Танджунгпінанг

Друге за величиною місто провінції після Батама.

Танджунгпінанг індонез. Tanjungpinang
Герб Танджунгпінанга прапор
Міський порт
Основні дані
0°55′08″ пн. ш. 104°27′19″ сх. д. / 0.918773° пн. ш. 104.455415° сх. д. / 0.918773; 104.455415 104°27′19″ сх. д. / 0.918773° пн. ш. 104.455415° сх. д. / 0.918773; 104.455415
Країна	Індонезія
Регіон	Провінція Острови Ріау
Столиця для	Острови Ріау (провінція Індонезії)
Межує з — сусідні нас. пункти Bintand ?
Поділ	West Tanjung Pinangd[1], East Tanjung Pinangd[1], Tanjung Pinang Kotad[1], Bukit Bestarid[1]
Засновано	6 січня 1784
Площа	812,7 км²
Населення	204 735 (2017)
· густота	236,8 осіб/км²
Висота НРМ	18 ± 1 м
Часовий пояс	UTC+7
GeoNames	1624863
OSM	↑3797244 ·R (Острови Ріау)
Міська влада
Мер міста	Lis Darmansyah
Вебсайт	tanjungpinangkota.go.id
Мапа
Танджунгпінанг Танджунгпінанг (Індонезія)
Танджунгпінанг у Вікісховищі

Торговий порт архіпелагу.

Танджунгпінанг знаходиться в гирлі річки Бінтан і займає стратегічне положення на півдні острова Бінтан. Танджунгпінанг має поромне сполучення з островом Батам, Сінгапуром (40 км), і Джохор-Бару.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим тропічним кліматом. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 27.2 °C (81 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 26.1 °С (79 °F).

 

Танджунгпінанг є політичним центром протягом 500 років, з тих пір, як португальці виграли битву у Малакки і султан Махмуд був змушений тікати в Танджунгпінанг, щоб організувати опір вторгненню португальців.

Протягом століть, Танджунгпінанг переходив під контроль Суматри, Китаю, Малакки, Нідерландів, Великої Британії та Японії. Ці контакти вплинули на його культуру, зробивши центром малайської культури і торгівлі. У 18 столітті місто було столицею Джохорської імперії.

Голландська колонія і незалежність

11 лютого 1911 р. голландці повалили владу султана і офіційно анексували султанат, управління яким здійснювалося з Танджунгпінанга. Тут була побудована військова база.

Під час Другої світової війни японські окупанти зробили Танджунгпінанг урядовим центром на островах Ріау.  Після капітуляції Японії, контроль над містом собі повернули голландці, які офіційно залишили його в 1950 році. Острови Ріау стали однією з останніх територій, які увійшли до складу Індонезії і відомі як daerah-daerah pulihan (відновлені регіони). Танджунгпінанг ненадовго став столицею провінції Ріау, допоки в 1960 році столиця не була перенесена в Пеканбару. Закон, прийнятий у 2001 р. визначає Танджунгпінанг в якості самостійного міста, яке стало столицею провінції Ріау.

Місто складається з чотирьох районів (kecamatan). Дані про населення згідно перепису 2010 року:

Населення — 204 735 чоловік.

Релігія

Іслам є домінуючою релігією в місті. 78.57% населення ідентифікує себе як мусульмани.

Інші релігії: буддизм — 13.58%, християнство — 7.56% , індуїзм — 0,02%  і конфуціанство — 0.27%.

 

Острів Пеньєгат

Поруч з Танджунгпінангом знаходиться острів Пеньєгат, де розташовані старий палац султана Ріау і королівські усипальні, а також могила Раджі Алі Хаджі, творця першої малайської абетки. Тут також розташована діюча мечеть. Розглядається питання про включення острова до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Пам'ятник Раджі Хаджі Фісабіліллі

У місті споруджено 28-метровий монумент Раджі Хаджі Фісабіліллі, загиблому в битві за Малакку проти голландців в 1784 році. Раджа Хаджі Фісабілілла був малайським правителем, замок якого розташованийна острові Пеньєгат.

У Танджунгпінанзі знаходиться культурний центр малайської музики і танцю. Тут регулярно проходять фестивалі. У прилеглому містечку Сенгаранг розташовані відомі буддійські храми.