Імельда Мей

Почала кар'єру у віці 16 років, дебютний альбом випустила у 2005 році. Грає на борані та гітарі. У 2009 році здобула титул «Найкращої виконавиці року» (англ. Best Female Artist of the Year) за версією Meteor Awards.

Імельда Мей
Imelda May
Основна інформація
Повне ім'я	Імельда Мері Клаббі
Дата народження	10 липня 1974(1974-07-10) (49 років)
Місце народження	Дублін, Ірландія
Роки активності	2005 — дотепер
Громадянство	Ірландія
Професія	Співачка, композитор
Інструменти	Боран
Жанр	рокабілі, блюз, джаз
Лейбл	Foot Tapping, Ambassador (Universal Ireland)), Decca
imeldamay.com
Файли у Вікісховищі

Ранні роки та початок кар'єри

Мей народилася у Дубліні 10 липня 1974 року в районі Те-Лібертіс — південній частині міста. Вона наймолодша дитина у родині, має сестер Едель Фой та Марію О'Рейллі і братів Брендана Клаббі і Фінтана Клаббі. На її музичні вподобання вплинув фолк і рок-н-рол, особливо музика Бадді Холлі, Едді Кокрана та Джина Вінсента. У віці дев'яти років вона стала фаном рокабілі і блюзу, більшою частиною таких виконавців як Елмор Джеймс і Біллі Холідей. У чотирнадцять вона співала у рекламі рибних паличок «Фіндус».

Її справжня кар'єра почалася у 16 років, коли вона почала співати у дублінських клубах, хоча її власне шоу у дублінському Брюссельському клубі було скасоване через те, що вона неповнолітня. «Я отримувала поради від найкращих музикантів Дубліна, - казала Мей. - Один з них мовив: "Твій голос чудовий, але треба зробити його жорсткішим"». Приблизно в той же час, коли Імельда виступала на концерті невдовзі після розриву з тодішнім бойфрендом, її батько сказав: «Твоє серце розбито? Чудово. Тепер ти можеш співати блюз».

Після переїзду до Великої Британії у 1998, вона співає разом з Blue Harlem і Майком Санчесом.

Професійна кар'єра

Мей почала кар'єру у 2003 році з формування власного гурту і випуску альбому «No Turning Back» (лейбл Foot Tapping Records) під дівочим прізвищем Імельда Клаббі. У 2005 році альбом було перезаписано та перевипущено Foot Tapping Records під іменем Імельда Мей.

У 2007 році вона підписує контракт з Ambassador Records (філією Foot Tapping Records) і записує другий альбом. «Love Tattoo», який став №1 в Ірландії та отримав широке визнання критиків. На альбом звернув увагу Джулс Холланд, який підтримав її тур. Згодом Мей взяла участь у його музичному шоу «Later... with Jools Holland». Вона була добре прийнята у Великій Британії, коли виступала перед аудиторією, у складі якої були присутні Джефф Бек, гурт Elbow та Рутс Манува.

Її перші два сингли «Johnny Got a Boom Boom» і «Big Bad Handsome Man» були випущені 23 січня 2009 року. Того ж року вона взяла участь у найпопулярнішому ірландському телешоу «The Late Late Show» і отримала звання «Найкраща виконавиця року» за версією Meteor Awards. Крім того відбувся тур в США, трохи згодом — тур із Джеймі Каллумом. 14 серпня 2009 p. Мей виконала пісні «Johnny Got a Boom Boom» та акустичну версію «Big Bad Handsome Man» в програмі «Other Voices» на телеканалі RTÉ.

 

31 січня 2010 р. вона виступала на 52-й церемонії вручення премії Ґреммі разом із Джеффом Беком з трибю'том доЛеса Пола. Після кількох виступів на фестивалях, таких як Eurosonic Festival у Гронінгені, Нідерланди, 3 вересня 2010 вона випускає третій студійний альбом «Mayhem» в Ірландії, який знову стає №1 у Irish Album Charts — і, згодом, 4 жовтня 2010 р. альбом виходить у Великій Британії

18 липня 2011 p. Мей дебютує на телебаченні у програмі «The Tonight Show with Jay Leno», виконуючи пісню «Mayhem» на підтримку виходу альбому у США, та 8 серпня з'являється у ток-шоу «Conan».

6 вересня 2011 р. вийшов альбом триб'ютів на пісні Бадді Холлі «Listen to Me: Buddy Holly», де Мей виконує кавер-версію пісні «I'm Looking for Someone to Love».

Виступи з іншими артистами

Мей працювала на одній сцені з Вандою Джексон, Елісон Мойє, Лу Рідом, Девідом Гілмором, Шерон Корр, The Supremes, Браяном Сетцером, The Dubliners, Мадлен Пейру, Меттом Бьянко, Елвісом Костелло, Джулсом Холландом, Джеффом Беком і Мітом Лоуфом, і з продюсерами Тоні Вісконті та Пітером Ешером. Вона також співала у «The Candy Box Burlesque Club» у Бірмінгемі та з'являлася у складі «The World Famous Palookaville! Burlesque Orchestra» на кожному шоу «Candy Box» із початку його заснування у лютому 2006.

У 2009 році вона взяла участь в записі синглу «Children in Need» разом з Карою Діллон, Террі Вогеном, Хейлі Вестенра та іншими на Abbey Road Studios. У 2010 вона бере участь у записі альбому Джеффа Бека «Emotion & Commotion», де виконує пісню «Lilac Wine» і у версії альбому для японського ринку виконує бонусну пісню «Poor Boy». 11 листопада 2010 р. вона з'являється як гість комедійного музичного шоу «Never Mind The Buzzcocks» на BBC2.

У 2010 працює на англійському етапі туру Міта Лоуфа «Hang Cool Tour», та протягом року гастролює із Джеффом Беком.

Особисте життя

У 2002 році Імельда вийшла заміж за гітариста свого гурту Даррена Хайема.

Студійні альбоми

Сингли

• Імельда Мей – вокал, боран
• Ел Гер – контрабас, бас-гітара
• Стів Раштон – ударні
• Даррел Хайем – гітара
• Дейв Прайзмен – труба, флюгельгорн, перкусія, гітара

• (англ.) Imelda May на сайті myspace.com (англ.)
• (англ.) Imelda May Album Review
• (англ.) No Turning Back (Imelda Clabby) Review [Архівовано 6 січня 2012 у Wayback Machine.]
• (англ.) Blue Harlem (featuring Imelda May) Reviews
• (англ.) Music On-Air Interview
• (англ.) Liberation Frequency interview