Руй Патрісіу (порт.
Руй Патрісіу | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Руй Педру душ Сантуш Патрісіу | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 15 лютого 1988 (36 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Лейрія, Португалія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 190 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 86 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Португалія[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Рома» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 1 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2001—2006 | «Спортінг» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
У складі збірної Португалії став чемпіоном Європи 2016 року та переможцем Ліги націй УЄФА 2019 року.
У ранньому віці Патрісіу грав на позиції нападника. Одного разу він був помічений скаутом лісабонського «Спортінга» і був запрошений в молодіжну академію. Дебют в основній команді відбувся 19 листопада 2006 року в десятому турі чемпіонату Португалії. На виїзді був переграний «Марітіму» з рахунком 0:1. За 15 хвилин до кінця гри Руй відбив пенальті. Це був єдиний матч Патрісіу в цьому сезоні.
Вже з 2007 року молодий гравець став основним голкіпером лісабонської команди.
У сезоні 2010/11 Руй Патрісіу продовжив бути основним воротарем команди, незважаючи на прихід досвідченого німця Тімо Гільдебранда. Загалом був основним голкіпером лісабонського клубу протягом 12-ти сезонів, за які захищав його ворота в 465 матчах в усіх турнірах.
15 травня 2018 був одним із гравців «Спортінга», що постраждали під час нападу на тренувальну базу клубу вболівальників, розчарованих результатами команди в національній першості (3-тє місце). Значною мірою через цей інцидент за два тижні голкіпер запросив трансфер з лісабонського клубу.
18 червня 2018 року 30-річний гравець уперше в кар'єрі змінив команду, приєднавшись на умовах чотирирічного контракту до англійського «Вулвергемптон Вондерерз», що саме повернувся до Прем'єр-ліги. У новій команді взяв собі незвичний для воротаря 11-ий ігровий номер на знак пошани до багаторічного першого номера «Вулвергемптона» Карла Ікеме, що саме був змушений завершити кар'єру через гострий лейкоз. 11 серпня 2018 року Патрісіу дебютував в англійській Прем'єр-лізі в домашньому матчі проти «Евертона» (2:2). Він зіграв дев'ять «сухих» матчів у дебютному сезоні (клубний рекорд «вовків») і допоміг команді посісти 7 місце та вийти до Ліги Європи. Там у сезоні 2019/20 він дійшов із командою до чвертьфіналу турніру, який став першим єврокубковим чвертьфіналом для клубу з 1972 року.
У липні 2021 року Патрісіу перебрався в італійську «Рому», підписавши контракт на 3 роки. Сума трансферу склала 11,5 млн євро без урахування бонусів. У новому клубі португальський голкіпер взяв перший номер. Дебютував за римлян 19 серпня в першій грі під керівництвом співвітчизника Жозе Моурінью, перемігши з рахунком 2:1 на виїзді турецький «Трабзонспор» у першому матчі плей-оф Ліги конференції УЄФА. Через три дні вперше зіграв у Серії А в домашній грі проти «Фіорентини» (3:1) і загалом за сезон зіграв кожну хвилину усіх матчів у чемпіонаті, що того року ще зумів зробити лише один гравець у Серії А — воротар «Емполі» Гульєльмо Вікаріо. Також Патрісіу відіграв 15 матчів у дебютному розіграші Ліги конференцій, включаючи виграну фінальну гру з «Феєнордом» (1:0) і допоміг команді здобути трофей.
2006 року дебютував у складі юнацької збірної Португалії, взяв участь у 10 іграх на юнацькому рівні.
Протягом 2007—2009 років залучався до складу молодіжної збірної Португалії. На молодіжному рівні зіграв у 21 офіційному матчі.
2008 року молодого голкіпера включили до складу національної збірної Португалії для участі в тогорічному чемпіонаті Європи в Австрії та Швейцарії. У матчах чемпіонату на поле не виходив. Дебют у складі основної збірної Португалії відбувся лише двома роками пізніше, у листопаді 2010 року.
Уже на наступному чемпіонаті Європи 2012 року був основним голкіпером португальців, захищав їхні ворота в усіх матчах турніру, який команда залишила після стадії півфіналів, програвши майбутнім чемпіонам — іспанцям.
На чемпіонаті світу 2014 року також розпочинав турнір як основний воротар, проте, пропустивши чотири голи від збірної Німеччина у першій грі групового етапу, отримав травму і в матчах тогорічного мундіалю на поле більше не виходив.
Був «першим номером» збірної й на чемпіонаті Європи 2016 року у Франції, на якому португальці здобули перший у своїй історії титул континентальних чемпіонів. На турнірі взяв участь в усіх семи матчах своєї команди, у чотирьох з яких лишав свої ворота недоторканими, у тому числі провів «на нуль» фінальну гру проти господарів змагання.
Захищав ворота й у всіх матчах чемпіонату світу 2018 року, де португальці подолали груповий етап, проте завершили виступи на стадії 1/8 фіналу, на якій Патрісіу пропустив два голи від Едінсона Кавані, і його команда поступилася 1:2 уругвайцям. 17 листопада того ж року він вперше став капітаном команди в матчі Ліги націй УЄФА з Італією (0:0).
Влітку наступного року Патрісіу допоміг португальцям виграти Лігу націй УЄФА, обігравши у фіналі турніру збірну Нідерландів (1:0). Цей же матч став для Руя 81-им у футболці збірної, завдяки чому він обійшов Вітора Баїю як воротаря з найбільшою кількістю матчів у збірній Португалії.
У 2021 році Патрісіу був основним воротарем на чемпіонаті Європи 2020 року, зігравши в усіх чотирьох матчах, однак повторити попередній успіх португальцям не вдалось — вони вилетіли вже на стадії 1/8 фіналу.
12 жовтня того ж року, зігравши у матчі кваліфікації до чемпіонату світу 2022 року з Люксембургом (5:0), Патрісіу провів 100-й матч за збірну, ставши лише сьомим португальцем, який досяг цього показника.
Станом на 14 липня 2021 року
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2006–07 | «Спортінг» | ПЛ | 1 | -0 | КП | 0 | -0 | ЛЧ | 0 | -0 | - | - | - | 1 | -0 |
2007–08 | ПЛ | 20 | -20 | КП+КЛ | 5+3 | -4 + -1 | ЛЧ+КУЄФА | 2+6 | -2 + -3 | СП | 0 | -0 | 36 | -30 | |
2008–09 | ПЛ | 25 | -13 | КП+КЛ | 0+1 | -1 | ЛЧ | 6 | -14 | СП | 1 | -0 | 33 | -28 | |
2009–10 | ПЛ | 30 | -26 | КП+КЛ | 3+4 | -9 + -6 | ЛЧ+ЛЄ | 4+10 | -4 + -10 | - | - | - | 51 | -55 | |
2010–11 | ПЛ | 30 | -31 | КП+КЛ | 2+3 | -2 + -2 | ЛЄ | 8 | -6 | - | - | - | 43 | -41 | |
2011–12 | ПЛ | 28 | -24 | КП+КЛ | 6+0 | -4 | ЛЄ | 13 | -13 | - | - | - | 47 | -41 | |
2012–13 | ПЛ | 30 | -36 | КП+КЛ | 1+1 | -3 + -3 | ЛЄ | 7 | -10 | - | - | - | 39 | -52 | |
2013–14 | ПЛ | 30 | -20 | КП+КЛ | 1+0 | -4 | - | - | - | - | - | - | 31 | -24 | |
2014–15 | ПЛ | 33 | -29 | КП+КЛ | 4+0 | -5 | ЛЧ+ЛЄ | 6+2 | -12 + -2 | - | - | - | 45 | -48 | |
2015–16 | ПЛ | 34 | -19 | КП+КЛ | 3+0 | -5 | ЛЧ+ЛЄ | 2+7 | -4 + -11 | СП | 1 | -0 | 47 | -39 | |
2016–17 | ПЛ | 31 | -34 | КП+КЛ | 1+0 | -0 | ЛЧ | 6 | -8 | - | - | - | 38 | -42 | |
2017–18 | ПЛ | 34 | -24 | КП+КЛ | 4+3 | -2 + -2 | ЛЧ | 8+6 | -10 + -8 | - | - | - | 55 | -46 | |
Усього за «Спортінг» | 326 | -276 | 45 | -53 | 93 | -117 | 2 | 0 | 465 | -446 | |||||
2018–19 | «Вулвергемптон» | ПЛ | 37 | -46 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 37 | -46 |
2019–20 | ПЛ | 38 | -40 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | ЛЄ | 15 | -14 | - | - | - | 53 | -54 | |
2020–21 | ПЛ | 37 | -51 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | - | - | - | - | - | - | 37 | -51 | |
Усього за «Вулвергемптон» | 112 | -137 | 0 | 0 | 15 | -14 | - | - | 127 | -151 | |||||
Усього за кар'єру | 441 | -413 | 45 | -53 | 108 | -131 | 2 | 0 | 593 | -597 |
Станом на 12 вересня 2018 року
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Руй Патрісіу, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.