Осока Дводомна: вид рослин

Вид занесений до Червоних книг України, Польщі, Червоного списку Німеччини. Торфотвірна рослина.

Осока дводомна
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Тонконогоцвіті (Poales)
Родина:	Осокові (Cyperaceae)
Рід:	Осока (Carex)
Вид:	Осока дводомна (C. dioica)
Біноміальна назва
Carex dioica L., 1753

 

 

Трав'яниста рослина 10–40 см заввишки, гемікриптофіт. Кореневище тонке, повзуче. Листки щетинкоподібні (завширшки 1 мм), гладкі, інколи біля верхівки шорсткі.

Нечисленні прямостоячі стебла вкриті невиразними борозенками, вони несуть поодинокі суцвіття-колоски, які, на відміну від інших осок, розташовані на різних особинах (звідси і назва «дводомна»). Як виняток, інколи трапляються рослини з двостатевими колосками, у яких біля основи суцвіття розташовані 1—2 жіночих квітки, а решта є чоловічими.

Чоловічі колоски довгасті або лінійноциліндричні з округло-тупими покривними лусками іржавого кольору, майже без плівчастого краю. Жіночі колоски довгастояйцеподібні, густі, 6—15 мм завдовжки; їхні покривні луски коротші за мішечки, яйцеподібні, темно-бурі, з широким білоплівчастим краєм. Мішечки яйцеподібні, опуклі, з численними жилками, бурі або іржасті, 2,5—3,5 (4,5) мм завдовжки, звужені в короткий, косо зрізаний носик завдовжки 0,8—1,3 мм. Вони розташовані на потовщеній ніжці, у стані повної стиглості спрямовані горизонтально або дещо похилені вниз. Плід — двояко-опуклий, оберненояйцеподібний горішок.

Число хромосом 2n = 52.

Рослина морозостійка, дуже вологолюбна, помірно світлолюбна, віддає перевагу добре обводненим, кислим (рН 4-5) ґрунтам. Зростає на мезотрофних та олігомезотрофних болотах (переважно сфагнових, рідше — осоково-гіпнових), у заболочених розріджених лісах, по заболочених берегах річок та на луках. Може траплятися як на рівнинах, так і в горах на висоті до 2000 м над рівнем моря.

Цвітіння відбувається у квітні-травні. Квіти запилюються вітром. Плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням, яке поширюється птахами і водними течіями, а також вегетативно за допомогою повзучих кореневищ. У природі дає гібриди з осокою Девелла, буріючою, торфовою, попелясто-сірою, їжаковою.

Осока дводомна — типовий представник бореальної флори. Її ареал охоплює Північну, Центральну і, частково, Південну Європу, а також Сибір. На заході зона розповсюдження цього виду доходить до Ісландії, на півночі збігається з межею тундри, на півдні сягає Португалії, деяких районів Середньої Азії, на сході доходить до басейну Єнісея, Алтайських гір та Прибайкалля, де зустрічається рідко.

В Україні ця рослина трапляється переважно у Західному і Малому Поліссі, на Поділлі, у лівобережній частині Лісостепу вздовж Дніпра. У Львівській області зареєстровано 10 місць зростання. Поліські популяції межують з осередками, розташованими у верхів'ях Дніпра на теренах Білорусі.

Господарського значення ця рослина не має, в природі осока дводомна відіграє помітну роль як ґрунтотворна та торфоформуюча рослина.

Головною небезпекою для цього виду є зміна середовища, зокрема осушення боліт з наступним їх залісненням чи перетворенням на пасовища. В Україні осока дводомна охороняється у Шацькому національному природному парку, Рівненському та Черемському заповідниках, пам'ятці природи «Романівське болото».

• Арктическая флора СССР. Вып. III / Сост. Т. В. Егорова, В. В. Петровский, А. И. Толмачёв, В. А. Юрцев; Под ред. А. И. Толмачёва. — Л.: Наука, 1966. — С. 78-79.(рос.)
• Губанов, И. А. и др. 236. Carex dioica L. — Осока двудомная // Иллюстрированный определитель растений Средней России: в 3 т. — М.: Т-во науч. изд. КМК, Ин-т технолог. иссл., 2002. — Т. 1. Папоротники, хвощи, плауны, голосеменные, покрытосеменные (однодольные). — С. 340.(рос.)

Осока дводомна у Червоній книзі України. — Переглянуто 18 травня 2015.