Спіймати Кайдаша: український телесеріал 2020 року

Створений компанією «ПроКіно» для телеканалу СТБ. Сценаристка та виконавча продюсерка проєкту — Наталка Ворожбит. За основу сюжету телесеріалу взято повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я».

Спіймати Кайдаша
Тип	телесеріал
Телеканал(и)	СТБ
Дистриб'ютор(и)	Netflix
Жанр	драма, трагікомедія, комедія
Тривалість серії	45 хв 57—65 хв (розширена версія)
Компанія	«ПроКіно»
Сценарист	Наталка Ворожбит
Режисер	Олександр Тіменко
На основі	повісті «Кайдашева сім'я» Івана Нечуй-Левицького
Оператор	Анатолій Сахно
Продюсери	Наталка Ворожбит Людмила Семчук Дмитро Кіцай Володимир Бородянський
У головних ролях	Віктор Жданов Ірина Мак Тарас Цимбалюк Григорій Бакланов Антоніна Хижняк Дарина Федина Юлія Врублєвська
Композитор	Максим Смоголь
Країна-виробник	Україна
Мова оригіналу	українська суржик російська
Перший показ	2 березня 2020 — 11 березня 2020
Кількість сезонів	1
Кількість серій	12
Віковий рейтинг	16+
Посилання
Профіль у базі IMDb

Прем'єра телесеріалу відбулася 2 березня 2020 року на телеканалі «СТБ». Попри шалений успіх серіалу Наталка Ворожбит неодноразово наголошувала, що не планує створювати другий сезон.

У сюжеті подано лише фрагменти повісті українського письменника Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», події якої розгортаються у 1860-х роках (через кілька років після скасування кріпацтва). У сценарії Наталка Ворожбит зробила чимало змін, порівняно з першоджерелом: вона перенесла події у період 2000—2014-х років та додала багато нових сюжетних ліній.

Події телесеріалу розгортаються хронологійно — від 2005 до 2014 року. Основні сюжетні лінії телесеріалу пов'язані з «вічною» проблемою протистояння двох поколінь однієї родини: батьків та дітей. У сюжеті наявні різні драматичні конфронтації між усіма членами родини; апогей конфлікту — 2014 рік, коли в сім'ї виникають розбіжності щодо ставлення до Майдану. Один із синів Кайдашів — Лаврін, який у складні для України часи демонструє патріотичні погляди та долучається до боротьби за незалежність; іде добровольцем на війну захищати Україну супроти російської агресії. Водночас інший син — Карпо пристав на москвофільські позиції, став прихильником Росії, звинувачуючи «майданутих» у Революції гідності та в окупації Криму й Донбасу Росією.

12-та серія закінчується відкритим фіналом.

Наталка Ворожбит першим варіантом назви телесеріалу пропонувала «Кайдашева сім'я ХХІ століття». Саме так кінопроєкт подано й у договорі Міністерства культури України та ТОВ «ПРОКІНО» про виробництво фільму, який було підписано в листопаді 2018 року.

Утім, сценаристці фразеологізм «спіймати Кайдаша», що означає зажуритися чи задуматися над життям, здався більш сучасним:

Ця назва мені здалася сучасною. Вона одразу й керівництву сподобалася, хоча промовідділ хотів повернути стару назву: мовляв, у глядача буде більше асоціацій з повістю. Проте ми відстояли «Спіймати Кайдаша», бо «Кайдашева сім'я» звучало б нафталінно та й усі люди, які читали цей твір, очікували б екранізації і були б розчарованими сучасною адаптацією. А ті люди, які терпіти не могли «Кайдашеву сім'ю» у школі, не ввімкнули б телевізор через цю назву.

У головних ролях

У другорядних ролях

До творчої команди телесеріалу належать:

• режисер-постановник — Олександр Тіменко;
• оператор-постановник — Анатолій Сахно;
• художник-постановник — Вадим Шинкарьов;
• продюсери: Людмила Семчук, Дмитро Кіцай, Володимир Бородянський;
• виконавчий продюсер — Єгор Малихін;
• авторка сценарію та виконавча продюсерка (шоуранерка) — Наталка Ворожбит.

Вистава-попередник

Початково Наталка Ворожбит створювала власне «переосмислення» оригінального роману Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» у вигляді п'єси. Опісля було поставлено виставу «Спіймати Кайдаша» у Київському «Дикому Театрі» (режисер Максим Голенко). Дебют вистави «Спіймати Кайдаша» відбувся 25 травня 2019 року в Мистецькому арсеналі під час Книжкового Арсеналу 2019. Згодом, Ворожбит допрацювала сценарій і створила повноцінну сучасну п'єсу «Кайдаші 2.0», яку додано до репертуару Київського «Дикого театру» (режисер Максим Голенко). Вперше виставу «Кайдаші 2.0» побачили 2 серпня 2019 року в Будинку культури села Сорокотяга, що на Черкащині та 30 серпня 2019 року в Києві у театральному просторі «Сцена 6»).

 

Сценарій

Сценарій серіалу в Наталки Ворожбит замовив Володимир Бородянський, генеральний продюсер телеканалу «СТБ». Написання сценарію тривало півтора року в «комфортних умовах»: без зовнішніх втручань та редакцій. У порівннянні з повістю «Кайдашева сім'я», у сценарій телесеріалу введено кілька нових героїв та багато нових сюжетних ліній.

Після виходу серіалу Наталка Ворожбит стверджувала, що отриманого фінансування його творцям було недостатньо для фільмування сценарію в повному обсязі, тому вони знімали серіал у «досить тяжких» умовах. Зокрема, багато сцен і деталей зі сценарію не було знято й, відповідно, не увійшли до телевізійної версії.

Кошторис

Після зміни керівництва телеканалу «СТБ» новий креативний продюсер StarLightFilms Дмитро Кіцай запропонував Ворожбит стати шоуранеркою проєкту та подати заявку на отримання державної фінансової підтримки. Проєкт під назвою «Кайдашева сім'я XXI» виграв конкурс кінопроєктів патріотичного спрямування Міністерства культури України в 2018 році, тож фільмування телесеріалу було на 50 % профінансовано державою: за загального кошторису ₴26,7 млн Мінкульт виділив половину вартості — ₴13,3 млн.

Знімання

Знімання серіалу «Спіймати Кайдаша» відбувалося у Києві, в селі Дерев'яна Обухівського району Київської області та околицях Київщини (Халеп'я, Яцьки, Липовий Скиток). Для цього процесу творці спеціально побудували в Дерев'яні́́й двір і будинок для Кайдашевої сім'ї. Загалом фільмування тривало три місяці (з березня по травень 2019 року). Його проводила виробнича компанія «ПроКіно» групи StarLightMedia..

Сам Обухів згадується у 7-й серії телесеріалу. Саме до цього міста прямує на заробітки Лаврін Кайдаш.

Саундтрек

Саундтреком до фільму стала здебільшого російськомовна попмузика 1990-х і ранніх 2000-х: пісня «Полюби меня такой» Наталки Могилевської, «Дым сигарет с ментолом» «Ненсі», «Снег» Ірини Білик та Філіпа Кіркорова, «Капли абсента» Іраклі тощо. Після показу телесеріалу сценаристка та виконавча продюсерка проєкту Наталка Ворожбит повідомила, що не шкодує про те, що використала російськомовну попсу в серіалі, оскільки це «правда життя». Сценаристка зізналася, що початково за задумом творців у першій серії також мала звучати одна з російськомовних пісень гурту «Рукі Ввєрх!», але цього так і не сталося оскільки через «фінансові» або «політичні» причини українські серіалотворці можуть купувати права на пісні російських виконавців (придбати права на пісню гурту «Ненсі» творці змогли лише завдяки «спільним знайомим»).

Також у телесеріалі звучить оригінальна інструментальна музика, стилізована під український етно-гурт «ДахаБраха» і написана композитором спеціально для серіалу, та композиція «Шо з-под дуба» цього гурту. За словами Наталки Ворожбит: «Творча команда хотіла придбати більше пісень „ДахаБраха“, однак цього не дозволив обмежений бюджет проєкту».

У фільмі звучать українські народні та популярні пісні: «Ой верше мій, верше», «Ой у вишневому саду», «Зеленеє жито, зелене», «Два кольори» (цією піснею закінчується 12-та, остання серія фільму), «А я все дивлюся, де моя Маруся», «Розпрягайте, хлопці, коні», «А весілля аж гуде» тощо.

Мова

Відповідно до договору із Мінкультури про створення національного фільму патріотичного спрямування, підписаного у лютому 2018 року, та відповідно до закону «Про кінематографію», не менше 90 % реплік фільму мали бути українською мовою і не більше 10 % — іноземною.

У кінцевому варіанті деякі герої серіалу розмовляють суржиком. Ще під час фільмування актор серіалу Тарас Цимбалюк повідомив, що серіал знімається «смачним суржиком»:

На думку актора Тараса Цимбалюка: "Суржик об'єднує всі українські колоритні селища. Актори постають перед глядачем максимально просто, так, ніби це діалог за парканом звичайної богуславської сім'ї».

Наталка Ворожбит, авторка сценарію, не вважає мову серіалу суржиком і називає її «розмовною українською», де «понад 70 % українських слів». На думку Ворожбит, саме добірка зручних, простих слів допомогла акторам краще вжитися у свої ролі.

Окрім суржику та української, в телесеріалі також наявна російська мова, якою розмовляють троє другорядних персонажів.

В Україні прем'єру телесеріалу початково планували на телеканалі «СТБ» наприкінці лютого 2020 року, але пізніше перенесли на 2 березня 2020 року.

1-й сезон:

Під час прем'єр телесеріалу на телебаченні з 2 до 11 березня 2020 року на телеканалі «СТБ» зафіксовано 10,5 мільйона переглядів. На YouTube першу серію подивилися більш як 2,1 млн глядачів.

За час повторного показу серіалу на початку січня 2021 року він став найкращою трансляцією місяця на каналі СТБ.

Навесні 2020 року після показу серіал викликав значний резонанс в українському суспільстві. Зокрема, після його виходу «прокотилась» хвиля позитивних відгуків у соціальних мережах, де користувачі наввипередки виражали захоплення акторським складом серіалу. Звучало багато відгуків, представники яких називали серіал «дзеркалом» реального життя українців. Окрім того, у соцмережах неодноразово порівнювали його із серіалом «Свати» (додаючи, що він усе ж для «інтелектуальнішої» аудиторії).

Водночас були й не зовсім позитивні відгуки кінокритиків, реакції яких варіювалися від абсолютного захоплення до повного розчарування серіалом. Одним із найбільших недоліків серіалу, на думку деяких кінокритиків та глядачів, стало використання у серіалі суржику.

Позитивно про серіал відгукнувся кінокритик Сергій Тримбач. На його думку, авторами фільму усі персонажі «розставлені на фільмовій „дошці“ дуже точно», відповідно до мотиву з повісті Нечуя-Левицького. Він також відзначив мовні зміни між ранніми серіями та пізнішими:

…акцентовано, що відривний календар <…> російськомовний, тобто перебуває в зоні звичного імперського дискурсу. А в останніх серіях календар уже україномовний, пісні звучать українські (а в перших серіях звучить переважно російська попса), радіо і телевізор так само промовляють українською. Тобто слово, сама мова починають відчуватися по-іншому, вони самі стають чимось іншим.

Позитивно про фільм відгукнувся письменник Сергій Жадан, який назвав стрічку «феноменом» і «неймовірно важливим та яскравим явищем» українського кінематографу. Він зазначав: «Давно ніхто не говорив про українців так просто й переконливо».

Оглядач Назар Данчишин позитивно оцінив проведені Наталією Ворожбит паралелі між Україною у Нечуя-Левицького та Україною після здобуття Незалежності. Зокрема, він вбачає аналогію між скасуванням кріпацтва та скасування примусових колгоспів, після яких живуть селяни в повісті та серіалі відповідно. Данчишин також високо оцінив гру акторів, режисуру та операторську роботу в серіалі.

Загалом позитивно оцінивши серіал, артоглядачка Лєна Чиченіна зауважила, що окремі глядачі нарікали на використання у серіалі суржику. Інші ж глядачі навпаки — захоплювалися мовою серіалу, хвалили органічний, ненадуманий суржик.

Вкрай негативно про серіал відгукнувся кінорежисер Валентин Васянович, який дорікав серіалові пафосом, вульгарністю, кепським монтажем, поганою грою акторів та шароварщиною (зауваживши, що переглянув лише 15 хвилин першої серії). Однак найбільшою помилкою в серіалі, серед тих кінокритиків та глядачів, кому він не сподобався, була мова серіалу, точніше використання у ньому суржику. Так журналіст Ярослав Сумишин найбільшим відхиленням серіалу назвав його суржик, й зазначив: «„Спіймати Кайдаша“, фактично, популяризує суржик, на рівні підсвідомого прищеплюючи шанувальникам кіно зневажливе ставлення до української мови». Подібну до Сумишина думку висловила й журналістка Юлія Введенська, яка також мінусом серіалу назвала суржик, і зазначила: «Хоч мовний суржик, очевидно, мав додати „атмосферності“ й сільського колориту» однак «часто-густо просто ріже вухо»; Введенська підсумовує, зазначивши, що загальне враження від серіалу негативне й таке, «ніби [тобі] з ложечки згодували образ „середньостатистичного українського селянина“, густо приквецяний токсичною кремлівською пропагандою». Ще більш категорично щодо мовлення в серіалі висловився професор та керівник українського кіноклубу Колумбійського університету Юрій Шевчук, називаючи серіал «вершиною примітиву, несмаку й фальшу, що святкує суржик, це жалюгідне тавро московського рабства».

Попри значний успіх серіалу, в інтерв'ю із українськими ЗМІ Наталка Ворожбит неодноразово стверджувала, що не планує створювати другий сезон, оскільки, за її словами: «Це завершена історія». Проте й не заперечує повністю цієї можливості, тим паче якщо їй забезпечать «комфортні умови» для написання сценарію другого сезону, дозволивши писати півтора року.

Ворожбит також зазначала, що відзнято багато сцен, які так і не увійшли до кінцевої версії телесеріалу, й існує ймовірність, що телеканал СТБ випустить «розширену режисерську» версію першого сезону з вирізаними раніше епізодами. Розширену версію серіалу було показано на телеканалі СТБ з 31 серпня по 10 вересня 2020 року.

• Кайдашева сім'я
• Семигори
• СТБ

• Спіймати Кайдаша на сайті IMDb (англ.)            (Перевірено 28 червня 2021)
• Спіймати Кайдаша на сайті DzygaMDB
• Спіймати Кайдаша [Архівовано 4 березня 2020 у Wayback Machine.] на телеканалі СТБ
• Спіймати Кайдаша [Архівовано 4 березня 2020 у Wayback Machine.] на VOD-платформі teleport.ua