In Vitro

Добре відомим прикладом є один із способів лікування безпліддя — екстракорпоральне запліднення у пробірці (запліднення In vitro). Велика кількість експериментів у клітинній біології відбувається поза організмом та поза клітинами. Таким чином, ні умови експерименту, ні результати не відбивають усього того, що відбувається у живих клітинах чи усередині організму.

Цей тип досліджень допомагає описати ефекти, що не можуть бути постійними усередині організму. Такі експерименти дають можливість сфокусуватися на окремих органах, тканинах, клітинах, клітинних компонентах, білках, а також інших біомолекулах. Але умови експериментів зазвичай досить однотипні, із незначними відхиленнями. Це досить прості експерименти. Вони дають якесь уявлення про те, що відбувається у живих об'єктах, але самостійно малоінформативні. In vitro експерименти можуть бути добрим доповненням до In vivo чи In situ експериментів.

Велика кількість In vitro методів (які значно дешевші, ніж In vivo) сприяла тому, що у клітинній біології досить значна частина інформації, особливо на перших етапах досліджень, збирається саме за їхньою допомогою.

• Ex vivo
• In silico
• In situ
• In utero
• In vivo

Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.