Оперативно-тактична ракетна зброя — «зброя стримування» в локальних конфліктах.
За своїми тактико-технічними даними займає проміжне місце між тактичними та стратегічними ракетами.
22 країни мають або можуть виробляти балістичні ракети. Активно розвивають програми створення оперативно-тактичних ракет Індія, Пакистан, Ізраїль, Бразилія, Аргентина, Іран, Китай (КНР), Північна (КНДР) і Південна Корея, Японія та Єгипет.
Цей розділ не містить посилань на джерела. (січень 2018) |
Сучасний оперативно-тактичний ракетний комплекс має дальність у кількасот кілометрів, значну масу боєголовки (150 — 500 кг) та високу точність (від кількох до кількох десятків метрів). Такі характеристики роблять його потужним джерелом ураження цілей в глибокому тилу супротивника.
Спектр цілей дуже широкий:
Така зброя може бути стратегічною для невеликих країн і ефективною зброєю стримування в локальних конфліктах.
Якщо в разі можливого збройного конфлікту супротивник матиме велику перевагу в повітрі в зоні конфлікту, можливість ефективного використання авіації для ударів по наземних цілях в тилу супротивника буде дуже і дуже сумнівною.
Оперативно-тактичний ракетний комплекс для таких ударів має великі переваги:
Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Частина інформації в цій статті застаріла. (жовтень 2016) |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Оперативно-тактична ракетна зброя, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.