Бернард Клервоський

Засновник і перший абат Клервоського монастиря. Реформував Орден. Вважався «голосом сумління» та домінантною фігурою у західному християнстві свого часу. Був одним із натхненників Другого хрестового походу. Святий Католицької церкви. Канонізований папою Олександром III (1174). Учитель церкви (1830). День пам'яті —20 серпня.

Бернард Клервоський
Святий Бернард (Філіппіно Ліппі, 1489—1491)
святий
Народився	1090 Фонтен-ле-Діжон, Франція Фонтен-ле-Діжон, Бургундське герцогство, Королівство Франція[1]
Помер	20 серпня 1153 Клерво, Франція Клервоське абатство, County of Champagned, Королівство Франція ·гастроентерологічні захворюванняd
Шанується	Католицька церква
Канонізований	18 січня 1174 року папою
У лику	католицький святий[d]
День пам'яті	20 серпня
Патрон	Бургундія
Подвижництво	Учитель Церкви
Медіафайли на Вікісховищі

Походив зі знатної родини. У двадцятирічному віці вступив до ордену цистерціанців, де став відомий своїм подвижництвом. 1115 року заснував монастир у Клерво де став абатом. Завдяки його діяльності нечисленний раніше цистерціанський орден став одним з найбільших.

Бернард Клервоський дотримувався містичного напрямку в теології. Був затятим прихильником папської теократії. Активно боровся з єресями та вільнодумством. Саме Бернард представляв сторону звинувачення у процесі над вільнодумцями П'єром Абеляром та Арнольдом Брешіанським.

На тлі невиразних пап того часу Бернар Клервоський справляв величезний вплив на сучасників. Він мав величезний авторитет як у церковних так і світських колах. Фактично він диктував свою волю папам, серед яких були і його учні, впливав на французького короля Людовіка VII.

Був головним політичним ідеологом та організатором Другого хрестового походу та Вендського хрестового походу.

Він написав перший статут для духовно-лицарських орденів, а саме статут тамплієрів. Відомо також, що Бернард Клервоський запровадив особливе шанування Діви Марії.

Святий Бернард був канонізований 1174 року та оголошений Вчителем Церкви 1830 року.