Великий Преслав

місто
Великий Преслав болг. Велики Преслав Кат:[d:Кат:]
Країна	Болгарія
Область	Шуменська область
Община	Великий Преслав
Код ЕКАТТЕ	58222
Поштовий індекс	9850
Телефонний код	0538
H G O
Висота	145
Площа	76,76 км²
Населення	7694 (2011)
Телефонний код	+421-0538
bulgaria.domino.bg/velikipreslav/
Відстань
До обласного центру
фізична	15 км
До Софії
фізична	288 км
Розташування
Великий Преслав Великий Преслав (Болгарія)
Мапа
Великий Преслав у Вікісховищі

Адміністративний центр общини Великий Преслав. Столиця країни з часів Першого Болгарського царства, в новій історії Великий Преслав має статус міста з 1883 року. До Визволення в 1878 році місто також називалося турецькою назвою Ескі Стамбулук (старий Стамбул). Селище носило назву Преслав до 1993 року, коли був виданий указ про його перейменування у Великий Преслав. З кінця XIX століття проводяться археологічні розкопки.

За даними перепису населення 2011 року у місті проживали 7694 особи.

Національний склад населення міста:

Розподіл населення за віком у 2011 році:

Динаміка населення:

Місто розташоване в Шуменській області, в 20 км від міста Шумен, за 3 кілометри на південь від сучасного села Преслава, воно є третім за величиною в регіоні після Шумена і Нового Пазара і є адміністративним центром громади Великий Преслав. Площа Преслава — 5 квадратних кілометрів.

Стародавня

Звіт про дослідження доісторичних поселень у Північно-східній Болгарії 1926 року показує, що з початку ХХ ст. до н. е. тут існував курган у неолітичний, енеолітний і бронзовий періоди. Курган називається «Мертвецький» і має діаметр 150 м і висоту 5 м, розташований в 0,5 км на захід від міста. Археологічний огляд виявляє друге поховання на території Великого Преслава, що датується неолітом і енеолітом. Воно розташоване у місцевості Гебеклісе, в 2 км на південь від міста, на відстані 150 м від річки Голяма Камчия, діаметром 70 м і висотою 5,5 м

 

Раннє середньовіччя

У районі Делі Душка, поза стінами пізнішого середньовічного міста, були знайдені залишки тринефної церкви першої половини V століття.

Місто виникло у другій половині IX століття під час правління князя Бориса I (852—889) як військовий табір з укріпленим палацом і гарнізоном, розташований в 30 км від столиці Першої Болгарської держави Плиска. У 893 році після Преславської церковно-народної ради місто було оголошено столицею Болгарії, ставши місцем першої болгарської книжної школи. Преславська книжна школа розвивалася як важливий літературний і культурний центр Болгарії і в слов'янському світі, де служили видатні середньовічні письменники і вчені Наум Охридський, Костянтин Преславський, Іоанн Екзарх, Пресвітер Козьма, Чорноризець Храбр, Тудор Доксов та інші.

У середні століття Преслав став одним з найкрасивіших і величних міст Південно-східної Європи, з якого збереглися значні пам'ятники Плиска-Преславської культури. Зовнішнє місто було оточене білими стінами. Структури воріт, веж і стін подібні до структур Плиски. Внутрішнє місто також було оточене стіною, де був розташований комплекс царських будівель: величні кам'яні палаци, такі як Великий палац і Тронний палац з колонами, багато прикрашена мозаїкою, мармуровими і керамічними іконами Кругла церква та інші.

В кінці 60-х років X століття київський князь Святослав I, мотивований візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм, пішов у похід на Болгарію і підкорив північний схід країни, у тому числі великі міста Друстар (сьогодні Сілістра) і Преслав (971). Він продовжив свій похід на південь і напав на візантійців, які в наступній війні вступили до Східної Болгарії спочатку як визволителі і вигнали русичів. Однак імператор Іоанн І вирішив скористатися ситуацією і зайняти східні болгарські землі, у тому числі Друстар і Преслав, захопивши болгарського царя Бориса II і Преславську скарбницю. На честь своєї перемоги імператор назвав місто на свою честь, давши йому візантійську назву «Йоанополіс». Місто було звільнене царем Самуїлом в 976 році і залишалося в болгарських руках до 1001 року, коли воно знову потрапило під візантійське панування. Після воскресіння Болгарської держави після повстання Івана Асена I і Теодора-Петра (1185—1187) Преслав знову став болгарською фортецею.

Серед археологічних знахідок виявлена керамічна ікона св. Теодора Стратилата, преславський золотий скарб і керамічний іконостас палацового монастиря, унікальна колекція свинцевих печаток, цінна колекція епіграфічних пам'яток, шахова фішка (пішак). Археологічні знахідки — зброя, знаряддя праці, ювелірні прикраси, розмальована кераміка тощо, свідчать про високо розвинуті ремесла і жваву торгівлю з Візантією та іншими країнами.

Османська влада

Преславська єпархія стала незалежною від Константинопольського Патріархату в 1871 році. Через рік 20 серпня 1872 року Архімандрит Симеон став митрополитом Преславської єпархії.

 

 

 

Релігія

 

Більшість населення складають православні християни. Є три православної церкви — архангела Михаїла, Св. апостолів Петра і Павла і пам'ятник-храм- Св. Кирила і Мефодія.

Монастир «Св. Пантелеймон»

Патлейнський монастир «Св. Пантелеймон» був заснований у 9 столітті. Монастир складався з хрестовокупольної церкви та житлових і комерційних будівель, утворених у трьох дворах — молитовному, житловому і виробничому.

Є легенди, що в монастирі жили і творили учні святих братів Кирила і Мефодія Климент Охридський і Наум Преславо-Охридський. У 907 році, у монастирі помирає князь Борис. У районі монастиря відбуваються розкопки з початку 1908 року. Знайдено унікальну керамічну ікону святого Теодора Стратилата археологом Йорданом Господиновим.

• Професійна технічна гімназія «Симеон Великий»
• Професійна сільськогосподарська гімназія
• Середня школа «Черноризець Храбр»
• Початкова школа «Св. Кирила і Мефодія»

 

У місті розташований Національний історико-археологічний заповідник та музей, до складу якого входять відновлені та збережені частини розкопок середньовічного міста та музей, де розміщені деякі відкриті об'єкти; зберігається більше 35 000 об'єктів, з яких близько 1700 експонуються для відвідувачів. Музей був заснований 26 жовтня 1906 року за ініціативою Йордана Господинова в місцевому археологічному товаристві «Тича» . Будівля музею була повністю завершена в 1981 році. Заповідник входить до 100 національних туристичних об'єктів Болгарії.

У Преславі є етнографічний будинок XVIII — XIX століття, який зберігається в автентичному вигляді, представляє звичаї регіону з етнографічною колекцією. Місто також має громадський центр «Розвиток 1874», заснованим ще до Визволення.

Творча діяльність

• Дитячий ансамбль «Здравець» очолює Валентина Янкова
• Дитяче ансамбль «Здравець — юніор» на чолі з Валентиною Янковою
• Танцювальна група «Любе ле» з керівником Христо Колевим
• Танцювальна група «Радість» на чолі з Христом Колевим
• Танцювальна група"Пендарі" з режисерами Діляною Георгієвою та Венетою Івановою
• Жіноча фольклорна група «Болярка» на чолі з Венеліном Борисовим
• Дитячий ансамбль танцю «Веселий Хорс» з керівником Ніною Денєвою
• Народний клуб «Веселий хор» на чолі з Ніною Денєвою

Були знайдені кісткові останки диких і домашніх птахів проф. Златозаром Боєвим, який визначив 18 видів птахів, більш цікавим серед них є орел яструбиний (Aquila fasciata), білоголовий сип (Gyps fulvus), фазан (Phasianus colchicus), галагаз звичайний (Tadorna Tadorna) та інші.

Місцева футбольна команда ФК «Преслав», що грає в футбольній групі «Б» .

•  
  Вхід у фортецю
•  
  Стіни фортеці
•  
  Преславський скарб
•  
•  
•  

Особи, пов'язані з Великим Преславом:

• Цар Симеон I (893–927), болгарський правитель
• Цар Петро I (927–969) болгарський правитель
• Цар Борис II (969–971), болгарський правитель
• Король Роман (978–991) болгарський правитель
• Цар Самуїл (997–1014), болгарський правитель
• Цар Гаврило Радомир (1014–1015), болгарський правитель
• Цар Іван Владислав (1015–1018), болгарський правитель
• Князь Пресіан II 1018, болгарський правитель
• Цар Петро II Делян (1040–1041, болгарський правитель
• Цар Петро III (1072), болгарський правитель
• Наум Преславський, болгарський святий і писар
• Костянтин Преславський, болгарський священик і письменник
• Чернорізец Храбр, болгарський священик і письменник
• Іоанн Екзарх, болгарський священнослужитель і письменник

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

• офіційний сайт м. Великий Преслав [Архівовано 30 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт Археологічного музею у Великому Преславі [Архівовано 17 липня 2012 у Wayback Machine.]

Навчальні заклади

• офіційний сайт початкової школи "Св Кирила і Мефодія "
• офіційний сайт Вищої школи «Черноризець Храбр» [Архівовано 10 червня 2017 у Wayback Machine.]
• офіційний сайт професійно-технічного училища Великого Преслава

ЗМІ

• офіційний сайт місцевої газети «Седмиця» [Архівовано 27 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Інші посилання

• Офіційний сайт дитячих ясел у Великому Преславі [Архівовано 18 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• офіційний сайт Дитячого будинку, [Архівовано 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Великий Преслав [Архівовано 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• офіційний вебсайт «Розвиток 1874» [Архівовано 24 серпня 2011 у Wayback Machine.] Великий Преслав [Архівовано 24 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• http://mutafova-kashta.com/ [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Николов А., Генова, . Англійський опис Преслава з 1702 року автора Едмунда Чишале: Середньовічний болгарин та «інші». Колекція на честь 60-річчя проф. Петра Ангелова, 2013, 373—381 [Архівовано 30 серпня 2021 у Wayback Machine.]