Ніч Ополудні: книга

Книга присвячена опису епохи «Великого терору» в Радянському Союзі, про те, як жорна революції перемелюють і знищують своїх творців, на думку Партії, тих, котрі мали сумнів щодо правильності обраного шляху розвитку держави й руху. У романі держава, де відбуваються події, прямо не називається, а згадується, як країна, де перемогла Революція.

Ніч ополудні
Darkness at Noon
Обкладинка оригінального видання
Форма	роман
Тема	Московський процес
Автор	Артур Кестлер
Мова	німецька мова
Написано	1940
Опубліковано	1941
Країна	Велика Британія і  Угорщина
Опубліковано українською	1991
Переклад	В. Бендер
Попередній твір	Гладіатори
Наступний твір	Прибуття та відбуття

Основний персонаж

Рубашов Микола Залманович — Старий Більшовик, колишній Народний Комісар, бригадний командир під час громадянської війни. Можливо, його образ був створений на основі осіб, засуджених на показових процесах (Каменєва, Зінов'єва або Бухаріна).

Інші персонажі

• слідчий Іванов;
• слідчий Глеткін;
• 402-ий — сусід Рубашова і в'язень зі стажем, можливо, колишній поручик царської армії.

Епізодичні персонажі

• Заяча губа, син професора Кіфера;
• Михайло Богров — «матрос першого революційного броненосця, перший кавалер ордена революції, командувач східно-океанським флотом», особистий друг Рубашова, що зустрівся йому в ув'язненні;
• «Ріп ван Вінкль», 406-ий;
• Селянин (товариш по прогулянці);
• Двірник Василь;
• Віра Василівна, дочка двірника.

Персонажі зі спогадів Рубашова

• Арлова — колишній секретар і коханка Рубашова, заарештована і розстріляна раніше;
• Ріхард;
• «Малютка» Леві;
• Професор Кіфер;
• Барон З.

Персонажі партії

• Старий з «татарською усмішкою» — уособлює Леніна;
• Перший, великий вождь — Диктатор «країни, де перемогла Революція», «вусань з глумливо цинічними очима», теперішній об'єкт культу особи, що втілює Сталіна;
• Бородаті філософи — групове фото Старих Більшовиків, раніше висіло на всіх стінах, а тепер зняте і заборонене.

Інші політики

• «Вусань зі скляним поглядом» — Гітлер.

Головний герой книги — Микола Залманович Рубашов, колишній Народний Комісар, чоловік, старше п'ятдесяти років, заарештований за підозрою в ухилянні від лінії Партії і поміщений у в'язницю, де чекає рішення власної долі. Його образ оснований на низці людей, які стали жертвами московських показних судових процесів і які були особисто відомі автору. Рубашов — це уособлення групи старих більшовиків. Кестлер використовує його образ для дослідження дій старих більшовиків на московських показових процесах 1938 року. Перебуваючи у в'язниці, Рубашов згадує й наново оцінює свою роль у Партії та в боротьбі за досягнення її цілей. Він приходить до висновку, що не вчинив жодних контрреволюційних дій, однак, незважаючи на це, він погоджується, не пручаючись, з тим неминучим кінцем, який на його очікує. Він не сперечається, розуміючи, що до власного арешту він сам точно так само, в руслі встановленої Партією лінії, розправлявся з тими побратимами, які «ухилились». Більше того, незважаючи на неминучість розстрілу, на останньому допиті він погоджується визнати звинувачення в ході відкритого процесу, публічно засудивши себе і будь-яких інших побратимів, які «ухилились», тим самим зігравши останню жертовну роль в інтересах Партії.

У 1932 році Кестлер відвідав Радянський Союз. Бувши, як і багато письменників його часу, прихильником ідей марксизму, Кестлер з натхненням береться за підготовку написання книги про досягнення радянського уряду в післяреволюційні роки. Але, побачивши на власні очі радянську дійсність, він з розчаруванням залишає країну. Через кілька років Кестлер дізнається про процес щодо Каменєва і Зінов'єва. У цей час він перебуває в Іспанії, де бере участь в антифранкістських виступах, внаслідок чого буде арештований. Опинившись на свободі у 1938 році, письменник дізнається, що в Москві зникли відомі німецькі антифашисти, в тому числі брат його дружини. Остаточно зневірившись у сталінському режимі, Кестлер приймає рішення про вихід з Компартії.

Артур Кестлер почав писати роман у 1938 році в Німеччині, а закінчив у Франції 1940 року за місяць до вторгнення німців. 21 вересня 1939 року письменник був заарештований французькою поліцією і направлений у табір для інтернованих осіб у Піренеях. У січні 1940 року Кестлер був звільнений і отримав можливість закінчити роботу над романом. Під час подальших неодноразових обшуків поліції німецький варіант книги був вилучений. Однак зберігся англійський переклад, який був переправлений до Лондону.

Згодом і сам автор перебрався до Великої Британії. Тут Кестлер також на деякий час опинився під арештом як підозрілий іммігрант. Перебуваючи у в'язниці, письменник закінчує роботу над книгою. Роман вийшов ще до звільнення Кестлера.

Роман вийшов у Великій Британії 1941 року і став літературною подією. Джордж Орвелл у критичному нарисі про творчість Артура Кестлера говорить про те, що практично всі роботи письменника зосереджені на московських процесах 30-х років. При цьому автор, очевидно розчарований у постреволюційній Росії, приходить до невтішних висновків про неминуче «моральне падіння» суспільства після революції. Орвелл бачить прототипами головного героя Троцького, Бухаріна і Раковського, або когось із інших представників старих більшовиків, які не підтримують сталінського шляху розвитку. Орвелл високо оцінює значення роману, констатуючи, що в 30-40 роки в середовищі британських письменників не знайшлося нікого, хто міг би створити схожу книгу, що виражає розчарування в Радянському Союзі.

• Джордж Орвелл, А. Кестлер. Ніч ополудні. Скотоферма / Переклад О. Дроздовського та В. Бендера. — Київ: РВО «Заповіт» МГП «Інформ ОТ сервіс», 1991. — 272 с. ISBN 5-7707-1046-2 (e-book версія з сайту Chtyvo.org.ua) (Перевірено 30 квітня 2014)

Роман увійшов до списку 100 найкращих романів XX століття англійською мовою за версією видавництва Modern Library.

• Ніч ополудні у бібліотеці Чтиво