Моралес Роберто Карлосович

Батько Карлос Беніто Моралес — чилієць, мати Любов Олексіївна — українка. Коли у 1973 році батько Роберто приїхав до СРСР у місячне відрядження, в Чилі стався державний переворот, в результаті чого до влади в країні прийшов Авґусто Піночет. Оскільки Карлос Моралес був членом профспілки заводу Мадеко, яка до останнього захищала законного президента Сальвадора Альєнде, на батьківщині йому загрожував розстріл, тож він лишився в СРСР. Нині живе в Запоріжжі й працює перекладачем з іспанської, португальської та італійської мов.

З 1990 по 1991 рік Роберто Моралес мешкав та навчався в Чилі. У 1998 році Роберто закінчив історичний факультет Запорізького університету з курсу «Новітня історія України», після чого якийсь час працював на обласному телебаченні. Перший досвід коментатора здобув саме там ще під час навчання: коментував гру Бельгія — Франція 27 березня 1996 року (0:2).

До 2005 року мав чилійське громадянство. Працював на «Новому каналі», «Інтері», «Мегаспорті» («Відверто про футбол» разом з Ігорем Цигаником). З 2010 по 2019 рік працював на телеканалі «Футбол». Згодом перейшов на роботу у відеосервіс Megogo.

З липня 2015 по осінь 2016 року служив у війську в зоні АТО

Одружений. Разом з дружиною Оксаною виховують сина Даніеля та доньку Марійку.

• Вебконференція з Роберто Моралесом
• Комментатор украинского ТВ Роберто Моралес: Поначалу все думали, что я взял себе псевдоним(рос.)
• Конференція Роберто Моралеса на Tribuna.com [Архівовано 28 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Блог Роберто Моралеса на Tribuna.com [Архівовано 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Серія інтерв'ю Роберто Моралеса на Vidiscope.net