Краків Собор Святих Станіслава І Вацлава

Stanisława i św. Wacława), відома також як Вавельська катедра — культова споруда, катедральний храм, розташований на території Вавельського королівського палацу. Собор належить Краківській архидієцезії Римо-католицької церкви в Польщі і названий на честь благовірного князя чеського Святого Вацлава І та польського єпископа мученика Святого Станіслава (Щепановського).

Базиліка архікатедральна святих Станіслава і Вацлава
Bazylika archikatedralna św. Stanisława i św. Wacława
50°03′16″ пн. ш. 19°56′07″ сх. д. / 50.05463888891677726° пн. ш. 19.935416666694777632° сх. д. / 50.05463888891677726; 19.935416666694777632 19°56′07″ сх. д. / 50.05463888891677726° пн. ш. 19.935416666694777632° сх. д. / 50.05463888891677726; 19.935416666694777632
Тип споруди	базиліка
Розташування	Польща, Краків
Архітектор	Джованні Баттіста Тревано і Джованні Баттиста Джизлені
Засновник	єпископ Нанкер
Перша згадка	11 століття
Початок будівництва	1020
Стиль	готика, ренесанс, бароко
Належність	Римо-католицька церква в Польщі
Єпархія	Краківська архідієцезія
Стан	об'єкт культурної спадщини Польщі
Оригінальна назва	пол. Katedra wawelska пол. Katedra na Wawelu
Епонім	Станіслав зі Щепанова
Покровитель	Святий Вацлав
Вебсайт	katedra-wawelska.pl
Собор святих Станіслава і Вацлава (Краків) (Польща)
Собор святих Станіслава і Вацлава у Вікісховищі

На місці нинішнього храму раніше розташовувалися дві інших будівлі: Кафедральний костел святого Вацлава (був побудований в 1020 і зруйнований чеським князем Бржетиславом у 1038) і освячений у 1142 тринавний костел єпископа і святого великомученика Станіслава (Щепановського). Ця будівля теж стала жертвою пожежі в 1305, залишилася тільки крипта Святого Леонарда.

Кілька років пізніше єпископ Нанкер почав будувати третій, вже готичний храм. Оскільки Краків залишався до 1609 столицею Польщі, кафедральний собор служив одночасно придворним храмом, а в підземних усипальницях поховані королі Польщі.

Вавельський собор був у наступних століттях багато разів перебудований. Навколо будівлі були побудовані каплиці, серед них каплиця короля Сигізмунда (Зигмунта), шедевр ренесансної архітектури, роботи італійського зодчого Бартоломео Береччі (1533).

На дзвіниці Зигмунта, побудованій у XIV столітті як частина укріплень Вавельського пагорба, знаходиться дзвін «Зигмунд» — найвідоміший зі дзвонів Польщі і є національним символом країни.

28 березня 1931 собор внесено до реєстру пам'яток культури Малопольського воєводства.

До складу храму, зокрема, входять:

• Три вежі (Годинникова, Срібних дзвонів та Зигмунтівська)
• Каплиці Святої Трійці, Чорторийських, єпископа Самуеля Мацейовського, Ліпських, Скотницьких (пол. Skotnickich), Зебжидовських, єпископа Гамрата (пол. Gamrata), Мансіонарська, єписокпа Томицького (пол. Tomickiego), Залуського (пол. Załuskiego), Яна Ольбрахта, Якуба Задзіка, Яна Конарського, Зигмунтівська, Ваз, Шафранців, Потоцьких, Свентокшиська
• Надгробки Владислава Ягайла, Владислава Локетка, Фридерика Ягеллончика, Ядвіги Анжуйської, Анни Целейської, Станіслава Анквича, пам'ятники Владислава Варненчика, Міхала Вишневецького та Елеонори, Яна Собеського і Марії Казимири, кардинала Альбіна Дунаєвського
• Крипта народних пророків
• Дзвони: Зигмунт, Станіслав, Вацлав, Кардинал, Урбан; на вежі Срібних дзвонів — Збишко (Говорек), Герман (Новак), Мацек (пол. Maciek), Іоан Павло ІІ (появився 2014 року).

Цей собор відомий як місце коронації польських королів, а також як місце їх поховання. Крім них тут поховані інші провідні польські діячі. У 1399 році в архікатедральному соборі була похована королева Польщі свята Ядвіга, а в XVII столітті побудований у центрі собору мавзолей святого Станіслава (Щепановського).

• Бартломей Пенкель