Доброво́льчий Украї́нський Ко́рпус «Пра́вий се́ктор» (ДУК ПС) — українське добровольче формування, що було створене у відповідь на початок російської збройної агресії проти України.
Добровольчий Український Корпус став бойовим крилом організації «Правий сектор». За визначенням самого ДУКу, вони є об'єднанням громадян України, українців з-за кордону та громадян інших держав, які виявили бажання брати участь в збройній боротьбі українського народу проти зовнішнього та внутрішнього ворога.
Добровольчий Український Корпус «Правий сектор» | |
---|---|
Нарукавний знак | |
На службі | 2014—2022 |
Країна | Україна |
Належність | Сухопутні війська |
Вид | Механізовані війська |
Чисельність | бригада |
Гарнізон/Штаб | Київ |
Війни/битви | |
Розформовано | 2022 |
Командування | |
Командир | Андрій Стемпіцький («Летун») |
Начальник Головного Штабу | Василь Малкович («Хорват») |
Визначні командувачі |
|
Знаки розрізнення | |
Прапор | |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Добровольчий Український Корпус «Правий сектор» був створений з метою захисту територіальної цілісності, національної незалежності України та інших життєво важливих інтересів українського народу і діє згідно зі статтею 65 Конституції України («Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України»).
Офіційною датою створення Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» є 17 липня 2014 року. Цього дня були видані перші накази та положення по ДУК ПС.
Наприкінці 2015 року провідник руху Дмитро Ярош вийшов з «Правого сектора», утворивши на базі фронтових підрозділів корпусу Українську добровольчу армію. Підтримали вихід Яроша і деякі командири резервних батальйонів ДУК, що спричинило хвилю скорочень і реорганізацій у структурі ДУК у 2016 році.
З початком 24 лютого 2022 року повномасштабного вторгнення Росії в Україну ДУК легалізовано як окрему військову частину в лавах ЗСУ.
Навесні 2022 року було сформовано 4 батальйони ДУК.
У листопаді 2022 року Добровольчий український корпус був переформатований у 67-му окрему механізовану бригаду у складі Збройних сил України.
Основою при створенні Добровольчого українського корпусу стали бойові групи силового крила «Правого сектора», які почали боротьбу на сході України з проросійськими окупантами під час визвольної війни 2014 року. 20 квітня відбувся перший значний бій з сепаратистами на блокпосту біля Билбасівки в околицях Слов'янська.
Ми почали свою роботу ще з квітня місяця, активну роботу. Наші групи виходили на завдання, виконували різноманітні завдання. Це і збір розвідувальної інформації, і зачистка ворожих блокпостів… Зараз же ми побачили те, що необхідно сформувати та об'єднати всі ті доволі розрізнені групи, які діють на всій території Донецької та Луганської областей, в єдиний моноліт. І саме тому створили Добровольчий Український Корпус…
— Дмитро Ярош, Слов'янськ, 20 липня 2014 року.
Від початку перебування в зоні російської терористичної агресії на Сході бойові сили «Правого сектора» були об'єднані під назвою розвідувально-диверсійного батальйону з боротьби з тероризмом «Дніпро-2». Командир — Олег Короташ («Мольфар»). З огляду на обставини смерті Олександра Музичка, керівництво «Правого сектора» відмовилось співпрацювати з МВС у справі формування та озброєння батальйону «Дніпро-2». Міністерство оборони України, і собі, відмовило в державній реєстрації батальйону «Дніпро-2».
Корпус створено в червні 2014 року за ініціативи громадсько-політичного руху «Правий сектор», коли стало зрозуміло, що кількісний склад бійців не обмежується лише батальйоном на передовій. Назву «Добровольчий український корпус» для створюваного формування ухвалила нарада командирів, де був присутній новопризначений комбат «Хорват» (Олег Короташ наприкінці травня звернувся до Дмитра Яроша з проханням прийняти його відставку), а також Головний командир ВО «Тризуб» Андрій Стемпіцький.
15 липня Провідник «Правого сектора» Дмитро Ярош у відкритому зверненні проголосив про формування Добровольчого українського корпусу. Офіційним днем створення ДУК вважається 17 липня, коли Командиром Корпусу та Начальником Штабу були видані «Загальні положення про створення Добровольчого українського корпусу „Правий сектор“» та перші накази. Корпус діє згідно зі статтею 65 Конституції України — «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України».
Корпус створено з метою захисту територіальної цілісності та національної незалежності України; існує до остаточного відновлення конституційного ладу та дії законів України на всіх окупованих територіях України:
… вважаю за необхідне всі сили нашого руху (політичної партії, громадської організації, силового блоку) спрямувати на боротьбу з московською агресією, знищення ворогів українського народу — терористів та сепаратистів, повернення під повний контроль держави Донецької та Луганської областей та Кримського півострову.
— Дмитро Ярош, 15 липня 2014 року.
Статус корпусу був довгий час офіційно не врегульованим. Він є частиною «військово-політичного руху „Правий сектор“»; при цьому члени ДУК можуть не бути членами партії.
24 листопада 2014 року помічник глави Міноборони з питань речового забезпечення Збройних Сил України Юрій Бірюков повідомив про декілька питань з його доповіді президенту Петру Порошенку. Зокрема:
«Легалізація» ДУК ПС.
Власне Андрій Шараскін і його командир вже отримали схеми та варіанти. Тепер вони будуть думати.
Російське вторгнення в Україну (2022) змінило ситуацію у питанні легалізації корпусу. Згідно з офіційним повідомленням командира ДУК ПС Андрія Стемпіцького ДУК легалізовано як окрему військову частину в лавах ЗСУ. Деякий час мав назву — Центр спеціальних операцій «Добровольчий український корпус». У листопаді 2022 року був перетворений на 67-му окрему механізовану бригаду «ДУК».
Бійцем Корпусу могла бути будь-яка людина, що досягла 18-річного віку, незалежно від національної, партійної та релігійної належності. Запис у ДУК проходив виключно на волонтерських засадах у мобілізаційних пунктах Територіальних підрозділів Корпусу.
У ДУК є хлопці з «Тризубу», з УНСО, «Спільної справи», інших організацій. Усі — добровольці. Багато хто раніше проходив різноманітні вишколи. До прикладу, мене навчали організації і діяльності диверсійно-розвідувальних груп в умовах окупованих міст. Ці вишколи проводили фахівці з досвідом воєн у гарячих точках світу. Нас готували до війни. А в тому, що російська агресія можлива, ми не сумнівалися.
Головною рисою є патріотизм. Усе інше може бути дуже різним. До прикладу, в ДУК є люди з трьома вищими освітами, є колишні правоохоронці, робітники… Серед наших бійців є іноземці. Це все дуже різні люди. Були випадки, коли журналісти приїздили робити матеріал про ДУК — і залишалися, вступаючи до наших лав. Думаю, що іншим чітким градаціям ця категорія не підлягає.
— Олег Короташ («Мольфар»), заступник командира ДУК з тилового забезпечення.
Добровольці проходили триступеневу систему добору (у корпусі залишається 25-30 % осіб від тої кількості, які виявили бажання вступити до лав ДУК):
До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 2022 року та легалізації ДУК ПС в складі ЗСУ Добровольчий Український Корпус «Правий сектор» налічував в собі 3 окремі фронтові роти та 25 окремих резервних рот. Також до виходу Дмитра Яроша з Добровольчого Українського Корпусу в 2015 році в складі ДУК були 5-й, 8-й окремі батальйони та медичний батальйон «Госпітальєри». Після оголошення про вихід із ДУК-ПС відповідні батальйони в Добровольчому українському корпусі були розформовані.
Назва | Нарукавний знак | Місце дислокації | Командир |
---|---|---|---|
1-ша окрема штурмова рота ДУК ПС | Зона бойових дій | друг «Да Вінчі» | |
2-га окрема рота вогневої підтримки ДУК ПС імені капітана Воловика | Зона бойових дій | друг «Астма» | |
3-тя окрема стрілецька рота ДУК ПС | Зона бойових дій | друг «Гонта» | |
Тактична група ДУК ПС «Сапсан» | Зона бойових дій | друг «Сирота» |
17 липня 2014 року наказом командира Корпусу Андрія Стемпіцького територія Донецької, Луганської областей та Кримського півострову оголошена фронтовою зоною.
25 липня 2014 року прес-служба «Правого сектора» повідомила про затримання в районі західних околиць Донецька одного з бойовиків батальйону «Восток» Лабженідзе Тенгіза Владіміровіча.
29—30 липня 93-тя окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ спільно з 5-м окремим батальйоном Добровольчого українського корпусу звільнили від бойовиків місто обласного значення Авдіївку, що в 13 км від Донецька. В місті знайдені покинутий терористами склад боєприпасів, а біля укріплень — катівня, де вони мордували та розстрілювали людей.
1 серпня бійцями 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ спільно з підрозділами ДУК було з боєм звільнено місто районного значення Красногорівка Донецької області.
Вдень 12 серпня 2014 року автобус групи бійців ДУК потрапив до засідки терористів на блокпосту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине. Врятуватися вдалося лише трьом бійцям, які потрапили до полону (командир групи Марлен Місіратов «Татарин» і двоє з трьох братів Мартинових — Олег та Андрій). Загинули 10 вояків корпусу.
З вересня бійці ДУК беруть участь в обороні Донецького аеропорту та прилеглого селища Піски разом з військовослужбовцями Збройних сил України. За відчайдушний спротив оборонці аеропорту в українських засобах масової інформації та соціальних мережах були названі «кіборгами».
6 листопада бійці Добровольчого корпусу та 93-ї окремої механізованої бригади повернули під контроль України селище Опитне біля Донецького аеропорту.
12 листопада повідомлено про вихід бійців корпусу з терміналів Донецького аеропорту — поставлена мета з утримання аеропорту та підсилення військового угруповання була досягнута. Наразі до терміналів «підтягнулося багато військових». За словами керівника прес-центру АТО Владислава Селезньова «АТЦ вживає додаткових заходів для посилення оборони Донецького аеропорту». Натомість бійці ДУК збільшили свою фізичну присутність у селищі Опитне та селі Водяне й залишаються в зоні своєї відповідальності — вся північна сторона злітної смуги.
Дислокація з Пісків поки не міняється. Єдине, що ми поміняли дислокацію на аеропорту. Все, що ми зробили там з нашими штурмовими підрозділами, ми змогли зробити. Зараз там будуть, цим аеропортом, опікуватися тільки Збройні сили України… Питання стояло в одному — утримати аеропорт, допомогти військовим його укріпити й утримати. Ми це зробили. Зараз наша задача вичерпана.
Ми в обов'язковому порядку будемо доукомплектовуватися і перегруповуватися. І у нас є купа напрямків, на яких треба наша допомога, починаючи від Маріуполя, Дебальцевого, закінчуючи Луганською областю.— Комбат «Чорний», 12 листопада 2014
16 грудня підрозділи Корпусу, які дислокуються у фронтовій чи прифронтовій зоні, долучилися до заходів з перевірки вантажних перевезень на окуповану територію з метою не допустити постачання бойовиків через гуманітарні конвої «п'ятої колони». Ця діяльність проводиться в координації з іншими добровольчими підрозділами — «Дніпро», «Кривбас» та «Донбас».
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. ДУК. Там, де нас нема // «ДУК-інфо. Правий сектор», 6 травня 2015. |
15 березня бійці ДУКу зайняли позиції біля Широкиного під Маріуполем — Корпус тримає фланги на лінії оборони у взаємодії з бійцями полку «Азов» і батальйону «Донбас»:
Зараз Широкине, фактично, — нейтральна територія. Західна частина та узбережжя — за нами. Східна — їх. Ночами там працюють наші та ворожі ДРГ.
— Артем Луцак («Доктор»), заступник командира 8-ї окремої роти («Аратта»).
25 березня командир 8-ї окремої роти («Аратта») Андрій «Червень» повідомив про наказ штабу сектору «М» з вимогою до 27 березня залишити Широкине та до 1 квітня залишити зону проведення АТО — вийти повинні всі підрозділи, які не входять до складу ЗСУ та Нацгвардії. Фактично був поставлений ультиматум, про те, що або ДУК входить до складу якої-небудь офіційної структури, або залишає зону АТО. Натомість ДУК звернувся до громадськості Маріуполя, з проханням вплинути на те, щоб добровольці залишилися на позиціях в Широкиному:
Нехай люди в політичному питанні захистять нас, і ми будемо продовжувати захищати їх фізично.
— Андрій Гергерт («Червень»), командир 8-ї окремої роти («Аратта»).
У ніч на 26 березня в районі Донецького аеропорту російсько-терористичні війська атакували позиції підрозділу Окремої тактичної групи ДУК силами двох взводів за підтримки двох танків. Бій тривав півтори години. Атака була відбита без втрат.
26 березня в. о. начальника прес-служби Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов щодо витіснення добровольців із зони проведення АТО повідомив, що «ніхто ніяких ультиматумів не ставив», остаточне рішення поки що відкладене — представники ДУКу «взяли паузу для того, щоби подумати». У відповідь керівник інформслужби «Правого сектора» Артем Скоропадський заявив, що в ДУКу «готові бути підрозділом ЗСУ, але автономним, і підпорядковуватись Ярошу і командиру Корпусу Андрію Стемпіцькому. Такі умови не задовольняють владу. У Нацгвардію ми точно не підемо, бо в МВС не провели люстрацію, і багато наших бійців не хочуть бути працівниками МВС». Цього ж дня командир 8-ї окремої роти Андрій Гергерт («Червень») спростував інформацію про нібито відхід ДУКу з позицій у Широкиному:
Всі ми на позиціях. Не в звичках «Правого сектора» залишати своїх побратимів на полі бою. Нашими побратимами є батальйон «Донбас», батальйон «Азов», Збройні сили України. Ми будемо до кінця на вістрі нашої боротьби, на вістрі в зоні антитерористичної операції. На сьогодні це Широкине, Піски. Наші хлопці там присутні і ми будемо там до кінця, незважаючи ні на які накази…
— Андрій Гергерт («Червень»), командир 8-ї окремої роти («Аратта»).
9 квітня бойові підрозділи ДУКу офіційно залишили лінію безпосереднього зіткнення з противником в зоні проведення АТО у зв'язку з їх підготовкою до входження в ЗС України.
4 травня бійці окремої тактичної групи ДУК, що знаходились у секреті біля селища Опитне Донецької області, перешкодили непомітному просуванню диверсійної групи проросійських бойовиків — відбувся бій. «„Сепари“ відступили. Несподівана атака на позиції ЗСУ не вдалася». Один з бійців ОТГ отримав вогнепальне поранення в плече.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Широкине, підняття прапорів // «ДУК-інфо. Правий сектор», 12 травня 2015. |
6 травня повідомляється про підняття бійцями «Термінаторського спецназу» ДУКу в найвищій і найнебезпечнішій наскрізь прострілюваній точці Широкиного червоно-чорного прапора поруч з державним прапором України. В акції брали участь троє бійців — «Буча», «Зєля» та «Козачок».
16 травня, о 02:00 годині, відбулась спільна бойова операція «Термінаторського спецназу» ДУКу та бійців батальйону «Донбас» у Широкиному. В ближньому бою (до 10 м) вщент знищена з підствольних гранатометів та РПГ-7 вогнева позиція сепаратистів «Рибний світ», що розташовувалась на 2-му поверсі. Під час рейду один боєць отримав легкі поранення.
13 червня бійцями 8-ї окремої роти «Аратта» ДУК під час виконання бойового завдання у Широкиному був полонений бойовик — громадянин Росії Толстокоров Роман Анатолійович, 1 березня 1982 року народження, уродженець міста Зеленокумськ (Ставропольський край). Затриманий при собі мав військовий квиток ДНР (ДН 0024528, виданий 13 травня 2015 року) та паспорт РФ (07 15 038247, виданий 10 квітня 2015 року). 17 травня 2015 року він був зарахований на посаду механіка-водія 1-го батальйону 1-ї роти терористичного угруповання (військової частини) № 08819 ДНР. Брав участь у бойових діях у Широкиному — вів вогонь зі стрілецької зброї по українських позиціях. Під час розмови повідомив про бойовиків, які живуть в покинутих помешканнях і займаються мародерством; про зустріч з двома підрозділами осетинів, які воюють на боці «ДНР»; про те, що багато з тих, що воюють на боці бойовиків хочуть повернутися на бік України, однак бояться покарання. Полонений має на спині татуювання «Герб Третього Рейху» у вигляді імперського орла та нацистської свастики, яке він зробив у російській в'язниці.
10 серпня, о 3:25, після артобстрілу позицій сил АТО російсько-терористичні формування пішли в наступ в районі Старогнатівки (Волноваський район, Донецька область) та прорвали позиції 72-ї окремої механізованої бригади. Контратакою ЗСУ за допомоги бійців ДУК вдалося відкинути супротивника на його попередні позиції та трохи просунутись вперед, але закріпитися на нових позиціях не вдалося. У бою під Білою Кам'янкою (Бойківський район, Донецька область) брали участь дві групи Добровольчого корпусу — одна утримувала відповідну висоту біля населеного пункту, інша сприяла формуванням ЗСУ в проведенні контратаки. У цих боях попаданням снаряда були вбиті троє бійців 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК. 11 серпня 1-ша ШР покинула зону АТО та повернулася до місця своєї постійної дислокації.
На початку лютого 2016 року в одному з інтерв'ю Дмитро Ярош повідомив, що на лінії зіткнення з російсько-терористичними підрозділами знаходиться близько 300 осіб, які виконують специфічні завдання — контрснайперскі операції, розвідка тощо.
18—19 грудня 2016 року у боях на Світлодарській дузі брала участь 1-ша штурмова рота «Подолянина». У боях загинули 4 бійці роти.
З 19 по 23 березня на базі 3 стрілецької роти ДУК ПС тривало капеланське служіння священиків ПЦУ СУВД Євгена Орди, Антона Панасенка та Дмитра Карана. У ході служіння, капелани нагородили бійців Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» медалями «За жертовність і любов до України».
31 березня 2022 року в ході комплексної військової операції, після відкритого воєнного вторгнення Російської Федерації в Україну, звільнили 10 сіл у Ніжинському районі Чернігівської області.
На червень 2022 року головна задача ДУКу в районі Світлодарська — посилено тримати оборону.
У листопаді 2022 року Добровольчий український корпус «Правий сектор» розформований і переформатований у 67-му окрему механізовану бригаду «ДУК» у складі Збройних сил України.
За інформацією Дмитра Яроша на початок лютого 2016 року за час війни з російсько-терористичними підрозділами бойові та небойові втрати склали вбитими — 64 людини, пораненими — понад 500.
20 вересня 2015 року представники ДУКу долучилися до товарної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим, яка проводиться за ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу. Також в акції «Громадянська блокада Криму» беруть участь Автомайдан, Самооборона Майдану, Цивільний Корпус «Азов», Рух, Одеська самооборона та інші. Учасники перекривають рух на трьох дорогах до Криму — у пунктах пропуску Чонгар, Чаплинка та Каланчак. У Чонгарі зібралося близько сотні бійців ДУКу, які облаштували старе приміщення біля КПП під базу та, зокрема, контролюють в'їзд і виїзд транспорту. Ініціатори блокади вважають, що українські компанії мають припинити торговельні відносини з Кримом. Мета «продуктової блокади» — змусити владу Російської Федерації виконати низку вимог, серед яких, зокрема, звільнення українських політв'язнів Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олександра Костенка, Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджі, Алі Асанова і Таїра Смедляєва, припинення переслідування кримських татар, вільні умови роботи для українських ЗМІ та іноземних журналістів, а також зняття заборони на в'їзд до Криму лідерам кримськотатарського народу. Згодом учасники акції мають намір домагатися припинення постачання електроенергії на півострів.
На території проведення акції для координації роботи підрозділів ДУКу та осередків ПС був створений Оперативний штаб (відділи: інформаційний, адміністративний, кадрів, матеріально-технічного забезпечення), який буде функціювати до закінчення блокади. Начальник штабу — «Хорват»; заступник начальника — «Татарин». Загальну координацію всіх підрозділів «Правого сектора» та Добровольчого українського корпусу здійснює командир ДУКу Андрій Стемпіцький («Летун»), який висловився за необхідність блокування залізниці після блокування автошляхів, а також за перекриття постачання електроенергії та води до окупованої території Криму. За повідомленням Оперативного штабу з проведення акції бійцям ДУКу дозволено долучатися до акції по блокуванню Криму тільки за узгодженням з командирами підрозділів Добровольчого українського корпусу. В рамках проведення акції також відбувається формування спецгруп для виявлення об'їзних доріг до окупованого Криму.
23 вересня за повідомленням заступника начальника ГУМВС України у Донецькій області Іллі Ківи усі вантажні автомобілі, які були заблоковані активістами на адміністративній межі з Кримом, поїхали назад до материкової України. З 24 вересня акція протестувальників перенесена на 10 км углиб материка.
28 вересня повідомляється про блокування бійцями ДУКу разом із кримськими татарами та небайдужими громадськими активістами однієї з гілок залізничного сполучення, що вела на окупований півострів:
Заблокували залізничну гілку, що йде на «Титан». Акція блокування розширюється.
— Андрій Стемпіцький, командир ДУК.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Хоробрі серця. Олександр Турчинов нагородив Кіборгів іменною зброєю // «Телеканал 1+1», 19 жовтня 2014. | |
2. Перший офіційний «ствол» ДУК // «Громадське ТБ», 19 жовтня 2014. |
Це перший офіційний «ствол», який у нас є.
— Андрій Шараскін («Богема»).
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Орден «Народний Герой України» — церемонія нагородження // «ДУК-інфо. Правий сектор», 18 червня 2015. |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Селище Піски … рік війни // «ДУК-інфо. Правий сектор», 18 березня 2015. |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. «Небо падає»: виставка фоторобіт загиблого бійця АТО Антона Кірєєва // «5 канал», 1 листопада 2015. |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Знак пошани (Григорій Семанишин) // ТРК «Вежа», 17 березня 2016. |
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Добровольчий український корпус |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Добровольчий український корпус |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Добровольчий український корпус, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.