Горгонейо́н (дав.-гр.
ч. Γοργόνεια — «належний горгоні») — маска-талісман, оберіг з зображенням голови чи обличчя горгони Медузи, котрим в період античності декорували споруди, твори декоративно-ужиткового мистецтва (також зброю і монети) з метою відлякування негараздів.
Горгонейон | |
Зображує | Горгони |
---|---|
Горгонейон у Вікісховищі |
За версією Павсанія — горгона Медуза була дочкою Форка, царського роду. По смерти батька вона царювала над власним народом, що мешкав навколо озера Тритоніди, полювала разом з ними чи воювала з сусідами. В часи війни з вояками Персея її підступно вбили. Дивним чином збереглася краса її обличчя навіть після смерти. Персей, вражений цією красою, в найкращих традиціях вояків — відрубав голову Горгони і привіз її грекам.
За версією Аполлодора, викладеної в «Міфологічній бібліотеці», на заході жили три сестри горгони Евріала, Стено та Медуза. Смертною була лише Медуза. Герой і вояк Персей відрубав її голову зі зміями замість волосся і подарував богині Афіні. Та прикрасила головою Медузи власну егіду, бо голова мала значну магічну властивість : вороги перетворювались на камінь, якщо дивились на обличчя горгони Медузи. Так її голова стала ще одним атрибутом шанованої грецької богині.
Ставлення до змій було подвійним — їх боялися, водночас вони атрибут шанованої Афіни, богині розсудливості і мудрості. В добу архаїки боязке ставлення до змій переносили на і Медузу, яка тоді сприймалася чудовиськом. Пам'ять про магічні властивості голови зі зміями замість волосся і сприяла перенесенню образу горгони Медузи на споруди, на посуд, на зброю.
Точної дати початку використання цього образу поки що не встановлено. Схоже жіноче обличчя, спотворене гримасою, знайшли в Кносі на острові Крит і датують 1500—1450 г. до н. е. Знали подібний образ і фініційці, сусіди греків. Зазвичай горгонейони доби архаїки — симетричне зображення жіночого обличчя c виряченими очима, широким пласким носом. Рот горгоны відкритий, добре видно страшні зуби і висунутий язик. Замість волосся — змії. Найдавніші горгонейони в мистецтві Стародревньої Греції знайдені на розкопках в Тірінфі, їх датують 700 роком до н. е. З часом горгонейони частіше з'являються на протокоринфських та інших артефактах. Одне з ранніх зображень голови горгони знайдено на глиняній метопі храму Аполлона в Термосі (бл. 625 року до н. е.). В скульптурі вперше знайшли на педименті храму Афіни в Кекірі (бл. 590 року до н. е.)
З доби архаїки посуд і культові речі, упряж для коней, обладунки вояків прикрашають горгонейонами. Частка речей з зображеннями горгони Медузи різного щаблю довершеності приходить в Північне і Східне Причорномор'я з Іонії, Аттики та інших мистецьких центрів Стародавньої Греції. Розпочалося масове виготовлення золотих бляшок і фаларів з зображенням горгонейонів і в місцевих ювелірних майстернях Пантікапея. Частка цієї ювелірної продукції призначалася тільки для номадів чи скіфів.
В розкопаних скіфських курганах знайдена велика кількість бронзових і визолочених речей з горгонейонами (II и IV Семибратні кургани, датовані 5 століттям до н. е., в курганах навколо Німфея. За висновками, ці вироби привезені з Аттики). Курган Куль-Оба подарував науковцям золоту фіалу, а станиця Єлизаветинська — бронзовий обладунок-нагрудник з зображенням горгони Медузи рідкісного зразка. На пошкодженому обладунку добре збереглося обличчя горгони, що орієнтоване ще на архаїчні зразки. Обличчя симетричне, з розкритого рота стирчать зуби і язик, вуха прикрашені сережками з пірамідальними підвісками. Шия прикрашена масивним намистом, несподіваним на обладунку вояка. Волосся на голові укладене в хвилясту зачіску, з якої загрозливо піднялися чотири пари бородатих змій, добре відомих за розписами на давньогрецьких керамічних вазах. Медуза водночас красива і страхітлива, а її образ не зустрічається на інших іконографічних типах. Рельєфне зображення горгони Медузи дійшло до нашого часу з пошкодженнями (пропав низ нагрудника, частка правого ока Горгони, частина зачіски ліворуч і верх обладунка з рослинним орнаментом). Але горгонейон відносять до шедеврів давньогрецького мистецтва, створеного в столичній, а не провінційній майстерні.
Зображення горгонейонів наслідувала і культура Стародавнього Риму. Їх можна зустріти на мармурових саркофагах аристократів, на обладунках римських імператорів тощо. В Помпеях кільця вхідних дверей часто мали вигляд обличчя Медузи Горгони, вважалося, що вона жене геть від житла негаразди.
Міф про горогону Медузу і героя Персея увійшов в культуру Європи з доби архаїки і поріднився з нею на декілька століть. Сюжет присутній в теракотових виробах і в чорнофігурному вазопису, в ювелірних виробах, на обладунках вояків (нагрудники, поножі) і в надгробках провінційних майстерень. Сюжети міфу підхопили художники 17 століття і митці (скульптори, декоратори, художники)19 го. Горгонейони втрачали магічну властивість відлякувати демонів зла і ставали звичним декоративним мотивом в різьбі, в ливарних виробах, в ліпленні.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Горгонейон |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Горгонейон, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.