Стремено

відм. *strьmene) — сідельне спорядження, що допомагає вершникові сісти на коня і зберігати рівновагу під час їзди.

Має форму кільця, овала або передка взуття, з прямою горизонтальною підніжкою і високою дужкою, у якій зроблене прямокутне вушко; до вушка кріплять ремінь — пу́тлицю , яким стремено підвішується до сідла.

У деяких чинів кавалерії (озброєних піками і прапороносців) до правого стремена кріпився бушмат — шкіряний стаканчик, у який вставлявся нижній кінець піки або держака прапора (штандарта), іноді — дульний кінець карабіна; у кінній артилерії у бушмат вставлявся кінець держака банника.

Винайдення стремена в IV столітті кочівниками змінило тактику і стратегію військових дій кочівників та озброєння і отримало швидке поширення по всьому світу. З'явилася можливість завдавати ударів шаблею, більш точно вражати противника з лука.

•  
  Аварські стремена (Панонія, VIII ст.)
•  
  Хозарське стремено (Перм, X ст.)
•  
  Стремено (Німеччина, X ст.)
•  
  Стремено (Туреччина, XVII ст.)
•  
  Стремено з путлицею (Швеція, XVII ст.)
•  
  Жіноче стремено (ХІХ ст.)
•  
  Японські стремена (ХІХ ст.)

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стремено

• Стремінце
• Сідло

• Стремено [Архівовано 20 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Стремено // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
• Путлиця // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1548. — 1000 екз.
• Стремено // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1850-1851. — 1000 екз.
• Стремя // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).