Дефля́ція (лат.
Простими словами, дефляція - це підвищення купівельної спроможності національної валюти.[1] [Архівовано 9 червня 2021 у Wayback Machine.]
Приклад: ви робите покупки приблизно однакового асортименту на 400 грн. в день, через місяць той-таки споживчий кошик обходиться вам в 380 грн., ще через місяць - 360 грн. Висновок: купівельна спроможність грошей збільшилася, ціни знизилися, тобто економічні агенти збільшили своє багатство.
Дефляцією супроводжується тривале економічне зростання вільної ринкової економіки за умов золотого стандарту (використання грошей, забезпечених золотом).
Протилежним явищем до дефляції є інфляція - зростання загального рівня цін за умов використання в економіці фіатних (не забезпечених золотом) грошей.
Здебільшого досвід дефляції в західних економіках завдає шкоди - дефляція була пов’язана із падінням темпів економічного зростання та вищим рівнем безробіття. Однак можливий інший тип дефляції - від швидкого підвищення продуктивності; тоді дефляція може відповідати вищим темпам економічного зростання.[[Файл:Типи_дефляції.webp|центр|542x542px|https://www.economicshelp.org/blog/13365/inflation/types-of-deflation/ [Архівовано 9 червня 2021 у Wayback Machine.]]]
Дефляція, спричинена падінням попиту (Рис.1.)
Якщо ми маємо «погану» дефляцію - падіння цін, спричинене слабким попитом, тоді фірми спостерігатимуть зниження прибутковості. За таких обставин фірми не будуть збільшувати заробітну плату, а намагатимуться скоротити заробітну плату. Крім того, якщо фірми не можуть скоротити номінальну заробітну плату, ми можемо спостерігати зростання безробіття (поєднання реального безробіття та безробіття з дефіцитом попиту).
Отже, у цьому сценарії зниження заробітної плати / вищого рівня безробіття падіння цін буде недостатнім для стимулювання витрат та більшого споживання. Натомість люди будуть схильні до ризику, намагаючись заощадити і чекаючи подальшого зниження цін.
Дефляція, спричинена меншими витратами "хороша дефляція" (Рис.2.)
Якщо ми маємо "хорошу" дефляцію - через велике збільшення продуктивності праці, зниження витрат, - то теоретично фірми зможуть платити за реальне збільшення заробітної плати. При такому типі дефляції ми спостерігаємо нижчі ціни, але також вищий обсяг виробництва, вищу продуктивність, вищий прибуток - і, сподіваємось, більшу реальну заробітну плату. Якщо споживачі бачать нижчі ціни, але у них зростають реальні доходи, тоді ви очікуєте більших витрат, оскільки вони матимуть гроші, щоб придбати ці дешевші товари. Падіння собівартості продукції призводить до зниження цін для споживачів, але випуск збільшується.
Дефляція може бути наслідком позитивних процесів в економіці, але це трапляється досить рідко і, як правило, виражається дуже незначними кількісними характеристиками. Зниження цін в цьому випадку обумовлено:
Дефляція, обумовлена причинами розбалансованості економіки , більш висока за кількісними показниками, і тягне за собою негативні наслідки (детальніше про це - в наступному розділі статті). В цьому випадку причинами дефляції є:
До позитивних моментів можна лише віднести тимчасову короткострокову ейфорію від зниження цін на товари і послуги.
Зниження загального рівня цін (дефляція) внаслідок конкуренції між виробниками та використанням забезпечених грошових засобів розглядається як позитивне явище представниками Австрійської школи економіки.
Дефляція не пов'язана із загальним зниженням цін, а виникає у відповідь на скорочення сукупного багатства, яке викликане (фідуціарним) збільшенням грошової маси. Дефляція — це завжди хороша новина, оскільки вона є відповіддю на ліквідацію різних видів діяльності, які ведуть до ерозії створення багатства. ... Тоді як інфляція послаблює процес створення багатства, дефляція зрештою посилює його.
Американський економіст Австрійської школи Джозеф Салерно так описує зв'язок дефляції та виористання золотого стандарту:
Історично склалося так, що природною тенденцією в індустріальній ринковій економіці при використанні товарних грошей, таких як золото, було постійне зниження загальних цін, оскільки безперервне накопичення капіталу та прогрес у промислових технологіях призводили до постійного збільшення пропозиції товарів. Таким чином, протягом усього XIX століття і аж до Першої світової війни у промислово розвинених країнах переважала легка дефляція, оскільки швидке зростання пропозиції товарів випереджало повільне зростання грошової маси, яке відбувалося в умовах класичного золотого стандарту. Наприклад, у США з 1880 по 1896 рік рівень оптових цін упав приблизно на 30 відсотків, або на 1,75% на рік, тоді як реальний дохід зріс приблизно на 85 відсотків, або близько 5% на рік.
Перерахуємо актуальні методи боротьби з дефляцією в рамках монетарної політики держави. Суть методів:
Такі підходи, як "боротьба з дефляцією", характерні лише для економістів кейнсіанських поглядів, орієнтованих виключно на короткострокові цілі економічної політики.
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Дефляція (економіка), which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.