Пасифлора велетенська (Passiflora quadrangularis) — деревоподібна ліана роду пасифлора з родини пасифлорові.
Пасифлора велетенська | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Passiflora quadrangularis L., 1753 | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Інші назви «велика гранадила», «гренадина», «пасифлора чотиригранна». Католицькі місіонери XVI ст. в Південній Америці називали його «квіткою страждання», вони вважали, що квітка символізує смерть Христа — чашолистки і пелюстки — це апостоли, корона — терновий вінець, а тичинки — рани.
Це ліана завдовжки 10 -15 м, іноді може сягати 45 м, кучерява навколо опори. Стебла чотирикутної форми. Листки широкі, яйцеподібні або довгасто-яйцеподібні, від 10 до 20 см завдовжки. Цвіте великими, до 12.5 см в діаметрі, ароматними квітками, у формі дзвіноподібної чаші з 5 чашолистками, зеленуватих або червонуватих, зелених відтінків зовні, білого, рожевого або фіолетового всередині, і біло-синьої короною в центрі.
Плід овальний, 10-30 см завдовжки і 8-12 см завширшки, з тонкою жовтою або зеленою шкіркою. Усередині міститься ароматна борошниста, біла або рожева, кисло-солодка м'якоть з відносно великими фіолетово-коричневими насінинами.
М'якоть плоду містить воду, білки, вуглеводи, клітковину, кальцій, фосфор, залізо, вітаміни групи В, А, С, натрій, серотонін.
Невибаглива й легко здатна адаптуватися до нових умов. Проте вона найкраще зростає на сонячних ділянках, оптимальною температурою зростання є +18 вночі і +28 вдень. Полюбляє багаті, добре дреновані слабокислі ґрунти. При підвищенні лужності ґрунту рослина може захворіти, перестати давати плоди й повільно рости.
М'якоть вживають у свіжому вигляді, а також використовують для отримання соку, напоїв, виготовлення желе, начинки для пирогів, алкогольних напоїв. М'якоть стиглих фруктів, зі знятою шкіркою, розрізають і додають разом з папаєю, ананасом і бананом у фруктові салати, приправлені лимоном або соком лайма. Його готують з цукром і їдять як десерт, консервують у сироп, готують цукати.
В Індонезії м'якоть і шкірку їдять разом з цукром. Австралійці додають трохи апельсинового соку і подають з вершками. Незрілі плоди готують на парі або варять і подають як овочі.
Їстівні також бульби цієї рослини, що досягають 4 кг маси і за смаком нагадують батат. Лозу запікають і їдять на Ямайці як замінник ямса.
У тропічних країнах цінують як протицинготний і шлунковий засіб. У Бразилії м'якоть призначають як заспокійливий засіб, щоб зняти нервову напругу, головний біль, астму, діарею, неврастенію та безсоння. Відвар листя є глистогінним засобом. Корінь використовують як блювотний, сечогінний і глистогінний засіб.
Першочергово вирощували у тропічній Америці. Вона росла на Барбадосі та на кількох інших островах Карибського басейну і на Бермудських островах з середини XVIII ст. Поширена від Мексики до Бразилії та Перу.
У XVIII ст. завезена до Малайзії, де вона процвітає як на півночі, і на півдні. У В'єтнамі зростає в південній частині країни. Також вирощують у низинах Індії, Цейлону та Філіппін, у тропічній Африці, в Австралії. У тропічній Австралії рослина здичавіла і пишно росте в джунглях.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Пасифлора велетенська, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.