Люцерн

Люцерн
нім. Luzern
Герб Прапор
Країна	Швейцарія[1]
Кантон	Люцерн
Межує з: сусідні адмінодиниці Адлігенсвіль, Ебікон, Крієнс, Мальтерс, Ноєнкірх, Еммен, Горв, Мегген, Еннетбюрген[2], Штансштад[2] ?
Номерний знак	LU
Офіційна мова	німецька
Населення
- повне	82 620 (31 грудня 2020)
Площа
- повна	29.11 км²
Висота
- максимальна	1123 м
- мінімальна	419 м
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Губернатор	Beat Züslid
Вебсайт	stadtluzern.ch
Код BFS	1061
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Люцерн

У місті періодично проводяться міжнародні шахові турніри. Останній був проведений у 1995 році.

Місто розташоване на березі Фірвальдштеттського озера на відстані близько 70 км на схід від Берна. Люцерн має площу 29,1 км², з яких на 47,8% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 27,9% використовуються в сільськогосподарських цілях, 22,3% зайнято лісами, 2% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).

2019 року в місті мешкало 82 257 осіб (+6,2% порівняно з 2010 роком), іноземців було 24,4%. Густота населення становила 2827 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 16,2% — особи молодші 20 років, 64,3% — особи у віці 20—64 років, 19,4% — особи у віці 65 років та старші. Було 41369 помешкань (у середньому 1,9 особи в помешканні). Із загальної кількості 82 060 працюючих 171 був зайнятий в первинному секторі, 7364 — в обробній промисловості, 74 525 — в галузі послуг.

 

«Візитною карткою» Люцерна є вежа Вассертурм і міст Капелльбрюке.

Поруч із залізничним вокзалом знаходиться Центр культури та Конгресів (KKL). Сама будівля, закінчена в 1999 році французьким архітектором Жаном Нувелем, являє собою зразок сучасної архітектури і дизайну. У Центрі, на четвертому поверсі, знаходиться Кунстмузеум — Музей Мистецтва м. Люцерн. Сам Центр, площа і набережна біля нього часто є майданчиком для виставок, концертів, фестивалів.

«Лев, що помирає» (нім. Das Löwendenkmal) — робота данського скульптора Торвальдсена, належить до числа всесвітньо відомих скульптур. Цей пам'ятник був споруджений на честь солдатів швейцарської гвардії, які загинули під час штурму палацу Тюїльрі 10 серпня 1792, захищаючи життя французького короля. Марк Твен описав цей пам'ятник як «найсумнішу та найзворушливішу кам'яну статую у світі».

 

У Люцерні збереглася значна ділянка середньовічної стіни Музеггмауер (спорудженої близько 1400 року, довжиною 870 метрів) з вісьмома високими вежами. Три з них відкриті для відвідування. Годинники однієї з башт мають привілей видзвонювати кожну годину на одну хвилину раніше, ніж усі інші міські годинники. У Швейцарії зараз вже майже не залишилося міст із середньовічними стінами, і в цьому полягає ще одна відмітна риса Люцерна.

Поруч з церквою Єзуїтів розташований Лицарський палац. Спочатку ця ренесансна будівля належала ордену єзуїтів, а з 1804 року стала резиденцією міської адміністрації. Його внутрішній двір з тосканською колонадою — справжній куточок сонячної Італії.

У Люцерні розташований найбільший в Європі музей транспорту.

• Ганс Ерні — відомий живописець та графік з Швейцарії. Уславився стінописами та кольоровими літографіями, картонами для гобеленів, керамічними творами.

• 1935 Люцерн — астероїд, названий на честь міста.
• Люцерн (футбольний клуб)
• Глобальний саміт миру