Костянти́нівка — місто в Україні, адміністративний центр Костянтинівської міської громади в Краматорському районі Донецької області.
Костянтинівка | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Краматорський район | ||||||||
Громада | Костянтинівська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ: | UA14120070010085843 | ||||||||
Засноване | 1870 (154 роки) | ||||||||
Статус міста | з 1932 року | ||||||||
Населення | ▼ 78 179 (1 січня 2022) | ||||||||
Площа | 66,04 км² | ||||||||
Густота населення | 1103,7 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 85100-85129 | ||||||||
Телефонний код | +380-6272 | ||||||||
Координати | 48°31′36″ пн. ш. 37°42′15″ сх. д. / 48.52667° пн. ш. 37.70417° сх. д. 37°42′15″ сх. д. / 48.52667° пн. ш. 37.70417° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 86 м | ||||||||
Водойма | річки Кривий Торець, Грузька | ||||||||
Назва мешканців | костянтинівча́нин, костянтинівча́нка, костянтинівча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Костянтинівка | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 50 км | ||||||||
- залізницею | 65 км | ||||||||
- автошляхами | 55 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 563 км | ||||||||
- залізницею | 680 км | ||||||||
- автошляхами | 570 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 85114, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, 260 | ||||||||
Вебсторінка | Костянтинівська міська військова адміністрація | ||||||||
Міський голова | Рослов Олексій | ||||||||
Костянтинівка у Вікісховищі
|
Звільнене від терористичного підрозділу російських найманців та місцевих колаборантів 5 липня 2014 року в ході проведення АТО силами Національної гвардії України та військовими підрозділами.
17 липня 2020 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи стало частиною Краматорського району.
Відстань до Донецька — 68 км. Площа — 66,04 км². Населення — 78 тис. осіб.
Водні ресурси: річка Кривий Торець (басейн річки Сіверський Донець). Довжина — 88,36 км, площа водостоку — 1590 км² , заболоченість 0,2 %. Клебан-Бицьке водосховище площею 520 га, 9 водойм та 43 ставки. Земельний фонд Костянтинівки — 6,598 тис. га. Корисні копалини — глини та пісок.
Місто розташоване в північній частині Донецької області на річці Кривий Торець. У місті річка Грузька впадає у Кривий Торець. Місто являє собою залізничний вузол. Відстань до Донецька: по автодорогах — 55 км, залізницею — 65 км. Відстань до Києва: по автодорогах — 750 км, залізницею — 778 км. Після одного з фільмів Корнія Грицюка, залізничний рейс «Київ — Костянтинівка» став неформально називатися «Київ — Війна».
Археологічні дослідження в Костянтинівському районі показали, що заселення краю почалося в епоху раннього палеоліту, 150 000—100 000 років тому.
З часів набігу кримських татар 1769 року з'являється згадка, що на території Костянтинівського району перебувало Військо Запорозьке.
Найстаріший район міста — Новоселівка, колишнє селище, що існувало задовго до заснування Костянтинівки.
На карті Катеринославського намісництва 1792 року видання нанесена поштова станція з назвою Торецька (при річці Кривий Торець), яка була розташована в районі нинішнього південного шляхопроводу.
На території сучасної Костянтинівки в 1812 році на землі, придбаній у бахмутського купця Четверикова, поміщик Пантелеймон Номікосов заснував село Сантуринівку. Ця земля була заселена двадцятьма родинами кріпаків, купленими в Корочанському уїзді Курської губернії. У середині XIX століття на успадкованій сином поміщика землі виникло село Костянтинівка, назване по імені власника. До 1859 року в Костянтинівці проживало 29 осіб, в Сантуринівці — 280, в Новоселівці (старовинне селище, приєднане до сучасної Костянтинівки) — 456.
У 1926 році Костянтинівка набула статусу селища міського типу. З 1932 року стала містом обласного підпорядкування.
З 1931 по 2016 рік у місті працював трамвай.
З 28-29 жовтня 1941 до 6 вересня 1943 місто було під контролем Німеччини.
У 1967 році було відкрито міський краєзнавчий музей.
В ході подій Російсько-української війни, з 28 квітня 2014 по 5 липня 2014 року озброєний терористичний підрозділ російських найманців «Славянский батальон» захопив адміністративні будівлі міста і утримував Костянтинівку під своєю окупацією.
5 липня 2014 року в ході проведення Антитерористичної операції сили Національної гвардії України та військові підрозділи Збройних сил України звільнили місто від російських найманців та їхніх місцевих колаборантів. 21 липня 2014-го при обстрілі терористами Костянтинівки на блокпосту загинув старший лейтенант Григорій Терехов.
В середині вересня 2014 року в місті було повалено пам'ятник Леніну.
14 жовтня 2015 року на Покрову Пресвятої Богородиці в Костянтинівці у храмі УПЦ КП відбулася перша святкова літургія.
У вересні 2016 року російськомовна гімназія у Костянтинівці перейшла на українську мову навчання.
Під час повномасштабного російського вторгнення, 24 січня 2023 року російські війська обстріляли район Костянтинівки біля одного з ринків, тоді щонайменше 4 мирних мешканців поранили, з них двоє — діти.
Вранці 28 січня 2023 року російські загарбники обстріляли центр міста ракетами від С-300. Внаслідок обстрілу 3 загиблих, 14 поранених. Були пошкоджені багатоквартирні будинки, готель, гаражі, автомобілі.
Вночі 24 березня 2023 Костянтинівка потерпала від ракетного обстрілу. Одна з ракет влучила в одноповерхову будівлю, в якій функціонував Пункт незламності. Три людини загинули, дві людини отримали поранення, одну людину врятували з-під завалів.
Вранці 2 квітня 2023 російські війська вдарили по центру міста — щонайменше шестеро людей загинули, восьмеро поранені.
13 травня 2023 року російські окупанти атакували Костянтинівку з реактивної системи залпового вогню «Смерч». Внаслідок обстрілу 2 людини загинули та 11 отримали поранення.
14 червня 2023 року, о 02:45, російські окупанти обстріляли місто артилерією та ракетами, а о 05:08 вдарили ракетою "Х-22". Є загибла людина та поранений житель.
17 червня 2023 року, близько 10:20, окупанти здійснили чергову атаку. Внаслідок влучання снарядів по приватному сектору зазнала поранень 9-річна дівчинка. У неї діагностовано закриті травми грудної клітини і живота, відкритий перелом плеча, рвані рани ніг і множинні садна тіла, — йдеться у повідомленні Офісу генерального прокурора.
6 вересня 2023 року, близько 14:00, російські окупанти завдали ракетного удару по одному з ринків у центрі міста. Дотла згоріли легкові автомобілі, 8 торговельних об'єктів та пошкоджено 28 магазинів, лінії електропередач, адміністративна будівля та два п'ятиповерхових житлових будинків. Тип озброєння, з якого було завдано удару, встановлено фахівцями: з балістичного оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер». Внаслідок атаки 17 осіб загинули та 32 особи поранені. Переважна більшість загиблих були цивільними особами. Цей ракетний удар став найбільшим в історії міста за кількістю жертв. Символічно, що російські окупанти влаштували теракт у 80-ту річницю звільнення Костянтинівки від нацистських загарбників.
Вночі 25 лютого 2024 року російські війська завдали удару по залізничному вокзалу, ймовірно, з використанням КАБ-250. Від вибуху отримала поранення жінка 75 років. На момент атаки вона перебувала у власній оселі, яка опинилася в зоні ураження ворожого озброєння. Також через обстріли з РСЗВ та ракетні обстріли понівечені храм, 2 приватних і 12 багатоквартирних будинків, 21 магазин, 19 торговельних павільйонів, три заклади освіти, 2 адмінбудівлі, пошта, кіоск.
За даними перепису 2001 року населення міста становило 94 886 осіб, із них 20,98 % зазначили рідною мову українську, 78,06 % — російську, 0,50 % — вірменську, 0,06 % — білоруську, 0,02 % — молдовську, 0,01 % — болгарську, а також грецьку, польську, німецьку, гагаузьку, циганську, угорську та єврейську мови.
Національний склад населення за переписом 2001 року
чисельність | частка, % | |
українці | 56 226 | 59,3 |
росіяни | 35 762 | 37,7 |
вірмени | 906 | 1,0 |
білоруси | 485 | 0,5 |
азербайджанці | 248 | 0,3 |
євреї | 186 | 0,2 |
Динаміка чисельності населення Костянтинівки | |
---|---|
рік | населення, тис. мешк. |
1859 | 0,029 |
1923 | 10,9 |
1926 | 25,4 |
1931 | 57,5 |
1937 | 91,4 |
1939 | 95,8 |
1956 | 90 |
1959 | 88,7 |
1961 | 93 |
1962 | 94 |
1968 | 104 |
1970 | 105,4 |
1977 | 111 |
1979 | 112 |
1981 | 114 |
1986 | 114 |
1987 | 115 |
1989 | 108 |
1994 | 105,4 |
1998 | 98,3 |
2001 | 95,1 |
2004 | 90,0 |
2005 | 88,3 |
2009 | 81,4 |
2011 | 79,1 |
2014 | 76,1 |
2021 | 78,1 |
Костянтинівка — центр кольорової металургії, хімічної промисловості. Найбільш відомі підприємства — склозавод і завод «Автоскло», вогнетривкий завод, завод високовольтного обладнання, кондитерська компанія «Конті» тощо.
Важливе значення в новітній історії міста має 90-й окремий аеромобільний батальйон імені Героя України старшого лейтенанта Івана Зубкова. Батальйон що брав участь в боях за Донецький аеропорт та стояв на обороні пунктів Піски, Зайцеве, Опитне, Водяне, Славне дислокується в Костянтинівці і є головним щитом міста від нових терористичних загроз.
У місті видається регіональна газета «Знамя индустрии» та найперша (з 1990 р.) незалежна приватна газета в Донецькій області «Провінція».
Очільники міського виконавчого комітету
Міські голови
У місті Костянтинівка Донецької області на обліку перебуває 35 пам'яток історії та монументального мистецтва.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Костянтинівка, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.