Організатор та учасник ботаніко- агрономічних експедицій, що охопили більшість континентів (крім Австралії та Антарктиди), в ході яких виявив древні осередки формоутворення культурних рослин. Створив вчення про світові центри походження культурних рослин.
Обгрунтував вчення про імунітет рослин, відкрив закон гомологічних рядів у спадковій мінливості організмів. Вніс істотний внесок у розробку вчення про біологічний вид.
Під керівництвом Вавілова була створена найбільша у світі колекція насіння культурних рослин. Він заклав засади системи державних випробувань сортів польових культур. Сформулював принципи діяльності головного наукового центру країни з аграрних наук, створив мережу наукових установ у цій галузі.
1921—1940 — завідує Відділом прикладної ботаніки і селекції в Петрограді, який в 1924 реорганізований у Всесоюзний інститут прикладної ботаніки і нових культур, а в 1930 — у Всесоюзний інститут рослинництва, керівником якого він залишався до серпня 1940.
1923 — обраний членом-кореспондентом АН СРСР у відділення фізико-математичних наук
1933—1940 — очолював Інститут генетики АН СРСР (організований на базі Генетичної лабораторії).
1940 — арештований за доносом.
1943 — помер у в'язниці НКВС від пелагри — хвороби, яку викликає абсолютне виснаження організму (академік В. П. Ефроїмсон в Політехнічному інституті в грудні 1985 році в Москві після перегляду фільму про життя академіка Вавілова).
Наукові досягнення
110 експедицій по всьому світу.
Вчення про імунітет рослин.
Вчення про центри походження культурних рослин.
Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості.
Учення про вид як систему, внутрішньовидові таксономічні та еколого-географічні класифікації.
Основні роботи
Вавилов М. І. Про походження культурного жита // Праці по прикладній ботаніці. 1917.
Вавилов М. І. Закон гомологічних рядів в спадковій мінливості // Доповідь на III Всеросійському селекційному з'їзді в Саратові
Вавилов М. І. До пізнання м'яких пшениць: (Систематично-географічний нарис) // Праця по прикладній ботаніці, генетиці і селекції.
Вавилов М. І. Центри походження культурних рослин.
Вавилов М. І. Географічна мінливість рослин
Вавилов М. І. Ліннеївський погляд як система // Праці по прикладній ботаніці, генетиці і селекції.
Селекція як наука (1934).
Вавілов М. І. Закон гомологічних рядів у спадковій мінливості // Теоретичні основи селекції рослин
Вчення про походження культурних рослин після Дарвіна (1940).
Вавилов М. І. Пять континентів.
Вавилов М. І. «Життя коротке, треба поспішати».
Визнання
М. І. Вавилов був почесним членом:
Англійського товариства прикладної ботаніки
Іспанського товариства випробувачів природи
Американського ботанічного товариства
Садівничого товариства в Лондоні
А також:
Членом Аргентинської академії
Членом-кореспондентом Шотландської академії наук
Членом-кореспондентом Німецької академії наук
Академія Наук СРСР заснувала Премію (1965) і Золоту медаль імені Вавилова (1968).
У Саратові в 1969 році ім'ям Миколи Вавилова названа вулиця Вавилова. У 1997 році на початку вулиці Вавілова встановлений пам'ятник Миколі Вавилову. У Санкт-Петербурзі є вулиця братів Вавилових. Також є вулиці імені Вавилова в Липецьку та Москві, але вони названі на честь брата Миколи Івановича — Сергія Вавилова. На честь науковця також названо астероїд — 2862 Вавилов.
↑Новая Російська енциклопедія: у 12 т. / Редкол.: А. Д. Некіпелов, В. І. Данілов-Данільян і ін. — М.: ТОВ «Видавництво „Енциклопедія“» Т. 3 Бруней — Вінча, 2007. — 480 с.
↑з 1923 по 1940 р. Н. І. Вавиловим і іншими співробітниками здійснено 180 експедицій, з них 40 — у 65 зарубіжні країни.
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 7 вересня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 7 вересня 2008.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑Книга автором не завершена, і частина рукопису втрачена
↑Максімов Е. К. Ім'я твоєї вулиці. — Саратов: 2007. — 192 с.
This article uses material from the Wikipedia Українська article Вавилов Микола Іванович, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses. ®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.