український Спорт
Україна — держава із добре розвинутими спортивними традиціями як у любительському спорті, так і в професійному спорті високих досягнень.
Український спорт  Європейські види спорту — регбі, боротьба, фехтування, футбол і гімнастика — поширюються в Україні наприкінці XIX ст. — на початку ХХ ст. Створюються команди та різноманітні спортивні клуби спортсменів — аматорів, організовуються змагання. На всю Європу уславився український борець греко-римського стилю Іван Піддубний (1871–1949), який за 40 років виступів не програв жодного чемпіонату і пішов з килима непереможений. Однією з найвизначніших подій Києва того часу стала І Всеросійська олімпіада 1913 року, яка була присвячена відкриттю Всеросійської промислової виставки з нагоди 300-річчя царювання родини Романових. У Києві вперше в Російській імперії спеціально для змагань був побудований стадіон — з біговими доріжками, велотреком, трибунами на 5 тис. місць. До програми Олімпіади входили такі види спорту як легка атлетика, марафонський біг, боротьба, гирьвий спорт, фехтування, плавання, гімнастика, стрільба, кінний спорт, велогонки та мотоспорт за маршрутом Київ—Чернігів—Київ. Значно активізувався розвиток українського спорту та фізкультури після 1917 року. З 1921 року почали проводитися Всеукраїнські спартакіади, олімпіади та інші заходи. З часом запроваджуються кафедри фізичного виховання, відкриваються інститути.::::::::::::::::читати далі |
 Вибрана статтяНаціона́льна хоке́йна лі́га (НХЛ) (англ. National Hockey League (NHL), фр. Ligue nationale de hockey (LNH)) — перша й наймогутніша професіональна світова хокейна ліга, яка поєднує 30 клубів Північної Америки: як одна із старших професійних спортивних ліг, НХЛ утворюють дві конференції по п'ятнадцять команд, котрі з черги розбиті ще на три дивізіони по п'ять команд у кожній................ Український доробок у НХЛ Чимало українців прославили історичну батьківщину своїми досягненнями у НХЛ. Так, славнозвісний Вейн Ґретцкі — «найкращий хокеїст усіх часів та народів» — має коріння в Україні та Білорусі. Проте, більшість істориків дослідників НХЛ точно не знають, якій країні приписати гравця. Самого хокеїста, який має родичів з Могильова та Підгайців (Тернопільська область), це абсолютно не цікавить: у своїх мемуарах він називає себе справжнім канадцем, проте згадує колискову на незнайомій мові (українській чи білоруській) яку йому співала бабуся.::::::::::::::::читати далі |
 Вибране зображення |
 Обраний життєпис українського спорту.Тренери Савлохов Борис Сосланович (* 1952, село Асхар Коста-Хетагурівського району Північної Осетії — † 24 травня 2004, ВТК № 76, Сокиряни Чернівецької області) — спортсмен, заслужений тренер СРСР по вільній боротьбі, заслужений тренер України, заслужений тренер Росії, київський кримінальний авторитет, відомий під кличкою «Солоха». Народився в 1952 році в селі Асхар Коста-Хетагуровського району Північної Осетії. Вільною боротьбою став займатися з 14 років і незабаром виконав норматив майстра спорту, був членом збірних команд республік РРФСР і України..::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис українського спорту.Атлети Жаботинський Леонід Іванович (28 січня 1938, Краснопілля, Краснопільського району Харківської області (зараз Сумської)) — радянський спортсмен, важкоатлет, дворазовий абсолютний олімпійський чемпіон з важкої атлетики в суперважкій ваговій категорії (1964, 1968), чотириразовий чемпіон світу (1964-66, 1968) і дворазовий чемпіон Європи (1966, 1968), неодноразовий рекордсмен світу (1963–1974), П'ятиразовий чемпіон СРСР, прапороносець команди СРСР на відкритті Олімпійських Ігор 1968 року та закритті Олімпійських Ігор 1964 і 1968 років. Автор книги «Сталь і серце». За спортивну кар'єру встановив 17 світових рекордів. Леонід Жаботинський народився 28 січня 1938 року в Краснопіллі Сумської області. Довгий час жив у Запоріжжі і нині називає його своїм рідним містом. До важкої атлетики Л. Жаботинський прийшов з легкої атлетики (штовхання ядра).::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис українського спорту.Гімнасти Оле́г Ю́рійович Верня́єв (нар. 29 вересня 1993, Донецьк, Україна) — український гімнаст, чемпіон світу із спортивної гімнастики. Учасник Олімпійських ігор 2012. Брав участь в Олімпійських іграх 2012. Здобув срібло на чемпіонаті Європи в Монпельє. Через рік в Москві виграв бронзу. 8 липня на Універсіаді в Казані з командою виграв з командою України срібло, поступившись господарям росіянам. Наступного дня в багатоборстві розділив бронзу з російсьним спортсменом..::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис українського спорту.Борці та майстри єдиноборств Руслан Олександрович Машуренко (13 березня 1971) — український дзюдоїст, призер Олімпійських ігор у Сіднеї. Бронзову олімпійську медаль Руслан Машуренко виборов на сіднейській Олімпіаді в середній вазі. Руслан Машуренко за свою спортивну кар'єру став неодноразовим чемпіоном України, чемпіоном Європи серед клубів, неодноразовим призером Чемпіонату Європи (1995 і 2000 років), чемпіон світу серед студентів з дзюдо. Руслан Машуренком 1996 року взяв участь у Олімпіаді в Атланті (США), де боровся у ваговій категорії до 90 кг і посів 13 місце. Руслан зазнав поразки від румунського дзюдоїста Адріана Кройтору, якому також програв у сутичках за бронзу на чемпіонаті світу-1993 у Гемілтоні та чемпіонаті Європи-1994 у Гданську. Перший тренер — Лісовицький Всеволод Миколайович, тренери — Калинський Анатолій Миколайович та Бондарєв Анатолій Іванович.::::::::::::::::читати далі |
Обраний життєпис українського спорту.Гравці ігрових видів Да́рія Олександрівна Ткаче́нко (*21 грудня 1983, Торез) — українська спорсменка, гравець у міжнародні шашки, заслужений майстер спорту України, міжнародний гросмейстер. Чотириразова чемпіонка світу. Здобула звання чемпіонки світу 2005 року на турнірі в Латроніко, Італія і захистила його наступного року в матчі з Тамарою Тансикужиною з Башкортостана. Матч на звання чемпіонки світу складався з двох частин і проходив у Якутську (Росія) і Києві. На світовому чемпіонаті 2007 року не змогла відстояти своє звання. 23 червня 2008 р. в Уфі повернула звання чемпіонки світу в матчі з багаторічною суперницею ::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис українського спорту. Спортсмени водних видів
Я́на Олекса́ндрівна Клочко́ва (*7 серпня 1982, Сімферополь) — українська плавчиня, яка виграла 5 олімпійських медалей, серед яких 4 золоті. Свої золоті медалі Яна виграла на Літніх Олімпійських іграх 2000 та 2004 років у комплексному плаванні на дистанціях 200 та 400 метрів; срібну медаль вона отримала на іграх 2000 року у плаванні вільним стилем на дистанції 800 метрів. Спортсменка тренувалася в Ніни та Олександра Кожухів..::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис українського спорту. Спортсмени воєнних та пересувних видів Павло́ Серафи́мович Ледньо́в (*25 березня 1943, Нижній Новгород, Росія — †23 листопада 2010, Москва, Росія) — український спортсмен, що спеціалізувався на сучасному п'ятиборстві, дворазовий олімпійський чемпіон, призер олімпійських ігор, багаторазовий чемпіон світу. Павло Ледньов тренувався у Львові. Випускник Львівського інституту фізичної культури (1965). Хоча він ніколи не вигравав олімпійську медаль в особистому заліку, проте йому належить рекордна кількість медалей для представників сучасного п'ятиборства на олімпіадах — сім. Двічі Ледньов ставав олімпійським чемпіоном в командному заліку — на мюнхенській та московські олімпіадах. В 1976 році збірна СРСР, за яку він виступав, фінішувала другою. В особистому заліку він здобув срібну медаль на монреальській олімпіаді та бронзові на олімпіадах 1968, 1972 та 1980 років. На відміну від олімпійських змагань Ледньов вигравав світові чемпіонати в особистому заліку чотири рази: в 1973, 1974, 1975 та 1978 роках. Ще двічі він входив до складу команди переможниці — в 1973 та 1974 роках. Чемпіонат Радянського Союзу Ледньов вигравав у 1968 та 1973 роках. .::::::::::::::::читати далі |
| Обраний життєпис українського спорту. Лижники, саночники та ковзанярі Дмитро Анатолійович Христич (народився 23 липня 1969, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський та український хокеїст, правий нападник. У Національній хокейній лізі провів 811 матчів; учасник матчів усіх зірок 1997 і 1999. У складі національної збірної СРСР переможець чемпіонату світу 1990. У складі національної збірної України учасник зимових Олімпійських ігор 2002, чемпіонатів світу.::::::::::::::::читати далі |
| Українські спортсмени зарубіжжя Ірина Натанівна Пресс (10 березня 1939, Харків - 21 лютого 2004, Москва) — радянська легкоатлетка, олімпійська чемпіонка, світовий рекордсмен. Встановила 12 світових рекордів. Ірина Пресс виграла золоті олімпійські медалі на римській Олімпіаді в бігу на 80 метрів з бар'єрами і на токійській Олімпіаді в легкоатлетичному п'ятиборстві. Вона тренувалася спочатку в добровільному спортивному товаристві «Трудові резерви», а потім у «Динамо». Сестри Тамара та Ірина Пресс виграли разом п'ять золотих олімпійських нагород і встановили 26 світових рекордів. Їхня кар'єра несподівано закінчилася одночасно із запровадженням контролю статі на спортивних змаганнях в 1966 році. Критики висловлювали здогадку, що сестри Пресс були насправді чоловіками або гермафродитами.::::::::::::::::читати далі |
| Спортивні змагання України Чемпіонат України з пляжного футболу — футбольні змагання в Україні, засновані в 2003 році під егідою Асоціації пляжного фуболу України. Перші організовані змагання з пляжного футболу пройшли в 2001 році у Гідропарку, де зустрічались київські любительські колективи. Наступного літа була організована всеукраїнська аматорська першість «Славутич-бол». Перемогу у київському фіналі отримала команда «Лотто». У 2003 році під егідою футбольної федерації України була утворена національна асоціація пляжного футболу — АПФУ. Внаслідок цього змагання з пляжного футболу набули офіційного статусу, і у 2003 році вони вже охопили 116 колективів із Києва, Севастополя, Запоріжжя, Одеси, Харкова й Кременчука. Фінал прийняв Севастополь, де першим офіційним чемпіоном України став київський клуб «Майндшер»..::::::::::::::::читати далі |
 Категорії
|
Міжнародні спортивні змагання, за участі українців  Чемпіонат Європи з футболу 2012 року (пол. Mistrzostwa Europy w Piłce Nożnej 2012; офіційно УЄФА Євро 2012; UEFA EURO 2012™ Poland-Ukraine) — 14-й чемпіонат Європи, фінальна частина якого відбулася в Україні та Польщі з 8 червня по 1 липня 2012 року. Чемпіонат Європи з футболу 2012 став першим подібним турніром, проведеним в країнах Східної Європи. У фіналі чемпіонату на НСК «Олімпійському» в Києві збірна Іспанії захистила титул чемпіонів Європи й удруге поспіль завоювала Кубок Анрі Делоне, перемігши з рахунком 4:0 збірну Італії. У турнірі взяли участь 16 збірних команд країн Європи. Польща та Україна кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату автоматично на правах господарів турніру. Ще 14 команд здобули право виступати у фінальній частині в кваліфікаційному раунді, що відбувався з 11 серпня 2010 до 15 листопада 2011 року. Для збірної України домашнє Євро-2012 стало першим в її історії.:::::::::::::::Читати далі |
Спортивні споруди України  «Дніпро-Арена» — стадіон у місті Дніпропетровськ. Місткість: 31 003 глядачів. Бюджет: 65 млн. євро. Строки будівництва: початок — квітень 2005, завершення — вересень 2008. Відкритий — 14 вересня 2008. Є домашнім стадіоном ФК «Дніпро».
Арена в Дніпропетровську стала першою в Україні стадіоном-новобудовою до Євро-2012. Її повинні були здати ще в серпні 2007 року, проте дата відкриття неодноразово переносилася. Генеральний замовник та спонсор об'єкта — футбольний клуб «Дніпро», який очолює бізнесмен Ігор Коломойський. Головний архітектор стадіону — Юрій Серьогін (Київ). Генеральний підрядник — Хохтіф (Німеччина)..::::::::::::::::читати далі |
| Добра стаття «Воли́нь» — український футбольний клуб з Луцька. Виступає у Прем'єр-лізі України. Створений 1960 року. Команда 9 сезонів виступала у вищій лізі українського чемпіонату (найвище досягнення — шосте місце), тричі виходила до півфіналу Кубка України (2002/2003, 2009/2010, 2011/2012). За команду виступали такі гравці, як Олег Лужний, Анатолій Тимощук, Роман Максимюк, Євген Хачеріді, Марко Девич, Василь Сачко, Папа Гує, Майкон, Майкл Алозі. Матчі команда проводить на стадіоні «Авангард» (12 080 місць).::::::::::::::::читати далі |
Портал:Український спорт/Цей день для українського спорту/квітень
 Чи Ви знаєте...Скільки медалей можуть реально і теоретично здобути українські спортсмени на олімпіаді в Токіо. Детальніше про шанси українських спортсменів на здобуття медалей на Олімпійських ігор 2020 можна дізнатися тут |
| Атлетичні та гімнастичні види спорту Гімна́стика — фізичні вправи, які спочатку виконувалися для зміцнення здоров'я і тренування (назва походить від вигляду, в якому тренувалися чоловіки древньої Греції: gymnos означає оголений).  Спортивна гімнастика Вид спорту чоловіча спортивна гімнастика включає вправи на перекладині, кільцях, брусах, коні, вільні вправи, опорний стрибок. Змагання зі спортивної гімнастики для жінок включають вправи на брусах, колоді, опорний стрибок і вільні вправи. Спортивна гімнастика є олімпійським видом спорту. Гімнастика (від грец. «гімназо» — навчаю, треную) — система тілесних (фізичних) вправ, яка склалася у Давній Греції за багато віків до нашої ери. Метою гімнастики були загальний всебічний фізичний розвиток та самовдосконалення. Іншою версією походження слова гімнастика є від грецького «gumnos» — оголений (як відомо, древні греки займались тілесними вправами оголеними). Крім загальнорозвиваючих і військових вправ, вправ з верхової їзди, плавання, імітаційних та ритуальних танців, гімнастика древніх греків включала і вправи, з яких проводились публічні змагання — біг, стрибки, метання, боротьба, кулачний бій, їзда на колісницях, які, в свою чергу, включалися в програми Олімпійських ігор, що проходили з 776 року до нашої ери по 392 рік н. е. протягом 1168 років.::::::::::::::::читати далі |
Водні види спорту Академі́чне веслува́ння — перегони на човнах, в яких спортсмени сидять спиною вперед, гребки веслами здійснюються за допомогою ніг, спини і рук. Перегони проводяться на морі, ріках, озерах, природних чи штучних каналах. Один з найстаріших олімпійських видів спорту: академічне веслування включене в програму Олімпійських ігр з 1900 року (у жінок з 1976 року). Крім Олімпійських ігр щороку проводяться Чемпіонат світу, Кубок світу, Кубок Націй, Чемпіонат світу серед студентів, Чемпіонат світу серед юнаків. Найбільш поширене і популярне в країнах Західної Європи, Росії, США, Австралії, Нової Зеландії і Румунії..::::::::::::::::читати далі |
Ігрові види спорту  Баскетбо́л (від англ. basket — «кошик» і англ. ball — «м'яч», інші назви: кошикі́вка або коші́вка) — спортивна командна гра з м'ячем, який закидують руками в кільце із сіткою (кошик), закріпленою на щиті на висоті 3 метри 5 сантиметрів (10 футів) над майданчиком. Грають дві команди по 5 осіб на майданчику 28 х 15 м. На коротких сторонах майданчика укріплені на щитах на висоті 305 см «кошики» — металеві кільця діаметром 45 см з мотузяною сіткою без дна. Переможцем визнається команда, якій вдалось більше число разів закинути м'яч у «кошик» супротивників. ::::::::::::::::читати далі |
| Воєнні, бойові та пересувні види спорту Федерація велосипедного спорту України — всеукраїнська громадська організація спортивної спрямованості, яка об'єднує спортсменів, тренерів, суддів, інших фахівців для сприяння розвитку видів велоспорту в Україні та захисту спільних законних інтересів своїх членів. Федерація діє на засадах добровільності, спільності інтересів, рівноправності її учасників, самоврядування, законності та гласності.::::::::::::::::читати далі |
| Зимові види спорту Федерація хокею України (ФХУ) — організація, яка займається проведенням на території України змагань з хокею із шайбою. Заснована у 1992 році, член ІІХФ з 6 травня 1992 року. У країні 7 професіональних клубів, 4003 гравців (607 із них — дорослі), 25 льодових майданчиків, що відповідають Правилам гри в хокей. Найбільша арена — Київський палац спорту (6850 місць). Найсильніші клуби України «Сокіл» (Київ), «Динамо» (Харків), ШВСМ (Київ) виступали у чемпіонатах СРСР, потім «Сокіл» виступав у МХЛ. Перший чемпіонат України у 1992 році розіграли 4 провідні клуби.::::::::::::::::читати далі |
| Списки українських спортсменів Десятки найкращих спортсменів України — щорічне опитування, за результатами якого визначається чільна десятка спортсменів України. Із 2000 року проводить Асоціація спортивних журналістів України, а до того — «Спортивна газета» (до 1965 року — «Радянський спорт»). Уперше докупи десятки за весь період було зібрано в газеті «Український » у грудневому номері за 2009 рік. Опитування «Спортивної газети»1960
|
 Спортивні телепрограми та кіно України«ПроФутбол» — інформаційно-аналітична телепрограма про футбол, яку веде Ігор Циганик на телеканалі 2+2. Програма висвітлює футбольні новини в Україні та частково за її межами. До розмови в студії приєднуються футболісти і тренери. Журналісти програми готують авторські матеріали, які, перш за все, орієнтовані на ексклюзивність. «Профутбол» виходить щонеділі о 21-30 і підводить підсумки футбольного тижня, під час якого відбувається обговорення найгостріших моментів, даються прогнози на майбутнє і проводяться дискусії висококваліфікованих експертів. Дискусію експертів доповнюють коментарі глядачів, отримані через Інтернет..::::::::::::::::читати далі |
Спортивна періодика України Спортивна газета — всеукраїнська спортивна газета, заснована 1934 року. Реєстраційне свідоцтво КВ № 804 від 11 липня 1994 р. Географія розповсюдження: вся Україна. У радянський час — орган Комітету фізичної культурі та спорту при Раді Міністрів УРСР та Українській Республіканські Раді профспілок. У 1934—1964 мала назву «Радянський спорт» (1940—1949 — не виходила). Виходила тричі на тиждень.:::::::::::::::Читати далі |
Це цікаво |
Спортивна література України
|
 Корисні шаблони |
 Нові статті
|
 Вікіпроєкти |
|
This article uses material from the Wikipedia Українська article Портал:Український спорт, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.