Геліоцентри́зм або Геліоцентри́чна систе́ма сві́ту (від грец.
планети і зокрема Земля. Протилежне вчення — геоцентризм.
Окремі висловлювання на користь цієї системи містяться у давньогрецького мислителя Аристарха Самоського, середньовічного французького природознавця Орезма, німецького філософа-кардинала пізнього Середньовіччя Миколи Кузанського та інших.
Справжнім творцем геліоцентричної картини світу є Миколай Коперник, який на початку XVI ст. у своїй праці «Про обертання небесних сфер» (лат. De revolutionibus orbium coelestium) (вид. 1543) математично обґрунтував ідею про рух Землі та інших планет навколо Сонця, визначив послідовність розташування планет, обчислив їх відносну віддаленість від Сонця тощо.
Вчення Коперника мало велике значення у розвитку природознавства, його ідеї були розвинуті надалі у працях Джордано Бруно, Галілео Галілея, Й. Кеплера, Ісаака Ньютона та інших. Зокрема, Коперниківську систему було уточнено: Сонце розташоване у центрі не всього Всесвіту, а лише Сонячної системи.
Боротьба вчених за перемогу геліоцентризму, на противагу панівної у Середньовіччі ідеї геоцентризму, означала прогрес науки Нового часу в цілому, зумовила її подальший розвиток.
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Геліоцентризм, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.