Богуслав Радзивілл

Богуслав Радзивілл
	Богуслав Радзивілл, портрет невідомого автора
Народився	3 травня 1620; Гданьск
Помер	31 грудня 1669 (49 років); під Кенігсбергом; ·цереброваскулярні хвороби
Поховання	Кафедральний собор Кенігсберга
Країна	Велике князівство Литовське; Річ Посполита
Національність	литвин
Діяльність	колекціонер мистецтва, аристократ, державний службовець, офіцер
Галузь	військова служба і державна служба
Alma mater	Kėdainiai Bright Gymnasiumd і Утрехтський університет
Роки активності	1638 — 1669
Суспільний стан	шляхтич[d][…]
Титул	князь
Посада	конюший великий литовський, посол Сейму Речі Посполитої[d], староста ошмянськийd, хорунжий великий литовський, Мозирський старостаd, барський староста[d], бранський старостаd і учасник виборів короля Польщіd
Військове звання	генерал
Конфесія	Кальвіністська церква
Рід	Радзивілли
Батько	Януш Радзивілл
Мати	Елізабет Софія Бранденбурзька
Родичі	Януш Радзивілл
Брати, сестри	Francis Erdmann, Duke of Saxe-Lauenburgd
У шлюбі з	Анна Марія Радзивілл
Діти	Людовіка Кароліна Радзивілл
	Герб;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Богуслав (значення).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радзивілл.

біл. Багуслаў Радзівіл; 3 травня 1620 Гданьск — 31 грудня 1669 під Кенігсбергом) — державний і військовий діяч Речі Посполитої. Великий хорунжий Великого князівства Литовського i конюший з 1646 р. Представник магнатського роду князів Радзивіллів.

Біографія

Син віленського каштеляна, великого гетьмана литовського, князя Януша Радзивілла та його другої дружини, княжни Елізабет Софії Бранденбурзької. Народився вранці 3 травня 1620 між 4-ю та 5-ю годинами. Один із нащадків короля Польщі Казимира IV. Виховувався у кальвіністських школах Великого князівства Литовського. З 1637 року навчався за кордоном в Англії, Голландії, Німеччині, Франції.

Після повернення на батьківщину отримав посаду литовського конюшого, з 1649 очолював королівську гвардію. Брав участь у боротьбі з козацькими військами під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648–1657. Під час Російсько-польської війни в 1655 році брав участь в облозі Могильова. Після шведського вторгнення в Польщу, разом зі своїм двоюрідним братом Янушем Радзивіллом почав переговори з королем Швеції Карлом X Густавом, спрямовані на вихід Великого князівства Литовського зі складу Речі Посполитої. Вони завершилися укладанням Кейданської унії. У 1656 був підписаний Раднотський договір між представниками українського гетьмана Богдана Хмельницького, курфюрста Бранденбурга Фрідріха-Вільгельма, Семигороду, Швеції та Богуслава Радзивіла про військовий союз проти Польщі . За службу курфюрст Ф. Вільгельм призначив Б. Радзивілла генерал-губернатором Прусії.

Мав посаду барського старости.

Помер несподівано від апоплексичного удару, повертаючись з полювання на куріпок. Був похований поряд з дружиною в костелі євангелістів Крулевця.

Сім'я і діти

Був одружений з двоюрідною племінницею — дочкою двоюрідного брата, Анною Марією Радзивілл (1640–1667). Мав дочку — Людовіку Кароліну Радзивілл (1667–1695).

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bogusław Radziwiłł

Нащадки

Його прямий нащадок — Єлизавета, імператриця Австрії, а також відповідно її діти і нащадки.

Вшанування пам'яті

У літературі та кінематографі

Образ Богуслава Радзивілла змальовано у романі Генрика Сенкевича «Потоп» та в однойменній польській кінокартині Єжи Гофмана (1974), де він виведений як негативний персонаж, його роль виконав Лешек Телешіньскі.

У 2016—2021 рр, в українському видавництві Темпора вийшла трилогія Ірини Даневської «Німецький принц Богуслав Радзивіл», «Генерал короля Богуслав Радзивіл» та «Державець Регіомонта Богуслав Радзивіл», в основу яких покладено «Автобіографію» князя.

Примітки

-1'>↑ ^а ^б ^в ^г ^д Czech National Authority Database

↑ ^а ^б RKDartists

↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 223.

↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 202–203.

↑ Wasilewski T. Radziwiłł Bogusław h. Trąby (1620—1669)… — S. 172.

Джерела

Горобець В. Радзивілл (Radziwiłł) Богуслав [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 104. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Wasilewski T. Radziwiłł Bogusław h. Trąby (1620—1669) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — Tom XXX/1, zeszyt 124. — S. 161—172. (пол.)

Посилання

Urszula Augustyniak. The UPBRINGINg of the young RADZIWIŁŁ'S in the 17-th c. [Архівовано 26 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Bogusław ks. Radziwiłł h. Trąby (ID: dw.3572) [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про Велике князівство Литовське.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

This article uses material from the Wikipedia Українська article Богуслав Радзивілл, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.

[1]

[2]

[3]

[4]