Тревер Камілла Василівна (25 січня 1892, Санкт-Петербург — 11 листопада 1974, Ленінград) — російський історик і мистецтвознавець, член-кореспондент АН СРСР з 1943 року.
Автор досліджень з історії, культури й мистецтва Середньої Азії, Закавказзя та Ірану.
Камілла Василівна Тревер народилася в Санкт-Петербурзі в 1892 році. 1902 року вступила у відому німецьку школу St.Petri-Schule, яку закінчила 1907 року. Після закінчення школи вступила на історичне відділення Бестужевських курсів, де навчалась до 1914 року у всесвітньо відомих викладачів, таких як професор Ф. Ф. Зелінський, професор І. М. Гревса та інших, які не лише читали лекції, але й здійснювали зі своїм студентами подорожі в Крим, Бухару, Педжент та інших місцях, що мають яскраве історичне минуле.
З 1913 року вона вже працювала в Археологічній комісії, займаючись вивченням і описом ольвійських старожитностей. У 1914 році Тревер екстерном здала державний іспити за курс історико-філософського факультету Петербурзького університету. З 1919 року почала працювати асистентом Російської академії історії матеріальної культури (сучасний Інститут археології РАН). Того ж року поступила на роботу в Ермітаж і до 1926 року працювала зберігачем Строганівського палацу, який був філією Ермітажу.
У цей же період часу Камілла Тревер разом з групою однокурсниць за Бестужевськими курсами, організовує танцювальну групу під назвою «Гептахор» (Семеро танцюючих у перекладі з давньогрецької). З 1918 року Стефаніда Руднєва — керівник, Наталія Енман, Катерина Цінзерлінг, Юлія Тихомирова, Ільза і Камілла Тревер, Наталія Педькова почали давати публічні виступи в містах Росії. З приходом НЕПу в 1922 році «Гептахор» зареєстрований як приватне підприємство. У 1920-ті роки «Гептахор» став найкращим в СРСР ансамблем, які розвивали принципи вільного танцю Айседори Дункан. Як визнання 1927 року танцювальна група «Гептахор» отримала статус Державної студії музичного руху.
1922 року Тревер почала займатися історією і мистецтвом Сходу, прослухала курси лекцій В. В. Бартольда, Й. А. Орбелі, С. Ф. Ольденбурга, А. А. Фрейман. 1926 року Тревер стала доцентом кафедри іраністики Ленінградського державного університету, а в 1928 — асистентом професора Орбелі з перетворення відділу Сходу Ермітажу на найбільший центр сходознавства. Чудова освіта, володіння європейськими, класичними та східними мовами і широка ерудиція втягнули Тревер в коло інтересів античного світу та стародавнього Сходу.
1939 Тревер присвоєно ступінь доктора історичних наук. Під час Німецько-радянської війни вона працювала в Ташкенті в Інституті мов, літератури та мистецтва. Потім в Узбецькій філії АН СРСР (1941—1943), і в Єревані в Інституті історії АН Вірменської РСР (1943—1945). У 1943 році обрана членом-кореспондентом АН СРСР.
Тревер написала понад сто наукових статей і книг з античної історії, літератури, історії культури Сходу; з археології, історії та мистецтва Кавказу, Середньої Азії та Ірану. Вона досліджувала проблему взаємодії і взаємовпливу еллінської та східної культур.
Каміллі Тревер належить теорія про існування в Бактрії після завоювання її Александром Македонським самобутнього мистецтва, яке поєднувало місцеві і грецькі елементи.
Эрмитаж. Общий путеводитель. Вып. 1. Л., 1940. 156 с, 18 л. ил.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Тревер Камілла Василівна, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.