Abelisauridae — викопна родина тероподних динозаврів.
Двоногі хижаки середніх і великих розмірів. Передні кінцівки редуковані, як у тиранозаврових, черепи короткі.
Абелізаврові | |
---|---|
Реконструкція скелета Aucasaurus | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Динозаври (Dinosauria) |
Ряд: | Ящеротазові (Saurischia) |
Підряд: | Тероподи (Theropoda) |
Клада: | †Abelisauria |
Родина: | †Абелізаврові (Abelisauridae) Бонапарте та Новас, 1985 |
Типовий вид | |
†Abelisaurus comahuensis Бонапарте та Новас, 1985 | |
Клади | |
Вікісховище: Abelisauridae |
Найбільше різноманіття мали протягом крейдового періоду на південному суперконтиненті Гондвана. Їхні рештки знайдені на територіях Європи, континентальної Африки, Південної Америки, Індії та Мадагаскарі. Найдавніший відомий абелізавровий жив у ранній середній юрі, і декілька видів існували в маастрихті наприкінці мезозою.
В кінці крейдового періоду були найбільшими наземними хижаками у більшості світу: Південній Америці, Африці, Європі й Індії. У Північній Америці й Азії таку нішу займали тиранозаврові, а південно-східній Бразилії крокодилоподібні Baurusuchidae.
Як і більшість тероподів, абелізаврові були м'ясоїдними двоногими.
Розміром від 3,4 м і вагою 240 кг (екземпляр LPRP/USP L0020) до 8,9±0,3 м довжини (Pycnonemosaurus). Найбільші абелізаврові важили близько 2 тонн. Genusaurus був завдовжки 3,6 м, Carnotaurus — 7,8±0,3 м, Abelisaurus — 7,4±0,7 м, Ekrixinatosaurus — 7,4±0,8 м. Протягом еволюції, максимальна довжина абелізаврових поступово збільшувалась. Найбільших своїх розмірів досягли вже в середині крейдового періоду.
Як мінімум деякі види абелізаврових різних розмірів співіснували. Ймовірно, малі, середні та великі види займали різні екологічні ніші.
Серед збережених примітивних рис, порівняно з тиранозавровими: лускате покриття і відносно малий мозок.
Відбитки шкіри Carnotaurus єдині відомі серед не-тетанурів і найповніше збереглися серед усіх тероподів.
Передні лапи сильно зменшені — ліктьові кістки і променеві кістки практично не більші за зап'ястя. Дуже сильне зменшення передніх кінцівок було притаманне також тиранозавровим, але відрізняються анатомічно й функціонально (наприклад, інший простір можливих рухів). Гадані функції рук тиранозаврових не підходять абелізавровим, і можливо, що руки абелізаврових не мали жодної функції. На відміну від решти непташиних тероподів з редукованими руками, абелізаврові зберегли відносно розвинений скапулокоракоїд.
Відносно короткі й кремезні задні кінцівки вказують, що абелізаврові були повільніші за інших тероподів таких самих розмірів. Проте, якщо їхньою головною здобиччю були повільні завроподи, в них не було потреби бути швидкими.
У деяких видів кістки тазу з порожнинами.
Як у всіх непташиних тероподів, під час онтогенезу росли циклічно, з періодами сповільненого або призупиненого росту. Ріст зупинявся у зрілому віці.
Черепи сильні, високі й широкі. Зуби товсті. Можливо, високі черепи й міцна шия це пристосування для стилю полювання, наприклад, тривалого контакту з жертвою.
Передщелепна кістка має 4 зуби, верхньощелепна від 12 (Carnotaurus) до >20 (Rugops), нижньощелепна кістка від 12 (екземпляр з формації Ламета[en]) до 19 (Ekrixinatosaurus). Зуби мають доволі характерні риси, які дозволяють ідентифікувати їх приналежність до родини.
Хоча б частково, будова черепної коробки і її внутрішньої поверхні досліджені у Viavenator, Majungasaurus, Abelisaurus, Aucasaurus, Carnotaurus і Niebla.
Порівняно з Majungasaurus, клаптики (flocculi) у Viavenator та Aucasaurus помітно видовжені. Це дозволяє припустити, що південноамериканські абелізаврові мали швидші рухи голови та складнішу систему стабілізації погляду, ніж африканські. Можливо, у них були відмінності у полюванні.
Загальна будова внутрішнього вуха вивчених абелізаврових мало відрізняється від будови в інших тероподів середніх розмірів. Діапазон чутних частот, ймовірно, був вужчий, ніж у тиранозаврових.
Рештки знайдені на територіях Європи (Франція, Угорщина, Португалія, Іспанія, Румунія), Азії (Саудівська Аравія, Індія), Африки (Мадагаскар, Єгипет, Лівія, Марокко, Нігер) і Південної Америки (Аргентина, Бразилія, Колумбія).
Перші абелізаврові були невеликими хижаками порівняно зі спинозавровими і кархародонтозавровими сусідами. У пізній крейді родина вже була досить поширена у Гондвані (південний суперконтинент). У північній півкулі вони, ймовірно, були або обмежені лише Європою або були рідкісними.
Після вимирання згаданих двох груп тетанурів в кінці турону (пізня крейда, близько 90 млн років тому), абелізаврові стали найбільшими хижаками своїх ареалів. Клада включає найбільших хижаків Південної Америки, Індії, Мадагаскару і Європи в пізній крейді.
Приблизно 100-90 млн років тому Гондвана розділилася на Африку, Південну Америку, Індо-Мадагаскар і Австрало-Антарктику, тож в пізній крейді існували кілька гілок абелізаврових: південноамериканські Furileusaura; Індо-Мадагаскарські Majungasaurus, Indosaurus і Rajasaurus; європейська гілка, яка включає Arcovenator; африканська гілка, яка включає Chenanisaurus.
За статистикою, рештки абелізаврових зустрічаються на віддалених від моря територіях частіше, ніж рештки кархародонтозаврових і, можливо, спинозаврових.
Є сестринською групою для Noasauridae.
Кладограма абелізаврових згідно з авторами опису Viavenator 2016 року:
Abelisauridae |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Таксон запропонували Бонапарте і Новас (1985), щоб виокремити пізньокрейдового Abelisaurus. Список відомих абелізаврових швидко збільшувався, до групи включили: Carnotaurus (Бонапарте та інші, 1990), Xenotarsosaurus (Мартінез та інші, 1986), Indosaurus (пізня крейда Індії; von Huene and Matley, 1933; Chatterjee, 1978; Bonaparte and Novas, 1985; Bonaparte, 1991), Majungasaurus (кампанський ярус Мадагаскару; Lavocat, 1955; Bonaparte; 1991; Sampson et al., 1996).
Рід | Рік віднесення до родини | Країни, в яких знайдені рештки | Стратиграфічний підрозділ | Відомі на сьогодні рештки | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
Abelisaurus | 1985 | Аргентина | ранній маастрихт | майже повний череп | |
Carnotaurus | 1985 | Аргентина | кампан—маастрихт | майже повний скелет | |
Xenotarsosaurus | 1986 | Аргентина | сеноман | неповна задня кінцівка, кілька хребців | |
Indosaurus | 1986. У 1985 було припущення про близьку спорідненість із абелізавром | Індія | маастрихт | кістка черепа | |
Indosuchus | 1991. У 1985 було припущення про близьку спорідненість із абелізавром | Індія | маастрихт | частина черепа | |
Tarascosaurus | 1991 | ||||
Majungasaurus | 1996. У 1985 було припущення про приналежність до абелізаврових. | Мадагаскар | кампан | багато фрагментарних особин різної зрілості, які в сукупності дають неповний скелет, майже повний череп | |
Aucasaurus | 2002 | Аргентина | кампан | майже повний скелет | став другим після Carnotaurus (1985) абелізавровим зі збереженими передніми кінцівками, а також вперше надав рештки нижньої частини ніг |
Pycnonemosaurus | 2002 | Бразилія | турон-сантон, 93.9 — 83.6 млн років тому | ||
Ilokelesia | 2003 | Аргентина | альб-сеноман | фрагментарний скелет | |
Rajasaurus | 2003 | Індія | маастрихт | неповний скелет; нині втрачені фрагменти Lametasaurus (Matley, 1923), можливо, насправді належали Rajasaurus | |
Rugops | 2004 | Нігер | сеноман | можливо, не входить в родину | |
Ekrixinatosaurus | 2004 | Аргентина | альб-сеноман | фрагментарний скелет | |
Vitakridrinda | 2006 | ||||
Quilmesaurus | 2007 | Аргентина | кампан-маастрихт | ||
Skorpiovenator | 2008 | Аргентина | пізній сеноман—ранній турон | майже повний скелет | |
Kryptops | 2008 | Нігер | апт–альб, 112 млн років тому | кілька фрагментарних скелетів | можливо, не входить в родину |
Rahiolisaurus | 2010 | Індія | маастрихт | багато фрагментарних скелетів, що належать особинам різної зрілості | |
Eoabelisaurus | 2012 | Аргентина | середня юра, близько 163 млн р. т. | майже повний скелет | |
Arcovenator | 2014 | Франція | пізній кампан | голотип: частини черепа, зуби, хребці, гомілкові кістки; паратип: зуби і хребці | пролив світло на те, як абелізаврові розповсюждувалися протягом свого існування |
Dahalokely | 2016. З часу опису в 2013 розглядався, як ноазавровий. | Мадагаскар | турон, бл. 90 млн років тому | неповний осьовий скелет | |
Viavenator | 2016 | Аргентина | сантон | фрагментарний скелет | |
Genusaurus | 2016 | ||||
Chenanisaurus | 2017 | Марокко | пізній маастрихт | нижньощелепна кістка | перший відомий абелізавровий з пізньої крейди Африки |
Genyodectes | 2017 | можливо, не входить в родину | |||
Thanos | 2018 | ||||
Tralkasaurus | 2019 | Аргентина | середній сеноман - ранній турон, бл. 97-93 млн р. т. | верхньощелепна кістка, хребці, фрагменти тазу | відносно малий за розмірами |
Spectrovenator | 2020 | Бразилія | пізній баремський вік - ранній аптський вік | майже повний скелет | перший ранньокрейдовий абелізавровий відомий за повним черепом |
Niebla | 2020 | Аргентина | маастрихтський вік | фрагментарний скелет | |
Llukalkan | 2021 | Аргентина | сантон | неповний череп | |
Kurupi | 2021 | Бразилія | маастрихтський вік | три хвостові хребці і частковий тазовий пояс | |
Elemgasem | 2022 | Аргентина | пізній турон — ранній коньяк | фрагментарний скелет |
This article uses material from the Wikipedia Українська article Абелізаврові, which is released under the Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 license ("CC BY-SA 3.0"); additional terms may apply (view authors). Вміст доступний на умовах CC BY-SA 4.0, якщо не вказано інше. Images, videos and audio are available under their respective licenses.
®Wikipedia is a registered trademark of the Wiki Foundation, Inc. Wiki Українська (DUHOCTRUNGQUOC.VN) is an independent company and has no affiliation with Wiki Foundation.