виконав львівський скульптор Юліан Марковський.,

Найважчі часи настали для українців у Перемишлі після приходу більшовиків у 1944. З 1945 р. уряд комуністичної Польщі проводить брутальне вигнання з прабатьківських земель українців з Посяння й Лемківщини до СРСР. 26 червня 1946 р. з єпископського палацу силою викрадено єпископа Йосафата Коциловського і передано в руки НКВД.

Другий римо-католицький період

Після того, як Перемиські єпископи Й.Коциловський і Г.Лакота були арештовані комуністичною владою, приміщення було зайняте монахами кармелітами виселеними із Львова, які поступово стали ліквідовувати сліди східного обряду. При вході демонтували статуї святих українського народу, а також св. Василія Великого, св. Івана Золотоустого, свв. Кирила і Методія. Зняли та спалили іконостас, стягнули ікони й ліквідували усі українські таблиці, серед них пропам’ятну – з нагоди 100-ліття від дня народження українського поета о. Маркіяна Шашкевича. В 1970-их демонтували золоту митру на каплиці св. Миколая. З кінця 50-их років деякі греко-католицькі священики домагалися повернення катедри, але їхні зусилля були безуспішні.

Архітектура, оздоблення

Перемишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv: Історія, Архітектура, оздоблення, Давні реліквії 
Барокова оздоба собору.

Храм збудували в 1630 році за кресленнями італійського архітектора Галєаццо Апіані. Храм романської структури, збудований з твердого матеріалу у вигляді хреста. Польський дослідник Ян К. Островський припускав, що автором більшості предметів декору костелу міг бути «приятель Пінзеля» — правдоподібно, його близький співробітник, твори якого схожі на різьблені статуї з церкви Покрови, костелів Внебовзяття Пресвятої Діви Марії в Наварії, Бучачі, бернардинців у Дуклі. Також на його думку, правдоподібно, автором різьблених статуй міг бути й Антон Штиль.

Давні реліквії

Усипальниця

Світлини

Див. також

Примітки

-1'> archINFORM — 1994.
  • [http://www.nid.pl/pl/Informacje_ogolne/Zabytki_w_Polsce/rejestr-zabytkow/zestawienia-zabytkow-nieruchomych/_Реєстр_пам'яток][[d:Track:Q15983881]]
  • -2"> Реєстр пам'яток
    d:Track:Q15983881
  • Голубець М. Перемишль / Львів: Друкарня Ставропігійського інституту, 1928 р. - С.13
  • Білий Б. Церкви Перемишля протягом віків[недоступне посилання з липня 2019] Відвідано: 22. 10.2012
  • а б в г д е Байцар А. Український Перемишль. Собор Святого Івана Хрестителя — IV: історія та сучасність. [Архівовано 2 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  • Ostrowski J. K. Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzeźby lwowskiej w. XVIII [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № 1. — S. 84. (пол.)
  • Павло Теліш. УКРАЇНСЬКИЙ слід у княжому ПЕРЕМИШЛІ. Сакральні споруди. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 2 грудня 2016.
  • а б Що сталося з іконостасом у нашій катедрі в Перемишлі? / Патріархат 4 (94) 1979. Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
  • Скленар І. "Там де срібнолентий Сян пливе.." у храмах українського Перемишля / risu.org.ua 9 лютого 2016 року. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.
  • Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 25. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  • Ostrowski J. K. Z problematyki warsztatowej i atrybucyjnej rzeźby lwowskiej w. XVIII [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1994. — № 1. — S. 87. [доступ 2017-01-04].
  • Література

    Посилання

    Tags:

    Перемишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv ІсторіяПеремишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv Архітектура, оздобленняПеремишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv Давні реліквіїПеремишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv УсипальницяПеремишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv СвітлиниПеремишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv Див. такожПеремишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv ПриміткиПеремишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv ЛітератураПеремишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv ПосиланняПеремишль Собор Святого Івана Хрестителя — Iv17 століття1784194620 століттяКармелітиПам'яткаПеремиська єпархіяПеремишльПольщаПідкарпатське воєводствоУГКЦ

    🔥 Trending searches on Wiki Українська:

    Європейський СоюзБригада НГУ «Азов»Священна Римська імперіяВійськово-морські сили Збройних сил УкраїниПротестантизмЗалужний Валерій ФедоровичДруга світова війнаС-300Юхновський Ігор РафаїловичЛеся УкраїнкаСписок капітанів збірної України з футболу80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)Статевий актМоскваДержаваСвєтлаков Сергій ЮрійовичAlexa InternetDeutsche WelleМодуль планерування і корекціїКазахстанДержавний прапор УкраїниВелика БританіяОльга (княгиня)Александр МакедонськийСписок українських жіночих іменОрден «За мужність»Justice (альбом Джастіна Бібера)Історія УкраїниТелефонні коди країнВлада Зінченко117-та окрема бригада територіальної оборони (Україна)ВроцлавМолодіжна збірна України з футболуІващенко Олег ІвановичАн-225 «Мрія»Харківська областьОкрема президентська бригадаТрагедія Норд-ОстуСумська областьРадіоелектронна боротьбаЗоря — МашпроектСумиТиреотропний гормонФАБ-9000Ту-16014-та окрема механізована бригада (Україна)Джейсон СтейтемІдея націїСили спеціальних операцій Збройних сил УкраїниСписок країн Європейського СоюзуРосійська моваВеликдень в УкраїніМайк МізанінАргентинаLove YourselfКостянтин Ольшанський (корабель)Правило 34Перелік громад, що змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) на ПЦУ (2024)Адольф ГітлерЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)БолгаріяArmement Air-Sol ModulaireЛеонардо Ді КапріоЦиганков Віталій Вікторович71-ша окрема єгерська бригада (Україна)Чорновіл В'ячеслав МаксимовичЛьвівБліндар Іван ВолодимировичЕмма СтоунГривняЧемпіонат світу з футболуРейтинг ФІФАКам'янськеКременчукШапаренко Микола ВолодимировичДіана, принцеса УельськаМельбурн🡆 More