Пер-Лаше́з (фр.
Розташований на сході міста, у 20-му муніципальному окрузі. Офіційна назва — Східний цвинтар (фр. Cimetière de l'Est). Це найбільша зелена оаза французької столиці й один з найбільших музеїв надгробної скульптури просто неба площею приблизно 48 гектарів.
Пер-Лашез фр. cimetière du Père-Lachaise | |
---|---|
Монумент «Померлим» на Пер-Лашез | |
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Франція[1][2] |
Розташування | XX округ Парижа[2][1] Quartier du Père-Lachaised |
Власник | municipality of Parisd |
Оператор | municipality of Parisd |
Відкрито | 1804 (вперше згадано:1804) |
Охоронний статус | пам'ятка історії зареєстрованаd[1], пам'ятка історії класифікованаd[1], пам'ятка історії класифікованаd[1], пам'ятка історії зареєстрованаd[1], пам'ятка історії класифікованаd[1], пам'ятка історії класифікованаd[1], пам'ятка історії класифікованаd[1] і site naturel classéd |
Архітектор | Alexandre-Théodore Brongniartd[3] |
Склад | Frédéric Chopin's tombd, Стіна комунарів, Крематорій-колумбарій Пер-Лашезd, Héloïse and Abélard's tombd, Pierre Cartellier's tombd, Tomb of Dantand, François-Joseph Lefebvre's tombd, Georges Guët's tombd, Могила Оскара Вайлдаd, Théodore Barrière's tombd, Richard Wallace's tombd, David Sintzheim's tombd, Allan Kardec's tombd, Anthelme Brillat-Savarin's tombd, Elisabeth Alexandrovna Demidoff's tombd, Louis Visconti's tombd, Edmond About's tombd, Alexandre Aguado's tombd, Luigi Cherubini's tombd, Marchal de Calvi's tombd, Casa-Calvo's tombd, Eugène Gautier's tombd, Piñeyro's tombd, Christophe-Édouard de Malet's tombd, Jean-Louis Greffulhe's tombd, Chapel of the Père-Lachaise Cemeteryd, Monument to the Dead of Père Lachaised, La Fontaine's tombd, Molière's tombd, Paul Baudry's tombd, Delille's tombd, Tombe du Dragond, main gate of the Pere Lachaised, Q22915153? і Q15981016? |
Площа | 43,93 гектар |
Кількість поховань | 75 393[4] |
Адреса: бульвар de Ménilmontant | |
Вебсайт | paris.fr/equipements/cimetiere-du-pere-lachaise-4080 |
| |
На початку своєї історії Пер-Лашез не називався своїм теперішнім ім'ям, а був просто жебрацьким районом з непримітними вулицями. Квартал знаходився на задвірках середньовічного Парижа, на старому пагорбі «Champ l'Evèque». У 1430 році заможний купець побудував тут собі особняк, який згодом перетворився на власність монастиря. Потім земля й Шарронський пагорб, на якому з'явився цвинтар, опинилися у власності ордену єзуїтів, а місцевість зберегла ім'я одного з отців цього ордену Франсуа де ла Шеза (1624–1709), який був духовним наставником і сповідником Людовика XIV. Дружбу короля й ченця орден використовував з корисливою метою, розширюючи та упорядковуючи свої володіння. Чернечий сад з фонтанами, рідкісними рослинами, оранжереєю, гротами і водоспадами перетворився на місце романтичних зустрічей аристократії. Після смерті Людовика орден збанкрутував, а чернечі землі були конфісковані й продані з аукціону. Альтанки, гроти й водоспади було знесено або скопано, а сад переплановано в англійському стилі. На місці єзуїтської обителі було збудовано каплицю.
Ділянку на пагорбі, яка мала площу близько 17 гектарів, біля кварталу Бевіль, де жили переважно нижчі верстви населення, було придбано містом Парижем у приватних власників у 1804 році. Покупці згодом примудрилися навіть продати ділянку під поховання колишнім власникам землі за значно більшу суму, ніж та, що була сплачена за всю територію в цілому.
Спочатку цвинтар розташовувався далеко від тодішніх меж міста й привертав мало клієнтів. Щоб виправити становище, влада й зокрема Ніколя Фрешо, проєктувальник, який зробив значний грошовий пай, вирішили додати Пер-Лашез популярності й перепоховали тут останки Жана де Лафонтена і Мольєра. Потім, у 1817 році, сюди перевезли останки П'єра Абеляра та його учениці Елоїзи. Це принесло свої плоди: до 1824 року кількість постійних «мешканців» Пер-Лашез зросла з кількох десятків до 33 тисяч. Протягом 200 років тут ховали видатних діячів культури, науки й мистецтва, які зробили внесок в історію Франції. Усього на кладовищі поховано понад 1 000 000 осіб, не рахуючи тих, чий прах лежить у колумбарії.
Однією з визначних пам'яток Пер-Лашез стала Стіна комунарів, біля якої в травні 1871 року були розстріляні 147 комунарів Паризької комуни.
Цвинтар є частиною бульвару de Ménilmontant. Станція метро Philippe Auguste лінії № 2 поруч з головним входом. Станція Père Lachaise розташовується на перетинах ліній № 2 і № 3, хоча від станції цвинтар лежить на відстані 500 метрів від бокового входу. Деякі відвідувачі надають перевагу станції Gambetta на лінії № 3, оскільки вхід з цього боку цвинтаря дає їм змогу почати огляд з могили Оскара Вайлда.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пер-Лашез |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Пер-Лашез, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.