Моде́ст Петро́вич Му́соргський (9 (21) березня 1839(18390321) — 16 (28) березня 1881) — російський композитор, один із членів «Могутньої купки».
Модест Петрович Мусоргський | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 9 (21) березня 1839 |
Місце народження | Карево, Псковська губернія, Російська імперія |
Дата смерті | 16 (28) березня 1881 (42 роки) |
Місце смерті | Санкт-Петербург, Російська імперія[2][…] |
Причина смерті | інфекційне захворювання |
Поховання | Тихвінське кладовищеd |
Роки активності | 1852-1881 |
Громадянство | Російська імперія |
Професії | композитор, піаніст, лібретист, військовослужбовець |
Освіта | Миколаївське кавалерійське училищеd і Петрішулеd |
Інструменти | фортепіано |
Жанр | опера, романси |
Автограф | |
Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Творчість Мусоргського є яскраво національно-вираженою, що відбилося в гармонічних та мелодійних особливостях його музики, зверненні до російського фольклору та національних сюжетів. У своїх найвідоміших операх — «Борис Годунов» та «Хованщина», композиторові вдалося показати невідомі раніше в історії музики обрії за глибиною розкриття образу простого народу.
Модест Петрович Мусоргський народився 9 березня 1839 року в маєтку свого батька, небагатого поміщика, у селі Карево Торопецкого повіту (нині Куньїнського району) на Псковщині. Дитячі роки провів у маєтку батьків; з шести років Мусоргський почав займатися музикою під керівництвом матері. В автобіографії Мусоргський писав:
… ознайомлення з духом народного життя було головним імпульсом музичних імпровізацій до початку ознайомлення ще із самими елементарними правилами гри на фортепіано. |
У 1849 році поступив у Петропавловську школу в Петербурзі, протягом 1852—1856 років вчився у Школі гвардійських підпрапорщиків. Одночасно брав уроки музики в піаніста Антона Герке. У 1852 році виданий перший твір Мусоргського — полька для фортепіано «Підпрапорщик». У 1856—1857 роках він познайомився з Олександром Даргомижським, Володимиром Стасовим і Мілієм Балакиревим, які вплинули на його загальний і музичний розвиток. Під керівництвом Балакирева Мусоргський почав серйозно займатися композицією; вирішивши присвятити себе музиці, в 1858 пішов з військової служби. Наприкінці 1850 — початку 1860-х років Мусоргський написав ряд романсів й інструментальних творів, у яких уже виявилися своєрідні риси його творчої індивідуальності. Протягом 1863—1866 років працював над оперою «Саламбо» за однойменним романом Гюстава Флобера (не завершена), що відзначається драматизмом народно-масових сцен. До середини 1860-х років сформувався світогляд Мусоргського як митця-реаліста, близького ідеям революційних демократів.
Звернувшись до актуальної, соціально загостреної тематики народного життя, він створив пісні й романси на слова Миколи Некрасова, Тараса Шевченка, Олександра Островського й на власні тексти («Калістрат», «Колискова Єремушки», «Спи, засни, селянський син», «Сирітка», «Семінарист», тощо), у яких виявився його дар побутописця, уміння створювати яскраво характерні людські образи. Багатством і соковитістю звукових фарб вирізняється симфонічна картина «Ніч на Лисій горі» (1867 рік), створена за мотивами народних казок і легенд. Сміливим експериментом стала незакінчена опера Мусоргського «Одруження» (на незмінений текст комедії Миколи Гоголя, 1868 рік), вокальні партії якої засновані на безпосередньому відтворенні інтонацій живої розмовної мови.
Всі ці роботи підготували Мусоргського до створення одного з найбільших його творінь — опери «Борис Годунов» (за трагедією Олександра Пушкіна). Першу редакцію опери (1869 рік) не прийняла до постановки дирекція імператорських театрів. Після переробки «Бориса Годунова» поставили у петербурзькому Маріїнському театрі (1874 рік), але з великими скороченнями.
У 1870-х роках Мусоргський працював над грандіозною за задумом «народною музичною драмою» з епохи стрілецьких бунтів кінця XVII століття «Хованщина» (лібрето Мусоргського, почато в 1872 році), ідею якої йому підказав музичний критик Володимир Стасов, і комічною оперою «Сорочинський ярмарок» (за повістю Гоголя, 1874-80 роки). Одночасно створив вокальні цикли «Без сонця» (1874 рік), «Пісні й танці смерті» (1875—1877 роки), сюїту для фортепіано «Картинки з виставки» (1874 рік), тощо.
В останні роки життя Мусоргський переживав тяжку депресію, яку спричинило невизнання його творчості, самітність, побутові та матеріальні труднощі. Він став зловживати алкоголем. Помер він у бідності в Ніколаєвському солдатському шпиталі від бешихи ноги. Незакінчену композитором «Хованщину» завершив після його смерті Микола Римский-Корсаков, «Сорочинський ярмарок» доробили Анатолій Лядов, Цезар Кюї та інші. В 1896 Микола Римський-Корсаков зробив нову редакцію «Бориса Годунова». У радянський час Дмитро Шостакович наново відредагував й оркестрував «Бориса Годунова» й «Хованщину» (1959 рік). Самостійний варіант завершення «Сорочинського ярмарку» належить Віссаріону Шебаліну (1930).
Великий гуманіст, демократ і правдолюбець, Мусоргський прагнув діяльно служити своєю творчістю народові. З величезною силою він відобразив гострі соціальні конфлікти, створив могутні, сповнені драматизму образи повсталого народу, що бореться за свої права. Разом з тим Мусоргський був чуйним психологом, знавцем людської душі. У музичних драмах «Борис Годунов» й «Хованщина» надзвичайно динамічні, барвисті масові народні сцени поєднуються з розмаїтістю індивідуальних характеристик, психологічною глибиною й складністю окремих образів. У сюжетах з минулого Росії Мусоргський шукав відповіді на болючі питання її сучасності. «Минуле в сьогоденні — от моє завдання», — писав він Стасову, працюючи над «Хованщиною». Як геніальний драматург виявив себе Мусоргський й у творах малої форми. Деякі з його пісень являють собою подобу невеликих драматичних сценок, у центрі яких — живий і закінчений людський образ. Вслухаючись в інтонації розмовної мови й у мелодії російської народної пісні, Мусоргський створив глибоко оригінальну, виразну музичну мову, що вирізняється гострою реалістичною характерністю, тонкістю й різноманіттям психологічних відтінків. Творчість його дуже вплинула на багатьох композиторів: Сергія Прокоф'єва, Дмитра Шостаковича, Леоша Яначека, Клода Дебюссі тощо.
|
|
|
|
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мусоргський Модест Петрович |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Мусоргський Модест Петрович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.