Пути́вль — місто в Конотопському районі Сумської області України.
Колишній районний центр. Розташоване на історичному Посем'ї над річкою Сейм. У місті розвинута харчова промисловість та туристична галузь, є краєзнавчий музей. Віддаленість від залізниці (24 км) не сприяє його розвитку. Відстань до Сум становить 98 км (автошлях Р44). Населення міста у 2001 році становило 17 354 людини.
Путивль | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Показник відстаней до міст (Глобус) | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Сумська область | ||||||||
Район | Конотопський район | ||||||||
Громада | Путивльська міська громада | ||||||||
Засноване | 989 | ||||||||
Перша згадка | Путивль згадується у 1146, але сліди його заселення сягають 9 — 10 ст. | ||||||||
Статус міста | від 1146 року | ||||||||
Населення | ▼ 15 778 (01.01.2017) | ||||||||
- повне | ▼ 15 778 (01.01.2017) | ||||||||
Площа | 10,51 км² | ||||||||
Густота населення | 1565 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 41500—41505 | ||||||||
Телефонний код | +380-5442 | ||||||||
Координати | 51°20′11″ пн. ш. 33°51′47″ сх. д. / 51.33639° пн. ш. 33.86306° сх. д. 33°51′47″ сх. д. / 51.33639° пн. ш. 33.86306° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 178 м | ||||||||
Водойма | р. Сейм | ||||||||
Назва мешканців | путивльча́нин, путивльча́нка, путивльча́ни | ||||||||
Міста-побратими | Козлодуй (Болгарія) | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Путивль | ||||||||
До станції | 24 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 82 км | ||||||||
- автошляхами | 98,4 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- залізницею | 292 км | ||||||||
- автошляхами | 306 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 41500, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Путивль, вул. Князя Володимира, 50 | ||||||||
Вебсторінка | Путивльська міськрада | ||||||||
|
Місто Путивль розташоване на правому березі річки Сейм, на відстані 96 км від обласного центру. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці (Любка) і заболочені озера. Через місто проходять автомобільні дороги Р44, Т 1911, Т 1920, Т 1921 та Т 1922.
Можливо місто назвали в честь його засновника, який носив ім'я Путим, або Путив, Путислав, Путимир, Путимисл… Можлива також версія, що свою назву місто отримало від слова путь, оскільки Путивль належав до числа населених пунктів, розташованих на шляху «з варяг у греки». Також назву виводять із гідроніма Путивлька, у значенні "діал. проточна вода", "течія". Також в місті є джерело-криниця Путимка, де в давнину за легендами витікала річка з такою ж назвою.
Раніше також згадувався як Путивель.
Перша згадка про Путивль датується 1146 роком в Іпатіївському літописі, у зв'язку з міжусобною війною новгород-сіверських князів Святослава II та Ігоря Ольговичів з чернігівськими князями Володимиром II та Ізясловом Давидовичем. Проте сліди його заселення сягають IX —X століть.
У другій половині XII століття та на початку XIII століття місто було центром удільного князівства, яким правили путивльські князі — одна із гілок чернігівських князів. Розташований на перехресті торговельних шляхів, Путивль відігравав важливу роль та був однією з фортець, що захищали Київську Русь від половців.
Путивль оспіваний у «Слові о полку Ігоревім». Саме тут, у Путивлі, Ярославна очікувала звісток про похід свого чоловіка Ігоря Святославовича «в поле незнаемое, половецкое». 1186 році Путивльська фортеця була безуспішно обложена половцями.
Від середини XIV століття до 1500 року Путивль входив до складу Великого князівства Литовського. Путивль згадується у переліку руських міст далеких і близьких кінця XIV століття як «київське» місто. У 1500—1721 роках — Московського князівства, згодом, від 1547 року — Московського царства.
27 листопада 1604 року містяни Путивля підняли повстання проти московської залоги окольничого Михайла Михайловича Салтикова і перейшли на сторону українсько-польського війська, яке 20 червня 1605 року захопило Москву.
У 1721—1917 роках Путивль перебував у складі Російської імперії та був центром Путивльського повіту Бєлгородської, а згодом Курської губерній.
1905 року в Путивльському повіті відбувалися селянські заворушення, які жорстоко придушила царська влада. У березні 1918 року місто захопили німецькі війська, а з грудня того ж року в ньому стояло військо УНР під командуванням С. Петлюри. Через два місяці його захопили денікінці, які наступали на Київ. У листопаді 1919 року в Путивль окупували червоні. 1926 року Путивль відійшов до складу УРСР і став райцентром Конотопської округи. Про історію стародавнього Путивля розповідають експонати районного краєзнавчого музею. Зокрема, серед багатьох цікавих речей є шафа, що належала гетьману Іванові Мазепі п- бароковий витвір німецьких майстрів XVII століття. У будинку музею, зведеному на початку XX ст., містився партизанський штаб з'єднання, яким командував колишній голова Путивльської міської ради Сидір Ковпак (1887—1967). Саме з Путивля партизани С. Ковпака і С. Руднєва вирушили у рейд по тилах німців аж до Карпат, який завершився наприкінці 1943 року. Місцем дислокації партизанів був величезний Спадщанський ліс, в якому й досі зберігається партизанська землянка як пам'ять про ті роки.
16 жовтня 1925 року Путивль було передано із складу РРФСР до УСРР. У 1920—1930-х роках Путивльський район був автономним російським національним районом у складі УРСР. У побуті говорять на путивльському діалекті курсько-орловскої групи говорів південноросійського наріччя. Населення — 29 723 осіб, у тому числі міське населення — 16,4 тис. осіб, сільське — 13,3 тис. осіб.
Орієнтовно о 16:40 24 лютого 2022 року силами ЗСУ в районі Путивля було зупинено наступ танків противника
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 50,52 % |
росіяни | 48,52 % |
інші/не вказали | 0,96 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 36,85 % |
російська | 62,86 % |
інші/не вказали | 0,29 % |
У місті розташований Державний історико-культурний заповідник, який складається з 44 об'єктів нерухомої культурної спадщини. Об'єкти, що знаходяться власне в місті: краєзнавчий музей, Святодухівський монастир, Церква Миколи Козацького, Городок та інші.
У Путивлі збереглися пам'ятки кам'яної архітектури XVII — XVIII ст.:
Уплив традицій українського дерев'яного будівництва позначений на двоповерховій трипільній, одноверхій церкві Миколи Козацького (1735—1737 рр.) із дзвіницею над притвором (1770-ті рр.) та на Воскресенській церкві (1758 р., не збереглась) типу трапезної у центрі міста.
З інших пам'яток XVII — XVIII століть:
Під час розкопів городища у 1950 — 1960-х років відкрито рештки фундаментів, мабуть, Вознесенської церкви, що була споруджена у кінці XII — початку XIII століть та рештки валів з XII століття.
У місті збереглося багато житлових та громадських споруд 19 — початку 20 століття.
Пам'ятки цивільної архітектури:
Автобусна система міського транспорту в місті представлена єдиним маршрутом, що дозволяє вранці городянам дістатись до роботи та навчальних закладів. Автобус курсує від місцевого РЕМу, через Райагробуд, центр та ПТУ до Прудів і в зворотному напрямку. Рейс триває півгодини. Розклад руху з 7:00 до 17:00. У вихідні та святкові дні графік роботи залежить від потреб пасажирів у транспорті.
Це незавершена стаття про Путивльський район. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Путивль, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.