Рада

Колегіальний орган організації (держави, партії, установи) чи сама організація, яка керує або радить. У ряді держав — орган державної влади. На українських теренах історично існували ради монарші (імперські, монарші, князівські, таємні), шляхетські (пани-рада, боярські, сейми), козацькі (січова, генеральна, старшинська, чорна тощо), депутатські ради тощо. Верховна Рада — вищий орган законодавчої влади в Україні. Інші назви — збори, сейм, асамблея, дума, комісія, колегія, комітет, бюро тощо.

Репрезентативний всенародний збір українського населення Галичини у 1848 мав назву Головної Руської Ради, політичне представництво українців Австрії у 1914 називалося Головна Українська Рада. Державно-політичні представництва і найвищі органи влади на українських землях після 1917 прийняли назву Українська Центральна Рада, Українська Національна Рада.

Представництво певних груп населення у 1917 в Києві оформилося як Всеукр. Р. (сел., роб., військ. депутатів), що у грудні 1917 відбули Всеукр. з'їзд Р., підтримавши політику Укр. Центр. Р. Укр. Сел. Спілка партії укр. есерів творила свої Р. у волостях, повітах і на селах у 1918 — 19, як органи місц. влади.

В укр. суспільній і юридичній термінології й далі Р. має значення репрезентативного органу, наприклад, Нац. Р. Укр. Жінок, Укр. Нац. Р. (екзильний політ. центр), Укр. Гол. Визвольна Р. і т. д.

На Закарпатті у 1918 — 19 для вирішення долі цього краю творилися місц. народні Р. з центр. Руською Народною Р. на чолі в Ужгороді. Подібні органи існували серед еміграції в США, наприклад, Амер. Руська Народна Р. (1918). Держ. Народна Р. і Р. Республіки були передбачені у 1920-21 як дорадчі органи влади УНР, виконавчий орган якої звався Р. Народних Міністрів.

Скорочену назву «Рада» більшовики вживали у 1917 — 18 в офіц. документах і публіцистиці на визначення Укр. Центр. Ради. Свою ж владу називали на початку винятково як сов. і її органи — «советы». Щойно від 1919 укр. термін Р. прийнято для визначення сов. органів влади, як також прикметник «радянський», на відміну від «радівський», «радівці», який пов'язувався з Центр. Радою.

З 1920 заг. прищепився укр. термін Р. на визначення советів усіх ступенів, а укр. сов. державі надано назву з 6. 1. 1919 — Укр. Соц. Радянська Республіка. Проте чужими мовами цей термін перекладається рос. словом: Soviet Ukraine, L'Ukraine soviétique і т. д. На Зах. Укр. Землях (до 1945) і на еміграції на означення больш. органів влади в Україні прищепилися більше терміни Совет, совєтський, ніж Рада, радянський.

Державні

• Парламент (найвища законодавча рада) / Верховна рада
  • Парламентський комітет (профільна рада в межах парламенту)
• Міська рада / Районна рада / Повітова рада / Сільська рада / Муніципальна рада
• Таємна рада (про монархові чи голові держави)
• Ради депутатів

Наукові

• Вчена рада
• Наглядова рада
• Екзаменаційна комісія
• Консультативна рада
• Рада директорів

Релігійні

• Рада церков
• Рада єпископів / Синод / Собор
• Парафіяльні збори

• Рада (газета)
• Верховна Рада України
• Верховна Рада Автономної Республіки Крим

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Історія в термінах і поняттях: довідник / За загал. ред. Орлової Т.В. – Вишгород, 2014.

• Рада [Архівовано 4 березня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.