Новоселиця

 

Місто Новоселиця розташоване на лівому березі річки Прут. Через місто пролягають залізнична лінія Чернівці — Ларга та автошлях національного значення Н10 (Чернівці — Кишинів).

Найдавніша письмова згадка про Новоселицю датується 1456 роком.

 

За даними на 1859 рік у власницькому містечку Хотинського повіту Бессарабської губернії (яке належало на той час дворянському роду Стурдза) мешкала 2081 особа (1056 чоловічої та 1025 — жіночої статі), налічувалось 299 домогосподарств, існували 2 православні церкви, 3 єврейських молитовних будинки, митниця, поштова станція, лісова пристань, відбувались щонедільні базари.

Станом на 1886 рік у власницькому містечку, центрі Новоселицької волості, мешкало 1007 осіб, налічувалось 145 дворових господарств, існували православна церква, синагога, 2 молитовних будинки, школа, лазарет, поштова станція, свічний завод, миловарний завод, 3 кожевених заводи, пивоварений завод, 50 лавок, кордон, 4 постоялих двори, 4 винних погреба, відбувались базари. За 3 версти — кордон.

До 1918 року біля Новоселиці знаходився потрійний стик кордонів Російської Імперії, Австро-Угорської Імперії та Румунії, а до незалежності останньої тут сходилися кордони трьох імперій — Російської, Австрійської та Османської.

З 24 серпня 1991 року місто у складі незалежної України.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Новоселицького району, місто увійшло до складу новоутвореного Чернівецького району.

Станом на 1 січня 2022 року населення складало 7399 особи.

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

На території громади діють підприємства харчової і переробної промисловості, виробництва та продажу будівельних матеріалів. Продукція цих підприємств славиться на теренах регіону, України та за її межами. Бюджетоутворюючі підприємства громади та ФОПи: ДП «М'ясо Буковини», ТОВ «Фіорд», ТОВ «ГРІН РЕЙ», ПП «Сікора», ПП «Збиркот», ПП «Ратушенко».                 

• Амброжевич (В'ячеслав) Чеслав — (нар. 29.08.1900, м. Новоселиця — пом. 1954, м. Сібіу, Румунія) — археолог, педагог, доктор природничих наук (1927), професор.
• Балюк Вадим Володимирович (нар. 1991) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Бенджамін Чарльз Грюнберг — американський ботанік і педагог.
• Бойко Олександр Дмитрович — український історик та політолог, професор, доктор політичних наук, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
• Бойко Тихон Максимович — громадський діяч, військовий; сотник Армії УНР.
• Бурлака Сергій Вікторович (1977—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
• Єфтеньєв Руслан Іванович — спортсмен. Майстер спорту СРСР по велоспорту на треку.
• Локтєв Юрій Геннадійович — Майстер спорту по волейболу. Працював тренером волейбольних команд ЦСКА (Москва), молодіжної збірної СРСР.
• Михайло Назарович Марандюк (нар. 17 січня 1949) — шаховий композитор; майстер спорту СРСР (1978), міжнародний гросмейстер з шахової композиції (2004). Інженер-механік
• Хамзін Олександр Резанурович — Спортсмен. Майстер спорту України по самбо.
• Саблук Анна Іванівна (нар. 1947) — письменниця.
• Задорожний Василь Георгійович (нар. 1948) — професор, д.х.н, Майстер спорту СРСР.
• Новицький Віктор Володимирович (нар. 1951) — український математик.
• Загрійчук (Філонюк) Тетяна Анатоліївна (нар. 1984) — українська спортсменка-легкоатлетка. Спеціалізувалася в бігу на довгі дистанції; майстер спорту України міжнародного класу.

• Слобожанське,   Україна
• Йонішкіс,   Литва
• Унгень,   Молдова
• Фалешти,   Молдова
• Гуєдін,   Румунія
• Ботошані,   Румунія
• Жерардмер,   Франція

• Хотинщина
• Бессарабія
• Буковина

• Т. С. Водотика. Новоселиця. // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 481. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Офіційний вебсайт міста Новоселиця.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Йосип Гаврилюк. Новоселиця: Путівник. — Ужгород: Карпати, 1980
• Світлини Новоселиці. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• В. В. Ковтун, А. В. Степаненко. Города Украины: Экономико-статистический справочник. — К.: Вища школа, 1990. — С. 263—264.
• Риндюк Олексій. Новоселиця (1456—2001). Історичний нарис.

Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.