Лісопильня

У деревообробній промисловості, тартак відносять до першої групи виробництва — первинна обробка деревини.

 

 

 

 

Словом «тартак» (від пол. tartak < trzeć — «терти») або «трачка» (пол. tracz < trzeć) в первісному значенні цього слова називалася спеціальна конструкція з деревини, козла, на яких проводили поздовжнє розпилювання стовбурів на дошки за допомогою довгих дворучних пилок (відома також як «трацький верстат»). Колоду встановлювали горизонтально на певній висоті над землею і закріплювали з допомогою скоб, потім її розпилювали вздовж два пилярі. Один майстер («трач») під час розпилювання знаходився зверху, другий стояв на землі. В окремих випадках знизу могло бути двоє майстрів (бо вниз тягнути пилку було важче). Якщо колода для розпилювання була груба і важка, то її не ставили на козла, а клали поперек ями, у якій знаходилися «низові» пилярі. Довжина пилки становила 1,7 м (довжина розмаху рук). На колоду перед розпилюванням могла наноситись розмітка обвугленим шнуром. Тирсу на тартаку (трачці) називали «трачинням». У пізніших конструкціях тартак приводився в рух за допомогою водяного млина, через що слово «тартак» стало позначати лісопильний млин.

У 1593 році Корнеліс Корнелісзон (нід. Cornelis Corneliszoon^[nl]) першим отримав патент на механізм тартака. Для урухомлення пилок і механізму подавання лісопильної рами може використовуватися водяний двигун (водяні лісопильні) або механізм вітряка (вітряні лісопильні). Перетворення обертового руху вала на поступальний рух пилок здійснюється за допомогою кривошипно-шатунного механізму.

В Україні перші тартаки — водяні млини з'явилися в XV столітті.. Так у Нових Стрілиськах тартак був вже у 1429 році.

Топонім «тартак» поширений у центральній, західній та північній Україні (села Тартаків, Тартак, урочище Тартак, ставок Тартак в Умані та Лебедині на Черкащині, річка Тартак на Житомирщині, тощо), що свідчить про розвиток деревообробної промисловості на тих теренах, де була деревина. Тартаки найбільше набули поширення у місцевостях де були великі лісові масиви. Так у 1906 році в Галичині діяло 159 зареєстрованих тартаків та 432 незареєстрованих тартаків.

Також від «тартак» походять українські прізвища (Тартаковський, Тартакович тощо).

•  
  Модель водяної лісопильні
•  
  Малюнок водяної лісопильні
•  
  Лісопильня в Гогенемсі, Австрія

• Дворучна пилка
• Стрічкова пилка
• Кругла пилка
• Заготівля лісу
• Сушіння деревини

• Лісопиляння, лісопильне виробництво // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 118. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Словник української мови [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.]