Ганс Гольбейн Молодший

Найзнаменитіший представник родини Гольбейнів.

Ганс Гольбейн Молодший
Hans Holbein der Jüngere
Автопортрет, 1542, Галерея Уффіці
Народження	1497(1497) Аугсбург
Смерть	1543(1543)
	Лондон (чума)
Національність	Німеччина
Країна	Німеччина  Швейцарія
Жанр	живопис, малюнок
Діяльність	художник, художник-гравер, ілюстратор, митець-портретист, рисувальник, exlibrist
Напрямок	німецьке Відродження і Північне Відродження[1]
Твори	Посланці, Madonna enthroned with child and two figuresd, Darmstadt Madonnad і Мертвий Христос у труніd
Батько	Ганс Гольбайн старший
Діти	Philipp Holbein Id
Брати, сестри	Ambrosius Holbeind[2]
Родичі	Sigmund Holbeind
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей Ґетті, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Ашмолеан музей, Роттердамський муніципальний архівd[3][4], Колекція Фріка[5], Музей мистецтва Метрополітен, Королівський музей витончених мистецтв, Національна портретна галерея (Лондон)[6], Художній музей Базеля, Галерея Уффіці, Національні галереї Шотландіїd, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, Музей мистецтв Толедо, Берлінська картинна галерея, Музей Ізабелли Стюарт Гарднер, Художній музей, Національна галерея, Галерея мистецтв Вокера, Національна галерея Шотландії, Мауріцгейс, Державні художні зібрання Дрездена, Музей історії мистецтв, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Музей мистецтв Індіанаполіса, Денверський художній музей, Баварські державні колекції картинd, Rijksmuseum Twenthed, Художня галерея Єльського університету, Королівські музеї витончених мистецтв[7], Національний музей образотворчого мистецтва[8], Смітсонівський музей американського мистецтва[9], Royal Collections of the Netherlandsd[10], Landesmuseum Hannoverd, Музей герцога Антона Ульріха, Музей мистецтва Сан-Паулу, Музей Фіцвільяма, Детройтський інститут мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Єльський центр британського мистецтваd, Музей Конде, Музей фюрера, Музей мистецтв Кімбеллаd, Музей Нортона Саймона, Національна бібліотека Уельсу, Audley End Housed, Schloss Ambras Innsbruckd, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Зібрання Воллеса, Музей Вікторії та Альберта, Гравюрний кабінет (Берлін), Британський музей, Picker Art Galleryd, Національна галерея старовинного мистецтва, Compton Verney Art Galleryd, Royal Armouries Leedsd, Chiswick Housed, Upton Housed, Brighton Museum & Art Galleryd, Abbot Hall Art Galleryd, Holburne Museumd, paintings collection of Musée des beaux-arts de Chartresd і Print Collectiond[11]
Ганс Гольбейн Молодший у Вікісховищі

Народився в Аугсбурзі (Німеччина), навчався живопису в свого батька — Ганса Гольбейна старшого. Перебував під впливом Ганса Буркмайра.

Перший Базельський період (1515—1525)

Пізніше з братом Амброзіусом Гольбейном переселився у Базель (Швейцарія), де брати два роки працювали в майстерні Г. Гербстера. У місті Гольбайн познайомився з герцогом де Сольє Шарль де Сольє та з багатьма гуманістами і науковцями цього періоду, у тому числі з Еразмом Роттердамським. На прохання останнього ілюстрував його роботу — «Похвала глупоті» видання 1514 року 82-ма малюнками. Гольбейн ілюстрував також інші книги, брав участь у створенні німецького перекладу Біблії Мартіна Лютера. Як і його батько, створював вітражі й писав портрети.

 

У цей час матеріальне становище Гольбейна було, мабуть, поганим: написана ним вивіска шкільного вчителя в Базелі доводить, що він не відмовлявся і від ремісничих робіт. У тому ж 1516 році він написав портрет бургомістра Меєра і його дружини, а також живописця Ганса Гербстера, в наступному році — фрески всередині та на зовнішніх стінах будинку Гертенштейна в Люцерні. Після повернення восени 1519 року в Базель, багато працював над декоруванням зовнішніх фасадів, перетворюючи таким чином скромні приватні будинки у чудові палаци, прикрашені колонами та фігурами.

Найважливіші твори базельського періоду Гольбейна: портрет юриста Боніфація Амербаха; 10 картин пристрастей Господніх; фрески в новій ратуші, органні дверцята в місцевому соборі, вівтарні стулки для Фрайбурзького собору, зображення Різдва Христового та Поклоніння волхвів; «Мадонна зі святими» для м. Золотурн; нарешті, знаменита «Мадонна сімейства Меєр».

До цього ж часу відносяться портрети Еразма Роттердамського, Доротеї Оффенбург у вигляді Лаїси Коринфської та Венери (1526), а також малюнки до Старого Завіту (91 аркушів) і «Танець Смерті» (58 аркушів), вигравійовані на дереві Лютцельбургером.

Перший англійський період (1526-28)

1526 року Гольбейн залишив Базель, оскільки через Реформацію йому стало важко знаходити заробіток. В Англії він гостинно був прийнятий Томасом Мором, якому Еразм написав рекомендаційного листа. Підкоряючись смаку, що панував тоді в Англії, він за весь час свого перебування писав виключно портрети; зокрема портрети Мора та його родини, архієпископа Кентерберійського, астронома Кратцера, Годсельва, тощо.

Другий Базельський період (1529-31)

Після повернення до Базеля у 1528 року Гольбайн закінчив фрески в залі ратуші (1530, сцени зі Старого Заповіту) і написав декілька портретів.

Другий англійський період (1532—1543)

1532 року релігійні смути і перемога в Швейцарії іконоборчої партії змусили Гольбайна знову покинути Базель і вирушити до Англії, де він написав багато портретів, що знаходяться нині в Берліні, Віндзорі, Гаазі, Брауншвейгу і Відні. З нагоди урочистого в'їзду Анни Болейн в 1533 році до Лондону він влаштував за дорученням ганзейських купців вуличну декорацію, що зображувала Парнас, а в їхньому цеховому залі написав картину «Апофеоз багатства і бідності». До того часу відносяться його портрети золотих справ майстра Томаса Моретті (Дрезден), сера Ричарда Соутвеля (в галереї Уффіці у Флоренції), Томаса Ваєта і його друга (у Лонгфордкастлі) та ін, а також полотно «Колесо Фортуни». Згодом йому вдалося стати придворним живописцем короля Генріха VIII.

 

Робота для Тюдорівського двору

 

Крім роботи портретистом, Гольбайн створював ескізи придворних облачень монарха.

До нас дійшло декілька Гольбайнівських портретів Генріха VIII, королеви Джейн Сеймур (Портрет Джейн Сеймур, королеви Англії (1536)), Едуарда VI, герцога Норфолка і т. д. За дорученням короля Гольбайн двічі їздив на континент, щоб писати портрети принцес, якими Генріх VIII цікавився з матримоніальною метою.

Знаменита історія сталася з портретом Анни Клевської, написаним художником не з натури, а з роботи іншого, слабшого майстра: королю зображення дівчини сподобалося, й шлюбний договір було укладено. Коли ж наречена, яка виявилася дебелою німкенею, зійшла з корабля, король жахнувся і, не торкаючись до дружини жодного разу, подав на розлучення. Друга принцеса, Христина Данська, від шлюбу з англійським королем ввічливо відмовилася сама.

Останній період свого життя художник проводив між Базелем і Лондоном. У 1543 році, між 7 жовтня та 29 листопада, він помер від чуми, що лютувала тоді в Лондоні.

Живописні твори Гольбейна вирізняються тонко виписаним малюнком, пластичним моделюванням, прозорістю світлотіні, соковитістю і шириною пензля. Його малюнки повні їдкого сарказму, тонкої спостережливості і, незважаючи на свою життєву правду й індивідуальність, вражають красою форми й обробки. Значення Гольбейна в німецькому мистецтві полягає й у тому, що він переніс до Німеччини розквіт італійського відродження, не втративши при цьому свого національного характеру — в його роботах відчутні риси, розвинуті згодом в портретах Дюрера.

Техніка

Для своїх портретів художник попередньо виконував дуже ретельні олівцеві замальовки, деякі з яких збереглися. Тіні і світло наводилися вугіллям, крейдою та сангіною. В ескізах Гольбейн звертав, переважно, увагу на обличчя, не накидаючи рук.

У 1524-26 роках Гольбейн виконав серію малюнків «Образи смерті» (відомих під назвою «Танець смерті» див. згори), є своєрідним алегоричним коментарем до німецької дійсності епохи Великої селянській війни. (Видано в гравюрах на дереві в 1538 року)

• На честь художника його ім'я отримали стиль вишиття і тип східних килимів, оскільки Гольбейн часто зображав їх на своїх портретах (див. Гольбейн).
• На честь Гольбейна назвали кратер на Меркурії.
• На його честь також названо астероїд 8122 Гольбейн.

• Гольбейн — інші представники родини