Герб Австрії: герб

Чорний орел із золотим озброєнням і червоним язиком (німецький орел), на грудях якого щиток із австрійською балкою, на голові — золота міська корона, на лапах — розірваний залізний ланцюг; правою лапою він тримає золотий серп, лівою — золотий молот. Австрійська балка — стародавній символ Австрійського герцогства ХІІ ст. Орел-щитотримач — уособлення Священної Римської імперії, Австрійської імперії, Австро-Угорщини, центром якої в модерний період була Австрія. Розірваний ланцюг є маніфістацією незалежності від Нацистської Німеччини. Корона символізує міщан, серп і молот — селян і робітників країни. Затверджений федеральним законом 1984 року. Базується на старому гербі Австрійської республіки від 1919 року, який, у свою чергу, походить від малого герба Австрійської імперії 1915 року.

Герб Австрії
Версії
1919-1934 рр.
Деталі
Носій	Австрія
Затверджений	1984
Корона	міська
Щитотримачі	чорний орел
Використання	державний

Герб Австрії описаний у статті 8a Федерального Конституційного Закону наступним чином:

Герб Республіки Австрія (Федеральний герб) складається з одноголового чорного орла з розпростертими крилами, золотим озброєнням та червоним язиком, на грудях якого накладено червоний щит, через який простягається срібна балка. На голові орла — міська корона з трьома видимими зубцями. Обидві лапи заковані розірваним залізним ланцюгом. У правій лапі — золотий серп, обернений лезом всередину, а у лівій — золотий молот.

Австрійське ерцгерцогство

Священна Римська імперія

Вперше був прийнятий в XV столітті. Перше зображення одноголового орла на щиті, що збереглося до наших днів, міститься на срібній монеті Фрідріха Барбаросси.

З XV століття до 1806 року двоголовий орел — стародавній імперський символ, супутник героїв, свідок великих історичних подій — був гербом, спільним для багатьох центрально-європейських держав Священної Римської імперії, керованої династією Габсбургів.

XVIII—XIX ст.

Герб Священної Римської імперії в часи правління Леопольда ІІ (1790—1792) і його сина, імператора Франца ІІ (1792— 1806).

Середній герб
		Щит розтятий і перетятий. У першому полі — герб Угорщини (розтятий червоний щит; у першому полі чотири срібні балки; у другому — зелена тригора із золотою короною, із якої виступає срібний шестиконечний хрест), у другому — Богемії (у червоному полі коронований богемський лев), у третьому — Бургундії (у синьому полі три золоті перев'язи і червона облямівка), у четвертому — Барського герцогства (у синьому полі, усіяному хрестами на гострій ніжці, два коропи, обернені спинами). По центру — щиток із гербом Лотаринзьких Габсбургів, що поєднує герби Лотарингії (у золотому полі червоний перев'яз із трьома срібними орлами без озброєння), Австрії (у червоному полі срібна балка) і Тоскани (у золотому полі п'ять червоних кіл клином донизу; в голові — синє коло із трьома золотими ліліями).
Великий герб
		І (Угорщина) І1 — Стара Угорщина I2 — Далмація (королівство) I3 — Хорватія (королівство) I4 — Славонія (королівство) І5 — Угорщина (королівство) ІІ (Русь-Україна) ІІ1 — Галичина (королівство) ІІ2 — Волинь (королівство) ІІІ (Чехія) ІІІ1 — Моравія (маркграфство) ІІІ2 — Сілезія (герцогство) ІІІ3 — Верхня Лужиця (герцогство) ІІІ4 — Нижня Лужиця (герцогство) ІІІ5 — Богемія (королівство) ІV — Трансильванія V — Вюртемберг (герцогство) VI (Нідерланди) VI1 — Брабант (герцогство) VI2 — Лімбург (герцогство) VI3 — Люксембург (герцогство) VІ4 — Фландрія (графство) VI5 — Антверпен (маркграфство) VI6 — Намюр (графство) VІ7 — Бургундія (герцогство) VІІ (Північна Італія) VІІ1 — Мілан (герцогство) VІІ2 — Мантуя (герцогство) VІІІ VІІІ1 — Анжу (династія) VІІІ2 — Бар (герцогство) VІІІ3 — Гельдерн (герцогство) VІІІ4 — Юліх (герцогство) VІІІ5 — Тешин (герцогство) VІІІ6 — Фалькенштайн (графство) VІІІ7 — Єрусалим (королівство) ІХ — Парма (герцогство) Х (Австрія) X1 — Штирія (герцогство) Х2 — Каринтія (герцогство) Х3 — Крайна (герцогство) Х4 — Швабія (герцогство) Х5 — Габсбург (графство) Х6 — Тіроль (герцогство) Х7 — Гориця (графство) Х8 — Бургау (маркграфство) Х9 — Градишка (графство) ХІ (Габсбурги-Лотаринзькі) XI1 — Лотарингія (герцогство) XI2 — Австрія (ерцгерцогство) XI3 — Тоскана (велике герцогство)

•  
  Середній
•  
  Середній
•  
  Середній
•  
  Великий
•  
  Великий
•  
  Великий
•  
  Декорований

Герб Австрійської та Австро-Угорської імперій

•  
  Герб Священної Римської імперії при династії Габсбургів, 1605 рік
•  
  Герб Франца Йосифа I
•  
  Середній герб Австрії 1915–1918
•  
•  
  Малий герб Австрійської імперії (1815 рік)
•  
  Герб Цислейтанії (1915 рік)

Австрійська республіка

Створення нового герба відбулося в 1918 році з падінням Австро-Угорської імперії.

•  
  Проєкт 1918
•  
  1919-1934
•  
  1934-1938

• Прапор Австрії
• Гімн Австрії

• Posse, O. Die Siegel der Deutschen Kaiser und Könige. Dresden: Wilhelm und Bertha v. Baensch Stiftung, 1913 (Beilage 1. Wapen und Titeln Sr. Kaiserl. Königl. Apostol. Majest. Leopold des Zweyten, erwählten Römischen Kaisers, In Germanien, zu Ungarn und Böheim Königs, Erzherzoges zu Oesterreich etc. sammt deren heraldischer Beschreibung. Wien, 1790 [1]).
• Все про світ. Країни. Прапори. Герби: енциклопедичний довідник / [відповідальний за випуск М. Ілляш]. — К. : Школа, 2001. — 622 с. ISBN 966-7657-79-5.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герб Австрії