Досліди на тваринах (також випробування in vivo)— використання тварин в різних експериментах, метою яких є контроль змінних, які впливають на поведінку або біологічну систему, що вивчається.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Цей підхід можна протиставити польовим дослідженням, в яких за тваринами спостерігають у їхньому природному середовищі або ареалах. Експериментальні дослідження на тваринах зазвичай проводяться в університетах, медичних закладах, фармацевтичних компаніях, оборонних установах та комерційних установах, які надають послуги з тестування на тваринах для промисловості. Підраховано, що щорічно у світі використовується 50—100 мільйонів хребетних тварин. Попри виняткову важливість безхребетних для ряду широкого спектра експериментів (див. «Модельний організм»), їх використання жодним чином не контролюється, а облік їхньої кількості не ведеться. Більшість тварин після дослідів просто присипляються Багато лабораторних тварин спеціально розводять, проте деяких ловлять в дикому середовищі[джерело?] або купують на аукціонах[джерело?] і в притулках.[джерело?]
Шимпанзе Енос перед польотом в капсулі космічного корабля Меркурій-Атлас 5[en], 1961 рік | |
Опис | Щорічно в дослідах використовують від 50 до 100 млн хребетних. |
---|---|
Тематика | Досліди на тваринах, наука, медицина, права тварин, етика. |
Терміни випробування на тваринах, експерименти на тваринах, дослідження на тваринах, тестування в природних умовах, і вівісекції мають подібні денотації, але різні конотації. Буквально, «вівісекція» означає «різати» живу тварину, й історично відноситься тільки до експериментів, у яких відбувається розтин живих тварин. Термін іноді використовується для принизливого ставлення до будь-якого експерименту з використанням живих тварин; наприклад, енциклопедичний словник визначає «вівісекції», як: «Операції на живих тваринах для експериментальних, а не лікувальних цілях, у ширшому сенсі, всі експерименти на живих тваринах», хоча словники вказують, що ширше визначення «використовується тільки людьми, які виступають проти такої роботи». Слово має негативний відтінок, маючи на увазі тортури, страждання і смерть. Слово «вівісекція» вибирають ті, на відміну від цього дослідження, в той час, як науковці, як правило, використовують термін «експерименти на тваринах».
Найбільш ранні згадки про досліди на тваринах зустрічаються в працях Стародавньої Греції у II-му та IV-му століттях до нашої ери. Арістотель та Ерасистрат були одними з перших, хто проводив експерименти на живих тваринах. Клавдій Гален, — грецький лікар, хірург і філософ римської доби, а також відомий як «батько вівісекції», проводив розтини свиней і кіз. Ібн Зухр[en], арабський лікар XII століття Аль-Андалус, який також практикував розтин тварин, впровадив випробування на тваринах як експериментальний метод тестування хірургічних процедур перед їхнім застосуванням у хворих людей.
Тварини неодноразово використовувалися протягом всієї історії медико-біологічних досліджень. У 1880-х роках, Луї Пастер переконливо довів «теорію мікробної медицини» («Патогенна теорія медицини», яка передбачає, що мікроорганізми є причиною багатьох захворювань), штучно спричинивши сибірку у вівці. У тих же роках Роберт Кох заражав мишей і морських свинок сибіркою і туберкульозом. У 1890-х роках, Іван Павлов використовував собак для опису умовного рефлексу. Під час Першої світової війни, німецькі агенти заражали сибіркою овець, які прямували до Російської імперії, та робили щеплення сапу мулам і коням французької кавалерії. Інсулін був вперше виділений від собак у 1922 році й зробив революцію в лікуванні цукрового діабету. 3 листопада 1957 року собака Лайка перша з багатьох інших тварин побувала на орбіті Землі. У 1970-х роках з використанням броненосців були розроблені антибіотики та вакцини проти лепри (прокази). У 1974 році Рудольф Яніш[en] створив першого генетично модифікованого ссавця, інтегрувавши ДНК з вірусу SV40 в геном миші. Ще один прорив у генетиці був зроблений у 1996 році, коли народилася овечка Доллі (перше клонування із соматичної клітини ссавця).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Досліди на тваринах |
Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Досліди на тваринах, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.